АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Заводян К. І.
Суддів: Савчук М.В., Лисака І.Н.
Секретаря: Злого В.П.
З участю: Андрусяка В.Ф. - директора ВПХУ №5,
Загарії О.Д. - представника ВПХУ №5 та професійного
ліцею автомобільного сервісу,
Антонюк М.А. - представника головного управління освіти
і науки Чернівецької ОДА,
Нікітенко І.Л. - представника служби у справах дітей
Чернівецької міської ради
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом вищого професійного художнього училища № 5, треті особи: із самостійними вимогами - ДПТНЗ ”Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу” та без самостійних вимог - головне управління освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації, до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до вищого професійного художнього училища № 5 про визнання укладеним договору оренди житлового приміщення на невизначений строк, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 березня 2011 року -
в с т а н о в и л а :
В червні 2010 року вище професійне художнє училище №5 (далі ВПХУ №5) подало позов до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.
Посилалось на те, що відповідно до п.3.1 Наказу Чернівецького облуправління освіти від 09.12.1998 року №407 “Про передачу гуртожитку”, ВПХУ №5 було передано в безоплатне користування третій та четвертий поверхи гуртожитку по АДРЕСА_3 які були прийняті комісійно і передані на баланс училища. Зазначений вище гуртожиток знаходиться в оперативному управлінні ПТУ №6, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 12.11.2004 року.
03 січня 2003 року між ВПХУ №5 та ОСОБА_5 було укладено угоду найму житлового приміщення, строком до 31.12.2003 року, за якою їй та членам її сім’ї надано у тимчасове користування приміщення №410, площею 32 кв.м., яке складається з двох житлових кімнат, без права реєстрації за вказаною адресою. Після закінчення строку дії угоди відповідачі не звільнили наймане ними приміщення і продовжували в ньому проживати.
05 липня 2004 року ВПХУ №5 з ОСОБА_5 було укладено нову угоду, терміном до 30.06.2005 року, на попередніх умовах.
Незважаючи на усні і письмові вимоги, звільнити займане приміщення ОСОБА_5 та члени її сім’ї відмовляються.
Відповідно до довідки ВГІРФО Шевченківського РВ ОСОБА_5 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2, тобто, забезпечена іншим житлом.
Строк дії угоди користування житловим приміщенням закінчився 30 червня 2005 року. Посилаючись на ч.1 ст.826 ЦК України, позивач просив виселити відповідачів із займаного приміщення.
Третя особа по справі із самостійними вимогами - ДПТНЗ ”Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу” також подав позов до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.
Посилався на те, що відповідачі незаконно проживають у жилому приміщенні гуртожитку №410 АДРЕСА_1, 80/100 часток якого належить йому на праві оперативного управління.
Ніхто із відповідачів у трудових відносинах із ВПХУ №5 чи із ДПТНЗ ”Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу” не перебуває.
Гуртожиток - переповнений. Училища не можуть використати спірне жиле приміщення для розміщення учнів та працівників.
Ордер на жиле приміщення ОСОБА_5 не видавася. Строк договору найму закінчився. Просив суд виселити відповідачів із займаного ними приміщення без надання іншого жилого приміщення.
ОСОБА_5 подала зустрічний позов до ВПХУ №5 про визнання укладеним договору оренди житлового приміщення на невизначений строк.
Посилалася на те, що у спірному приміщенні вона проживає з вересня 1999 року. З 01 вересня 2000 року по 01 вересня 2008 року між нею та ВПХУ №5 укладалися договори найму ( оренди). Вона систематично вносила плату за користування приміщенням, а ВПХУ №5 надавало відповідні послуги.
Сторони виконували умови договору найму жилого приміщення майже 11 років.
Відповідно до ст..764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то
за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається продовженим на строк, який був раніше встановлений договором.
Заперечень щодо проживання її сім’ї в гуртожитку у вказаний строк від наймодавця не надходило. Тому договір повинен бути укладений на строк, на який був укладений попередній договір.
Якщо строк найму не встановлений, договір вважається укладеним на невизначений строк.
Просила суд визнати укладеним договір оренди житлового приміщення АДРЕСА_3, яке складається з двох кімнат, загальною площею 32 кв.м., із ВПХУ №5, на невизначений строк.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 березня 2011 року позов вищого професійного художнього училища № 5 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задоволено.
Відповідачів виселено із жилого приміщення АДРЕСА_3 - гуртожитку ВПХУ №5, без надання іншого житлового приміщення.
В зустрічному позові ОСОБА_5 до ВПХУ №5 про визнання укладеним договору оренди житлового приміщення на невизначений строк відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові ВПХУ №5 до неї та членів її сім’ї про виселення відмовити, а її позов задовольнити, визнавши укладеним договір оренди жилого приміщення в гуртожитку на невизначений строк.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи позови ВПХУ №5 і ДПТНЗ ”Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу” про виселення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення та відмовляючи в зустрічному позові ОСОБА_5 про визнання укладеним договору оренди житлового приміщення на невизначений строк, суд першої інстанції вірно виходив з того, що сім’я ОСОБА_5 оселилась в гуртожитку і користувалася жилим приміщенням не з підстав, передбачених законом, договір найму жилого приміщення закінчився ще 30.06 2005 року, відповідачі неодноразово попереджувалися про звільнення займаного приміщення, що свідчить про їх незгоду на проживання сім’ї ОСОБА_5 в гуртожитку.
Однак, погодитися з такими висновками в повному об’ємі не можна.
Суд неправильного застосував норми матеріального права, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що відповідно до пп..3,4 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Відповідно до частини 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбаченому законом.
З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності (а.с.11) 80/100 часток будівлі АДРЕСА_3 є загальнодержавною власністю і перебуває в оперативному управлінні ПТУ -6
(тепер: ДПТНЗ ”Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу”).
Згідно акта від 17 грудня 1998 року (а.с.9,10) частина приміщень гуртожитку ПТУ -6 передало ВПХУ -№5.
ОСОБА_5 із своєю сім’єю в гуртожитку ВПХУ №5, розташованому в АДРЕСА_1, оселилась не з підстав і в порядку, передбачених ст..127,128, 129 ЖК України, а тимчасово, за клопотанням Чернівецького обласного управління освіти. Рішення про надання ОСОБА_5 кімнати в гуртожитку не приймалось, ордер їй не видавався. ОСОБА_5 . і її чоловік ОСОБА_6 у ВПХУ №5 не працюють.
Відповідачі ОСОБА_5 в вказаному приміщенні не зареєстровані і на них не поширюється Закон України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”.
Однак, виходячи з положень ст..33 Конституції України про гарантування громадянам свободи пересування і вільного вибору місця проживання, сама по собі наявність чи відсутність прописки не може бути підставою як для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка вселилася до нього, так і для відмови в цьому.
У 2000 - 2004 р.р. ВПХУ №5 дійсно укладало з ОСОБА_5 угоди найму житлового приміщення в гуртожитку строками на один рік (а.с.48).
У 2006 - 2007 роках адміністрація училища попереджувала ОСОБА_5 про необхідність звільнення жилого приміщення( а.с.16 - 19).
Однак, 31 жовтня 2007 року управління освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації за клопотанням Чернівецької філії Українського державного центру радіочастот дозволило ВПХУ №5 продовжити із ОСОБА_5 договір на проживання в гуртожитку до 01 березня 2008 року (а.с.49).
Відомості про укладення з ОСОБА_5 договору найму жилого приміщення терміном до 01 березня 2008 року у справі відсутні.
Відповідно до ст.810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Згідно угод найму жилого приміщення за 1999, 2002, 2003, 2004 роки сім’я ОСОБА_5 користувалася приміщенням з двох кімнат, площею 32 кв.м., здійснювала плату за користування, яку училище приймало (а.с.60 - 99). Строк останньої письмової угоди найму жилого приміщення, підписаної сторонами 05 липня 2004 року (а.с.48), - 30 червня 2005 року.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що між ОСОБА_5 та ВПХУ №5 на період до 30 червня 2008 року був укладений договір найму житлового приміщення, правовідносини щодо якого регулюються главою 59 ЦК України.
Відповідно до ст. 822 ЦК України у разі спливу строку договору найму житла наймач має переважне право на укладення договору найму житла на новий строк.
Не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору найму житла наймодавець може запропонувати наймачеві укласти договір на таких самих або інших умовах чи попередити наймача про відмову від укладення договору на новий строк. Якщо наймодавець не попередив наймача, а наймач не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк.
Відомості про надіслання сім’ї ОСОБА_5 за три місяці до закінчення строку договору попередження про відмову від укладення договору на новий строк, у справі відсутні.
Позивачі не дотрималися визначеної законом процедури припинення договору найму жилого приміщення, не попередили наймача про відмову від укладення договору за три місяці до закінчення строку договору (30 червня 2010 року), а ОСОБА_5 і члени її сім’ї не звільнили жиле приміщення і продовжують в ньому мешкати. Тому, за правилом ст. 822 ЦК України, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк, тобто, до 30 червня 2011 року.
Таким чином, на час пред’явлення позову строк дії договору найму спірного житла не збіг, а тому відсутні правові підстави для виселення відповідачів.
На підставі ст.ст. 9, 132,ЖК України, главою 59 ЦК України, керуючись ст.307, пп..3,4 част.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 березня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Визнати, що між ОСОБА_5 і вищим професійним художнім училищем № 5 був укладений строковий договір найму житлового приміщення АДРЕСА_3 по вул. Гайдара в м. Чернівці, терміном до 30 червня 2011 року.
В позові вищого професійного художнього училища № 5, третьої особи із самостійними вимогами - ДПТНЗ ”Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу” до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді :