П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 року                                                                                  м. Рівне

          Колегія суддів  судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області  в складі  суддів:         Боймиструка С.В., Григоренка М.П., Оніпко О.В.,                            

         розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації на постанову Сарненського районного суду від 12 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до  управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

                                                                             ВСТАНОВИЛА :

         02 червня 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд із   позовом до управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, в якому просила визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати нарахувати і виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 ЗУ „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” в сумі 15 992 грн. 83 коп. за періоди з 21 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік та з 01 січня 2009 року по 30 квітня 2009 року.

Постановою Сарненського районного суду від 12 жовтня 2009 року позов задоволено частково: визнано дії відповідача протиправними та зобов’язано нарахувати і виплатити на користь позивача недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 ЗУ „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 ЗУ „ Про Державний бюджет України на 2007 рік ”, ст. 58 ЗУ „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення  змін до деяких законодавчих актів України” та п.10 ст. 30 ЗУ „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за періоди з 21 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням вже виплачених сум за вказані періоди.

В задоволенні решти позовних вимог  - відмовлено.

В апеляційній скарзі на постанову суду відповідач вказував на її незаконність та порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права. Наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду. Зазначав, що вказана допомога була виплачена позивачу відповідно до вимог законодавства, а тому вважає свої дії правомірними. Із цих підстав просив оскаржувану постанову скасувати та відмовити позивачеві  в  позові.

За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Місцевим судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка народила дитину ( а.с.17).

Донька позивачки –ОСОБА_2 є  потерпілою від Чорнобильської катастрофи.

Згідно наказу № 1370-к від  21 листопада 2007 року позивачці надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років по 2 вересня 2010 року. ( а. с. 15)

Відповідно до ст. 42 та 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»(в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун, які фактично здійснює догляд за дитиною)  у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

          Порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку незастрахованим особам був визначений  ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

          Пунктом 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до статей 13,15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»були внесені зміни, які вступили в силу з 1 січня 2008 року,  згідно яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Також, із зазначеного Закону були  виключені норми, відповідно до яких право на отримання допомоги мали лише особи незастраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

__________________________________________________________________________________________________________

Справа № 22-а-1214/2011р.                                                                       Головуючий в 1 інст. Рудика Л.Д.

                                                                                           Суддя-доповідач Боймиструк С.В.

          Пунктом 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»стаття 43, яка встановлювала розмір допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, була виключена із ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

              Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008  від 22 травня 2008 року положення пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"  були визнані неконституційними.

          Таким чином, в період з 1 січня по 22 травня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулювався статтею 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а з моменту втрати чинності положень пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»зазначені правовідносини регулювалися також і статтею 43 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

   Отже, для вирішення цього спору суду першої інстанції необхідно було визначитись, який з цих законів є пріоритетним та підлягав застосуванню у виниклих правовідносинах.

         Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

         Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

         Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення № 4-зп від 3 жовтня 1997 року у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

          За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.

          Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

                   Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, враховуючи, що зміни до статей 13,15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»були внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»з 1 січня 2008 року, а зміни у статтю 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", який діяв у часі раніше, з 22 травня 2008 року не вносились, пріоритетними в даному випадку для вирішення спору є положення Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

         Зазначені обставини та норми матеріального права не були враховані судом першої інстанції під час вирішення спору в цій справі та застосовано норми матеріального права, які не підлягали до застосування.

Позивачці, як застрахованій особі, в листопаді-грудні  2007 року допомога по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку, всупереч абзацу третьому частини першої Рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року протиправно нараховувалась та виплачувалася відповідачем відповідно до ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»в  порядку визначеному  Кабінетом Міністрів України в подвійному розмірі від суми 144,1 грн., а не в подвійному  розмірі прожиткового мінімуму  для дітей віком до 6 років. В 2008 році ця допомога виплачувалась у відповідності  до  нової редакції ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в однократному розмірі 144,1 грн., в зв’язку з виключенням першого речення абзацу третього пункту 10 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», (а. с. 13-14).

           Вищезгаданим Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008  від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було виключено перше речення абзацу третього пункту 10 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо виплати допомоги потерпілій дитині в подвійному розмірі, були визнані неконституційними.

Отже, в період з 1 січня по 21 травня 2008 року допомога на дитину позивачці нараховувалась відповідачем правомірно в розмірі відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а з 22 травня по 31 грудня 2008 року отримувана допомога розмірі від суми 144,1 грн., мала виплачуватись відповідачем в подвійному розмірі, в зв’язку з відновленням дії абзацу третього пункту 10 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»чого відповідачем зроблено не було, а тому в цій частині його дії є неправомірними.

Крім того, ухвалюючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції  на порушення норм процесуального права не звернув увагу на те, що  адміністративний позов з частиною позовних вимог був поданий до суду по спливу  визначеного законом річного строку для такого звернення. (ст. 99 КАС  в редакції на час звернення).

Звернувшись із позовом до суду 2 червня 2009 року,  позивач пропустив  річний строк звернення щодо частини позовних вимог і вказаний строк суд не поновлював.

Відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропущення цього строку (а.с.20).

Посилання в тексті оскаржуваної постанови, як на обґрунтування незастосування наслідків пропуску строку звернення до суду, на  триваючість порушення прав позивача відповідачем і неможливість визначення початку перебігу строку звернення до суду, не заслуговують на увагу. В ст. 99 КАС України ( в попередній і діючій редакції ) чітко зазначено, що цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Звернення до суду вказує на обізнаність ОСОБА_1 щодо порушення своїх прав про які вона мала взнати з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008  від 22 травня 2008 року.

Колегія суддів, вирішуючи дану справу, вважає за необхідне  застосувати наслідки пропущення строків звернення до  суду з адміністративним позовом (ст. 100 КАС),  оскільки вимоги позивача  виходять за межі річного строку звернення, визначеного  ст. 99 КАС України, а підстав для поновлення такого строку не вбачає, тому  позов   з  підставними вимогами за  період з 21 листопада  по 31 грудня 2007 року  та з 22 травня по 1 червня 2008 року включно слід залишити без розгляду.

Щодо відмови в задоволенні вимог за період з 1 січня по 30 квітня 2009 року постанова місцевого суду сторонами не оскаржувалась та не була предметом апеляційного перегляду, тому в цій частині набрала законної сили.

Враховуючи зазначене, колегія суддів  прийшла до висновку, що оскаржувана постанова була ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її часткового скасування та ухвалення нової постанови про часткове задоволення позову та застосування наслідків пропущення строків звернення до суду.

          Керуючись ст.ст. 100, 197, п.3 та 4  ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202,  ст.207 , 254  КАС України, колегія суддів,

                                                            ПОСТАНОВИЛА :

          Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області задовольнити частково.

          Постанову  Сарненського районного суду від  12 жовтня 2009 року скасувати в частині визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання нарахувати та виплатити за період з 21 листопада по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу по догляду за потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи дитиною у подвійному розмірі, всього в сумі 15 992,83 гривні  та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити частково.

          Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та до абзацу третього пункту 10 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 2 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

          Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та абзацу третього пункту 10 статті 30  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за періоди з 2 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням вже виплачених сум.

Адміністративний позов в частині вимог з 21 листопада  по 31 грудня 2007 року  та з 22 травня по 1 червня 2008 року включно залишити без розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова  суду апеляційної інстанції  набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання  нею законної сили .

Судді: