УКРАИНА
АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ
22-ц-20141/11
Справа № 22ц-20141/2011 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 27 ( І ) суддя Пустовіт О.Г.
Суддя-доповідач – Зубакова В.П.
УХВАЛА
Іменем України
01 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Зубакової В.П.
суддів: Остапенко В.О., Неклеси В.І.
при секретарі: Іванюк О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 01 березня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення.
Особи, що беруть участь у розгляді справи:
представник позивача Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” –Ваніна Тамара Степанівна,
відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5, -
В С Т А Н О В И Л А:
В серпні 2009 року Закрите акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” , яке вподальшому переіменовано на Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, посилаючись на те, що 13.09.2007 року нею було укладено кредитний договір №1/460-МК на суму 17 000 доларів США з кінцевим терміном повернення 13.09.2010 року.
В забезпечення кредитного договору було укладено договори застави та іпотеки, відповідно до яких відповідачка ОСОБА_2 передала позивачу в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.
Оскільки відповідачкою зобов`язання належним чином не виконується, утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 654,03 доларів США, яку позивач просить стягнути на свою користь шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення ОСОБА_2 із зазначеної квартири.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 01 березня 2010 року позов задоволено.
Звернуто стягнення на квартиру загальною площею 44,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Виселено ОСОБА_2, яка зареєстрована і проживає у квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Дніпропетровській області.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати: судовий збір у сумі 1061,23 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250,00 грн.
В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування заочного рішення суду і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зокрема, судом при розгляді справи взято до уваги лише позицію Банку та не взято до уваги, що заборгованість за кредитним договором утворилась з незалежних від позивачки обставин, а саме: погіршення економічної ситуації в Україні та три крадіжки товарів що призвело до зменшення обсягів торгівлі та отриманого нею доходу.
Крім того, на її неодноразові звернення до Банку про реструктуризацію боргу їй було відмовлено.
Заслухавши суддю-доповідача, позивачку ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_5, які підтримали доводи апеляційної скарги, та представника позивача Ваніну Т.С., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.528 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогам ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 13.09.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», яке вподальшому переіменоване на ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 1/460-МК, за яким ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 17 000, 00 доларів США на строк по 13 вересня 2012 року зі сплатою за користування кредитом 16% річних.
13 вересня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», яке вподальшому переіменоване на ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки квартири №31/460-МК/1, за яким ПАТ КБ «ПриватБанк» взяв в іпотеку нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, в забезпечення виконання зобов`язань відповідачкою.
Пунктом 16.7.2 договору іпотеки №31/460-МК/1 від 13.09.2007 року передбачено, що Іпотекодержатель (ПАТ КБ «ПриватБанк») має право звернути стягнення на Предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов`язань за кредитним договором у випадку порушення Іпотекодавцем (ОСОБА_2) зобов`язань, передбачених умовами кредитного договору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з порушення прав позивача неналежним виконанням зобов`язання відповідачем та наявності в зв`язку з цим підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку».
Укладаючи 13.09.2007 року договір іпотеки, сторони домовилися про набуття, зміну або припинення своїх прав та обов’язків, закріпивши їх в договорі, який ними підписано (а.с. 9-11).
Підписавши вказаний договір, відповідачка погодилася із його змістом, в тому числі й зі змістом п. 16.7.2., щодо права Банку звернути стягнення на предмет іпотеки.
Оскільки, відповідно до принципу свободи договору (ст.ст. 6, 627 ЦК України), сторони договору на власний розсуд визначають його зміст і формулюють його конкретні умови, якщо тільки зміст якої-небудь умови імперативно не визначений законом чи іншими правовими актами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про захист порушених прав позивача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Посилання відповідачки на відсутність коштів для повернення кредиту з незалежних від неї причин ( світової економічної кризи та крадіжки товарів) не може бути враховано колегією суддів, як підстава для невиконання відповідачкою своїх зобов’язань, визначених кредитним договором № 1/460-МК від 13.09.2007р. з огляду на те, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком і не звільняє від відповідальності за порушення зобов`язання (ст. 617 ЦК України).
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
В іншій частині рішення суду не оскаржується.
Таким чином, установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені, не обгрунтовані, а тому немає підстав для задоволення позову.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, яке зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 01 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: