У Х В А Л А
Іменем України
09.06.2011 м. Ужгород
9 червня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Ігнатюк Б.Ю.
суддів – Куцина М.М., Павліченка С.В.
при секретарі – Коновчук Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 21 березня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу ,-
в с т а н о в и л а :
Зазначеним рішення позов задоволено в повному обсязі: стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість по кредитному договору 329 617 грн. 28 коп. та судові витрати по справі.
Відповідачі порушили питання про скасування рішення суду першої інстанції та залишення заяви позивача без розгляду.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.
В судовому засіданні апелянт ОСОБА_2 скаргу з наведених підстав підтримав.
Апелянт ОСОБА_1 в судове засідання не явився, про причину неявки не повідомив і тому суд вважав за можливе розглянути справу у його відсутності відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України.
Представник позивача вважав, що підстав для задоволення скарги немає.
Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь у судовому засіданні та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачі вимоги позивача визнали в повному обсязі, а тому, виконуючи вимоги вказаної норми ЦПК України, в суду першої інстанції було достатньо підстав для задоволення позову: відповідачі визнали такі обставини як наявність їхньої заборгованості перед позивачем по кредитному договору і наявність саме такої суми заборгованості.
Разом з цим в оскаржуваному рішенні є посилання на умови кредитного договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_1, на договір поруки, укладеного між позивачем та ОСОБА_2, на відповідні норми ЦК України, якими врегульовано дані правовідносини. Тобто, при вирішенні даного спору судом першої інстанції в достатній мірі визначено норми матеріального права, які також самі по собі не тільки дають підстави для задоволенні позову, але і зобов’язують до цього.
Посилання апелянтів на ЗУ «Про захист прав споживачів», норми ЦК України щодо укладення правочинів та зміни останніх не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ці доводи стосуються твердження порушення законодавства при укладенні кредитного договору та можливої його зміни при певних умовах.
В даному випадку законність укладення кредитного договору не оспорюється: таких вимог жодним з відповідачів не заявлялось. Перед судом не ставились питання і про зміну умов цього договору.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тому зазначені доводи апеляційної скарги є безпідставними, а висновки суду відповідають умовам правомірного кредитного договору.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, судова колегія
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 21 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді :