справа №  2-а-281/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16.06.2011 року.  

         Здолбунівський районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді                 Кушніра О.Г.

при секретарі                          Лозовицькій Ю.В.

з участю позивача                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунові Рівненської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

04 травня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в порядку адміністративного судочинства, в якій просить скасувати постанову серії ВК №149477 від 07 грудня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 255 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вказаних у постанові правопорушень не вчиняв, правил дорожнього руху не порушував й будь-яких перешкод для інших учасників дорожнього руху не створив. Вказує, що при перетині ним нерегульованого переходу пішоходи на пішохідному переході були відсутні й він нікому перешкоди не створив. Оскаржувану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП з послідуючим накладенням на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. вважає протиправною.

Ухвалою суду від 26 травня 2011року пропущений позивачем процесуальний строк для оскарження постанови суду від 07 грудня 2010 року серії ВК №149477 поновлено

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та з аналогічних мотивів.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи повідомлявся завчасно та належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. За таких обставин суд вважає, що справа може бути розглянута без участі відповідача на підставі наявних в ній доказів.

          Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

          Відповідно до ст.11 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зокрема, у протоколі серії ВК1 №042700 від 07 грудня 2010року, складеному інспектором з дізнання  ВДАІ Острозького району ОСОБА_2 вказано, що 07 грудня 2010 року о 09 годині 05 хвилин в м.Острог по проспекті Незалежності ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Opel Vivaro" д.н.з. f 548 ABX 49 (Франція) не надавши переваги в русі пішоходам, які переходили проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу, позначеному дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2, чим порушив вимоги п.18.1 Правил дорожнього руху.

З вказаними у протоколі при його складанні обставинами позивач погодився, пояснивши, що він дійсно не пропустив пішоходів, просив накладення мінімального стягнення зважаючи на те, що він ніде не працює.         

З урахуванням встановлених обставин 07 грудня 2010 року інспектором з дізнання  ВДАІ Острозького району ОСОБА_2 винесено відносно ОСОБА_1 оскаржувану постанову серії ВК №149477 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП  та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.  

Пунктом 18.1 “Правил дорожнього руху”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, встановлено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Указані вимоги ОСОБА_1 не виконав, переваги в русі пішоходам на нерегульованому пішохідному переході не надав, що й було зафіксовано працівником ДАІ у протоколі, який відповідно до ст.251 КУпАП є доказом при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Покликання ОСОБА_1 на обставини, що заперечують вчинення ним вказаного працівником ДАІ правопорушення будь-якими належними доказами не підтверджено.        

За вчинене позивачем ОСОБА_1 правопорушення, працівником ДАІ накладено стягнення у межах санкції ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Указані вимоги відповідачем враховані, факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 зафіксовано в порядку та у спосіб визначені законом, а постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена в межах повноважень та з дотриманням вимог, передбачених КУпАП.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова серії ВК №149477 від 07 грудня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. є законною та обґрунтованою і правові підстави для її скасування та визнання дій відповідача протиправними відсутні, тому у задоволені позову слід відмовити за безпідставністю вимог.

На підставі наведеного, ст.ст. 122, 251, 280, 288 КУпАП, керуючись ст.ст.11, 71, 72, 94, 104, 143, 158-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволені позову  ОСОБА_1 до управління ДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови серії ВК №149477 від 07 грудня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Суддя :