Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

06 червня 2011 року                                                                                 м.Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

в складі:  головуючого судді Кравченко О.Ю.,

                при секретарі  Солод Т.О.

                за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

                відповідачки ОСОБА_4

                розглянувши у відритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні, -

                                                                 ВСТАНОВИВ:  

До Краматорського міського суду Донецької області звернулися позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 з позовом до відповідачки ОСОБА_4 про припинення права на частку в приватній власності. В обґрунтування позову посилаються на те, що відповідачка ОСОБА_4, яка була дружиною ОСОБА_1, є учасником спільної часткової власності на спірну квартиру АДРЕСА_1. Згідно свідоцтва про право власності на житло їй належить ідеальна 1/5 частка від загального розміру житлового приміщення. Позивачам належить відповідно в рівних частках 4/5 зазначеної квартири (кожному по 1/5 частини). Позивачі постійно мешкають у зазначеній квартирі. Відповідачка після фактичного припинення шлюбних відносин з позивачем ОСОБА_1 з травня 2005 року у квартирі не проживає, а мешкає за іншою адресою і не має потреби у житлі. Крім того, відповідачка не виконує зобов’язань пов’язаних з утриманням, оплатою житлового приміщення та комунальних послуг. З метою усунення невизначеності щодо володіння і користування квартирою та неможливістю виділу відповідачці в натурі частки житлового приміщення позивачі вважають доцільним припинити право відповідачки на частку у спільній власності на спірну квартиру, та виплатити їй грошову компенсацію у сумі 14945 грн.

Позивачі просять суд припинити право відповідачки на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1. Визнати за позивачами право власності на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1, яка належить відповідачці ОСОБА_4, внаслідок припинення права на її частку та виплату їй грошової компенсації в сумі 14945 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що відповідачка є його колишньою дружиною, з 2005 року вона не мешкає у спірній квартирі, комунальні послуги не сплачує, сину не допомагає. Просив задовольнити позовні вимоги.  

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали аналогічні пояснення та просили задовольнити позов.

Позивач ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує та просив його задовольнити.

Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала та суду пояснила, що у спірній квартирі їй належить 1/5 частка. В квартирі вона не проживає приблизно 6 років,  оскільки шлюбні відносини з позивачем ОСОБА_1 були припинені. На даний час мешкає у батьків, іншого житла в неї немає. З оцінкою квартири вона не згодна та не бажає відступати свою частку.

Згідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.  

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що  квартира за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності позивачам - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та відповідачці ОСОБА_4 в рівних частках, що підтверджується свідоцтвом про право власності (а.с.9-13).

       Згідно  довідки  про склад сім’ї і реєстрації, позивачі та відповідачка зареєстровані в  квартирі АДРЕСА_1  (а.с.17).

                 Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 27.12.2005 року шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою було розірвано. Рішення набрало законної сили 10.01.2006 року (а.с.16).

          Відповідачка не мешкає у спірній квартирі з травня 2005 року, що визнано сторонами у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників якщо:

1)          частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2)          річ є неподільною;

3)          спільне володіння і користування майном є неможливим;

4)          таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.   

На думку суду доводи  позивачів про неможливість  сторонами по справі сумісно володіти і користуватися квартирою, а також, що це не буде завдано істотної шкоди інтересам  відповідачки, не відповідає обставинам справи, оскільки судом  було тільки встановлено, що  позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_4 припинили сумісне проживання, так як життя не склалось, проживають  в  різних  місцях,  відповідачка не платить комунальній послуги за квартиру.   

Позивачами  не надано суду інших переконливих доказів неможливості спільного володіння  і користування спірною квартирою.

З пояснень відповідачки, наданих у судовому засіданні, вбачається, що припинення права власності на її частку завдасть істотної шкоди її інтересам, оскільки вона не має у власності іншого майна, крім частки у спірній квартирі.  

Крім того, у судовому засіданні позивачі пояснювали, що згодні  сплатити   відповідачці вартість належної  їй 1/5 частини квартири згідно висновку спеціаліста у сумі 14945 грн., але в матеріалах справи відсутні дані про те,  що   позивачі попередньо до розгляду справи внесли на депозитний рахунок суду ринкову суму відповідно до вимог ч.2 ст. 365 ЦК України.

Відповідно до ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим ( ч.2 ст.183 ЦК) то співвласник, який бажає виділу має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація власникові  може бути надана  лише за його згодою.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачка не бажає виділу частки спільного майна та не бажає отримувати грошову компенсацію.

          За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 321, 365 ЦК України, ст.ст. 15, 60, 88, 196, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -                                                                         

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні  - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.                                                                                                                              Апеляційна скарга на рішення Краматорського міського суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд.  

 Суддя:

Рішення ухвалене та надруковане у нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

             Суддя: