Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-5108/11                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Чередниченко В.Є.

                                                              Доповідач  -  Болтунова Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 березня 2011 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

                                               головуючого  судді - Болтунової Л.М.

                                               суддів -   Козлова С.П., Прозорової М.Л.

                                               при секретарі -  Сичевській А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення  Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області  від 17 грудня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про спонукання виконати певні дії, -, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2006 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3, в якому просив зобов*язати його виконати свої обов*язки згідно угоди від 09.01.1999 року, а саме –оформити на  його, позивача, ім*я  ? частину магазина  «Кулінарія», який знаходиться по АДРЕСА_1 ( а.с.4)  

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що 09 січня 1999 року з відповідачем була укладена угода, згідно якої він уклав кошти в обладнання та ремонт вказаного магазину, а ОСОБА_3 зобов*язався оформити документи на приватизацію, після якої  магазин «Кулінарія»повинна перейти у власність, як його, так і відповідача в долях, пропорційним вкладанням кожного. Однак, ОСОБА_3 в 2001 році за договором купівлі-продажу придбав у Фонду комунального майна м. Павлограда даний магазин, приховавши він нього цей факт, про що йому стало відомо тільки у листопада 2003 року.

В зв*язку з цим, ОСОБА_2 уточнив свої позовні вимоги і просив зобов*язати ОСОБА_3 передати йому у власність 7/8 частин приміщення вказаного магазину.(а.с.19)

Рішенням  Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області  від 17 грудня 2010 року було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2

В апеляційній скарзі позивач просить   скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, а саме: зобов*язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передати йому у власність 7/8 частин приміщення магазину «Кулінарія», вважаючи, що судом були допущені порушення ст. ст. 10, 60, 212- 215 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів, предметом спору по справі є виконання обов*язку відповідачем ОСОБА_3, який виник внаслідок укладання угоди від 09 січня 1999 року. На зазначений момент спільної діяльності, сторони були суб*єктами підприємницької діяльності, що встановлено в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Розглядаючи спір по суті, суд першої інстанції не звернув уваги на дані обставини та необґрунтовано зазначив в рішенні, що відповідач не виконав вимоги ст. 60 ЦПК України та не надав доказів, які б свідчили, що ОСОБА_2 зробив вклад в обладнання та ремонт магазина «Кулінарія»в період часу коли позивача було зареєстровано суб*єктом підприємницької діяльності, тобто після 09 квітня 1998 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 зазначив, що згідно свідоцтва від 09 квітня 1998 року, яке знаходиться в матеріалах справи, і до теперішнього часу він являється суб*єктом підприємницької діяльності.

Частиною 1 ст.15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.   

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що правовідносини, які склалися між сторонами мають вирішуватися в господарському суді, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з закриттям провадження по даній справі  на підставі  ч.1 п.1 ст. 205 ЦПК України, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного провадження.

Керуючись ст.ст.307,310 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення  Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області  від 17 грудня 2010 року  2010 року  скасувати.

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про спонукання виконати певні дії  -  закрити.

Ухвала апеляційного  суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ   протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: