Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-6214/11 Головуючий у 1 й інстанції - Горбенко Н.В.
Доповідач - Сіромашенко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Сіромашенко Н.В.,
суддів Можелянської З.М., Ремеза В.А.,
при секретарі Костюк Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 17 березня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди та позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 17 березня 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_6 матеріальну шкоду та судові витрати по справі в сумі 10281 грн. 46 коп.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 15000 грн.; в іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування вказаного рішення з закриттям провадження у справі.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 26 липня 1998 року в с. Путилівка Нікопольського району Дніпропетровської області син позивачки ОСОБА_6, який під час літніх канікул знаходився у своєї бабусі, разом з відповідачем ОСОБА_2, якому на той час йшов одинадцятий рік, і з сестрою останнього –ОСОБА_7 гралися на вулиці. В процесі гри ОСОБА_6 і ОСОБА_7 залізли на каштан та почали кидатися плодами каштану в сторону ОСОБА_2. У відповідь останній взяв в руки плід каштану і кинув в сторону ОСОБА_6, влучивши йому в ліве око, в результаті чого причинив йому травму ока у вигляді проникаючого поранення роговиці ока, травматичну катаракту лівого ока, яка привела до того, що на ліве око він повністю втратив зір, став інвалідом дитинства по зору.
В період з липня 1998 року до жовтня 2003 року на лікування сина і на проведені операції ока в м. Дніпропетровську, в м. Москва, а також на проїзд у вказані міста позивачка затратила 8347 грн. 84 коп.
За таких обставин суд 1-ї інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та стягнення на її користь матеріальної шкоди та судових витрат, що в загальній сумі становить 10281 грн. 46 коп.
Стосовно позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди суд 1-ї інстанції прийшов до висновку про їх часткове задоволення, виходячи з того, що ОСОБА_6 внаслідок травми та неодноразових операцій на оці зазнав фізичного болю; травмою ока йому було спричинено тяжке тілесне ушкодження, повністю втрачений зір лівого ока, у зв'язку з чим він був визнаний інвалідом дитинства по зору і наслідки цієї травми спричинили погіршення зору на правому оці на 20%; при цьому судом було взято до уваги матеріальне положення відповідача, те, що він не працює, не має ніяких прибутків і травму він спричинив в 11-річному віці.
Висновок щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди на користь позивачів з відповідача ОСОБА_2 суд 1-ї інстанції обґрунтовував тим, що відповідачка ОСОБА_4 є неплатоспроможною, а відносно відповідача ОСОБА_5 не доведено, що він ухилявся від виховання сина.
Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції повно і всебічно з’ясував обставини справи, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, дав їм належну правову оцінку і, керуючись ст.ст. 440, 440-1, 446, 462 ЦК УРСР, ст.ст. 22, 23, 1167, 1168, 1178 ЦК України, прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6 і стягнення сум матеріальної, та моральної шкоди на їх користь з ОСОБА_2
Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків рішення суду 1-ї інстанції, які є вірними, суперечать встановленим обставинам та вимогам закону, а тому не приймаються до уваги колегією суддів.
За таких обставин відсутні підстави для скасування рішення суду 1-ї інстанції, яке відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Керуючись ст.ст.303,307,308,313,315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 17 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий:
Судді :