Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-5964/11 Головуючий у 1 й інстанції - Ходасевич О.В.
Доповідач - Петренко І.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2011 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді – Петренко І.О.
суддів – Котушенко С.П., Романюк М.М.
при секретарі – Солодової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, та за позовною заявою ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5, до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з позовною заявою та з урахування уточнених позовних вимог просив ухвалити рішення, яким відповідача на його користь 30 027,93 грн. в рахунок матеріальної шкоди, 30 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати в сумі 220,15 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що 12 липня 2008 року приблизно о 10-20 годині на 154-ому кілометрі автодороги Енергодар - Василівка - Бердянськ сталася дорожньо-транспортна пригода: ОСОБА_4, керуючи автомобілем Шевролє Авео, державний номер НОМЕР_1, при виконанні маневру обгону не впевнилась у відсутності зустрічного транспорту, та при поверненні на раніше займану смугу руху скоїла зіткнення з автомобілем ВАЗ-2103, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, який рухався у попутному напрямку по своїй смузі руху. Внаслідок зіткнення автомобіль ВАЗ-2103, державний номер НОМЕР_2, втратив керування, виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з автомобілем Опель Вектора, держ. номер НОМЕР_3, під керуванням позивача, який рухався у зустрічному напрямку, в результаті чого автомобіль Опель Вектра відкинуло у кювет, де він перевернувся. Внаслідок ДТП пасажири автомобіля Опель Вектора отримали тілесні ушкодження легкого ступеню важкості, а автомобіль Опель Вектра, належний позивачу на праві власності, отримав суттєві технічні пошкодження.
Постановою начальника ВДАЇ для обслуговування Чернігівського району у Запорізькій області від 22 липня 2008 року у порушенні кримінальної справи за фактом вказаної ДТП відмовлено, оскільки тілесні ушкодження, отримані пасажирами не відносяться до категорії середньої важкості, а тому в діях ОСОБА_4 відсутні ознаки кримінального діяння, передбаченого ст. 286 Кримінального кодексу України. Відмовний матеріал було направлено до суду за місцем проживання відповідача до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська для притягнення відповідача до адміністративної відповідальності.
Внаслідок ДТП пошкоджено належний позивачу автомобіль Опель Вектора. Відповідно до Заключения спеціаліста-автотоварознавця № 2В280708 від 28 липня 2008 року вартість матеріальної шкоди складає 31555,32 грн.
Оскільки відповідач застрахувала свою цивільно-правову відповідальність як власника автомобіля Шевроле Авео, державний номер НОМЕР_1, у ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» (згідно договору страхування № ВВ/4252726 від 10.04.2008р.) страховик виплатив позивачу по умовам договору страхування страхове відшкодування у розмірі 24990,00 грн. - за пошкоджений автомобіль, тобто, позивач отримав на 6565,32 грн. менше, ніж розмір матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок пошкодження автомобіля, визначений незалежним експертом.
Внаслідок пошкодження позивач мав матеріальні збитки, пов*язані з неотриманням доходу (упущена вигода), так, 17 червня 2008 року між мною ним та Приватним підприємцем ОСОБА_9 було укладено трудовий контракт № ЗВ-741 про виконання позивачем трудових обов*язків водія-експедитора на строк з 01 серпня 2008 року по 01 серпня 2009 року. Обов*язковою умовою вказаного контракту було використання для службових цілей особистого автомобіля. Цим автомобілем мав бути належний позивачу автомобіль Опель Вектра, державний номер НОМЕР_3. В зв*язку з тотальним пошкодженням автомобіля Опель Вектора, позивач не приступив до виконання своїх обов*язків за контрактом. П. 9 контракту було передбачено заробітну плату у розмірі 4800,00 грн./щомісяця; а п. 10 цього ж контракту передбачена компенсація за використання власного автомобіля у розмірі 1000,00 грн./щомісяця. До укладення цього контракту позивач був безробітним. Таким чином, внаслідок протиправних дій Відповідача позивачу також спричинено матеріальну шкоду у вигляді упущеної вигоди у розмірі 11600,00 грн.
Внаслідок ДТП позивачу спричинено також моральної шкоди, яка полягає у наступному: внаслідок ДТП позивач та члени його сім*ї, жінка, ОСОБА_3, та неповнолітня дочка, ОСОБА_5, 2003 р.н., отримали тілесні ушкодження (що підтверджується довідками медичних закладів). У позивача виявилося поранення ноги, та задля безпеки здоровья, по рекомендації лікаря, прийшлося робити вакцинацію проти стовбняка, на яку виявилася алергічна реакція у виді набряку всього тіла та високої температури. Довелося викликати "швидку" для поліпшення стану позивача. До сих пір, незважаючи на те, що лікування завершилося, в нього досі тремтять руки і не нормалізувався сон. Хоча ці тілесні ушкодження і визначили як такі, що відносяться до легких, вони досі з жінкою переживають за наслідки ДТП для дочки, яка стала замкнутою після цієї події, в очах у неї час від часу з*являється жах, її сон буває неспокійним. В зв*язку з цим вони навіть зверталися до лікаря-невролога. Душевний стан позивача порушено внаслідок пошкодження автомобіля, який був для нього та його сім*ї не тільки засобом пересування, але міг стати засобом отримання доходу. Позивач переживає за те, що його сім*я залишилася без його матеріальної підтримки. Ця ситуація, в свою чергу, негативно відображується на сімейному мікрокліматі.
В ході судового розгляду справи ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 подала також позовну заяву та просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 50000 грн., посилаючись на те, що після скоєної аварії їх дитина ОСОБА_5 стала нервовою, у неї порушено сон, часто уві сні бачить кошмари. Крім того, у Лери з*явився який-то жах їздити у транспорті. А оскільки вона зараз вже відвідує школу, яка знаходиться на великій відстані від дому, вони змушені користуватися суспільним спортом. Кожного дня вона намагається заспокоїти дитину, коли везе її до школи та назад. Тобто, психологічний стан дитини після аварії не нормалізувався досі, що негативно впливає на її здоров*я.
Позовні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 об’єднані в одне провадження.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Стягнено з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2.у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, 6565,32 грн, у відшкодування моральної шкоди - 2000 грн, у відшкодування судових витрат - 74,15 грн, у відшкодування витрат на ІТЗ - 30 грн, а всього - 8669,47 (вісім тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн 47 коп.В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_5, що є третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - задоволені частково. Стягнено з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, - 1000 грн., у відшкодування судових витрат - 08,50 грн, а всього - 1008,5 (одну тисячу вісім) грн 50 коп. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_5, що є третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до ОСОБА_4 - відмовлено.
В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять змінити рішення та задовольнити їхні позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції , колегія суддів вважає , що апеляційну скаргу слід задовольнити частков , а рішення суду частково змінити з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з”ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи суд , ухвалюючи оскаржуване рішення обгрунтовано виходив із того , що позивачу ОСОБА_2 була спричинена матеріальна шкода у розмірі 6565 грн. 32 коп. , яка у відповідності з положеннями ст..ст. 1187,1188 ЦК України підлягає відшкодуванню як сума , яка згідно з висновком спеціаліста - авто товарознавця залишилися невідшкодованою страховою компанією. В даній частині рішення суду не оскаржується.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідачки грошової суми на відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди суд першої інстанції обґрунтовано посилався на неналежне оформлення трудового контракту , який було укладено позивачем і , який не став підставою отримання заробітку позивачем в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Так ,позивач надав до матеріалів справи трудовий контракт датований 17 червня 2008 року ( ар. сп. 23-24) , підписаний позивачем та ПП ОСОБА_10 , за яким позивач мав виконувати обов”язки водія-експедитора з приватним автомобілем в період з 1 серпня 2008 року по 1 серпня 2009 року. Однак , він не зміг працювати , оскільки його автомобіль був не придатний для використання за призначенням.
У відповідності до положень ст.. 22 ЦК України упущена вигода це доходи , які особа могла б реально одержати за звичайних обставин , якби її право не було порушене. Наявність теоретичної можливості отримання прибутку не є підставою для його стягнення. Окрім того , стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності , для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення . У випадку спричинення шкоди в наслідок дорожньо-транспортної пригоди вважати , що трудові права позивача були порушені не можна , а тому в даній частині рішення суду слід залишити без змін.
Виходячи з вище наведеного , колегія суддів вважає , що в вище викладених частинах суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі , надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює .Підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели , чи могли призвести до неправильного вирішення спору в даній частині не встановлено , а тому апеляційна скарга в даній частині підлягає відхиленню , а рішення суду слід залишити без змін.
Також правильним являється і висновок суду про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_5 в частині відшкодування моральної шкоди спричиненої в наслідок ДТП у відповідності до положень ст. 1167 ЦК України, оскільки така шкода спричинена вказаним особам внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
При постановлені оскаржуваного рішення судом були прийняті до уваги обставини , на які вказують позивач та третя особа в апеляційних скаргах , однак стягнув суми без урахування положень , які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди” про те , що розмір відшкодування залежить від характеру та обсягу страждань , і з урахуванням засад розумності , виваженості та справедливості. Колегія суддів вважає , що не в повному обсязі було враховано психологічні наслідки дорожньо-транспортної пригоди та вік дитини , що при цьому постраждала.
Таким чином , судова колегія вважає , що слід взяти до уваги доводи апеляційних скарг і змінити рішення суду , постановивши по справі в цій частині нове рішення ,збільшивши суми ,стягнуті на відшкодування спричиненої моральної шкоди, а в решті рішення залишити без змін.
Керуючись ст..ст.303,304,307,308,п.3 ч.1 ст.309,313,315,317,319 ЦПК України , колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в інтересах малолітньої ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2011 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди 3000 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення , однак , може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів .
Судді
А
нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної карги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає ----------, а рішення суду--------- з наступних підстав.