Справа  № 2-778/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 травня 2007 р.                                                                                                              м.  Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючий суддя                                               Неженцева О.В.

при секретарі                                                        Бобильової Н.Ю.

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1до територіальної громади міста Макіївки про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до територіальної громади м. Макіївки про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності, мотивуючи вимоги тим, що при приватизації квартири комісією орендного підприємства «Макіївський металургійний комбінат імені Кірова» не була встановлена належна кожному власнику частка, у зв'язку з чим вона, як спадкоємець за законом, позбавлена можливості прийняття спадщини.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, на обґрунтування яких

послалася на обставини, вказані в позовній заяві, та зазначила, що 15 червня 1993 р. АДРЕСА_1, була приватизована ОСОБА_1 та ОСОБА_2. у спільну сумісну власність. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік - ОСОБА_2. помер. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді частки квартири, єдиним спадкоємцем якої за законом є вона. У встановлений законом термін вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак державним нотаріусом у видачі свідоцтва на право власності за законом було відмовлено на підставі того, що частка спадкодавця у праві спільної сумісної власності на квартиру не встановлена.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просить суд визначити розмір частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на житлове приміщення, визнавши їх рівними.

Відповідач- територіальна громада м. Макіївки, позовні вимоги ОСОБА_1 визнала повністю та надала суду письмову заяву про можливість розгляду справи за відсутності їхнього представника.

Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України ) встановив наступне.

Згідно свідоцтву про право власності на житло, виданого комісією з приватизації житлового фонду орендного підприємства «Макіївський металургійний комбінат імені Кірова» 15 червня 1993 року, АДРЕСА_1належить ОСОБА_2та ОСОБА_1на праві приватної спільної сумісної власності. Назване свідоцтво зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка»

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2помер у віці 71 років, що підтверджено актовим записом № 1708 від ІНФОРМАЦІЯ_1 в Книзі реєстрації смертей міського відділу реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області.

Спадкоємцем за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 є його дружина- ОСОБА_1, тому вона є належним позивачем по даній цивільній справі.

Як передбачено статтею 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належите особам на праві спільної часткової, або на праві спільної сумісної власності.

2

Питання про визначення часток у спільній сумісній власності у встановленому законом порядку між співвласниками не вирішувалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України від 19 червня 1992 р. № 2482 XII «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім»ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), у тому числі тих, що тимчасово відсутні й за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Оскільки зазначеним законом не визначено умов, за яких один із членів сім»ї матиме більшу або меншу частку в приватизованому житлі, іншої домовленості між власниками не було, то частка кожного є рівною. За таких обставин частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у спірній квартирі суд визнає рівними, тому кожному співвласнику належить право на 1/2 частину вищезазначеної приватизованої квартири.

Згідно з приписом ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин, проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд дійшов висновку, що

визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому визнає заявлений ОСОБА_1 позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 11, 60, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 355 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 р. № 2482 XII, суд

ВИРІШИВ:

Позов  ОСОБА_1вни задовольнити.

Визначити частки ОСОБА_1та ОСОБА_2у спільній

сумісній власності - приватизованій АДРЕСА_1рівними - по 1/2 кожному, визначити за кожним з них право власності на визначену долю майна.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.