Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-5536/11 Головуючий у 1 й інстанції - Черкова Н.Т.
Доповідач - Сіромашенко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Сіромашенко Н.В.,
суддів Можелянської З.М., Ремеза В.А.,
при секретарі Костюк Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення компенсації та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку, надвірних будівель, що є у спільній сумісній власності, в натурі між власниками,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2001 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації було відмовлено; зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку, надвірних будівель, що є у спільній сумісній власності, в натурі між власниками була задоволена; розділено домоволодіння АДРЕСА_1 вартістю 150240 грн. в натурі за варіантом №3 висновку судової будівельно-технічної експертизи №2178/2179-09, складеного 24 грудня 2009 року ДНДІСЄ, виділено ОСОБА_3 у власність в житловому будинку А-1 квартиру №1 з наступними приміщеннями: (додаток №5,6 на плані визначений в синій колір) приміщення 1-4 (13,6 кв.м), приміщення 1-3 (7 кв.м), приміщення 1-2 (6,9 кв.м), загальною площею 27,5 кв.м, вартістю 59221 грн. та визнано право власності на господарчі будівлі і споруди: гараж літ. В-1 вартістю 10045 грн., огорожа 2,4 -1343: 2=671,5 грн., ? водоколонки №3 –4927:2=2463,5 грн., а всього загальною вартістю 74792 грн., що на 328 грн. менше ідеальної частки. За ОСОБА_2 визнано право власності на іншу ? частину житлового будинку та господарчих будівель та споруд, виділено йому в натурі: в будинку А-1 квартиру №2 (додаток №5,6 на плані визначений в зелений колір) з наступними приміщеннями: приміщення 1-5 (11,7 кв.м), приміщення 1-1 (6,6 кв.м), приміщення 1 (4 кв.м), загальною площею 22,3 кв.м, вартістю 39120 грн. та визнано право власності на господарчі будівлі та споруди: сарай Г-1 –5255 грн., літня кухня Б-1 –27937 грн., огорожа №2,4 –671,5 грн., ? водоколонки №3 –4927:2= 2463,5 грн., вартістю 36328 грн., а всього загальною вартістю 75448 грн., що на 328 грн. більше ідеальної частки. Відповідно до рішення зобов'язано власника квартири №1 ОСОБА_3 виконати наступні переобладнання в житловому будинку: в приміщенні №1-3 зробити віконний отвір, між кімнатою 1-4 та кімнатою 1-5 закласти дверний отвір, між приміщеннями 1-5 та 1-2 закласти дверний отвір, добудувати тамбур до кімнати 1-4 глибиною 1,5 м, висотою не менше 2,2 м, віконний отвір в кімнаті 1-4 переобладнати в дверний отвір; зобов'язано власника квартири №2 ОСОБА_2 між приміщеннями 1-5 та 1-1 закласти дверний отвір, між приміщеннями 1-5 та 1 віконний отвір переобладнати в дверний; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 164 грн., що складає різницю вартості від ідеальних часток сторін.
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування вказаного рішення в частині відмови в задоволенні його позовних вимог з ухваленням нового рішення про задоволення його позову. В іншій частині рішення не оскаржувалося.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить на праві власності ? частина домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 березня 2009 року, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 6 серпня 2008 року належить також ? частина вказаного домоволодіння.
Прийшовши до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд 1-ї інстанції виходив з їх недоведеності та відсутності доказів, в тому числі, з урахуванням того, що позивач не являвся на період заявлених позовних вимог власником будинку, а також спливу строку позовної давності. Задовольняючи зустрічну позовну заяву, суд зазначив на те, що відповідно до висновку ДНДІСЕ №21782179-09 було запропоновано чотири варіанти розподілу домоволодіння, варіант розподілу №3 було погоджено з виконавчим комітет і узгоджено з відповідними службами та за даним варіантом розподілу ? частка найближча до ідеальної частки.
Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції повно і всебічно з’ясував обставини справи, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, дав їм належну правову оцінку і, керуючись ст.ст. 256, 267, 355, 364, 368, 372 ЦК України, вирішив спір у відповідності до вимог закону.
Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків рішення суду 1-ї інстанції, які є вірними, суперечать встановленим обставинам та вимогам закону, а тому не приймаються до уваги колегією суддів.
За таких обставин відсутні підстави для скасування рішення суду 1-ї інстанції, яке відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Керуючись ст.ст.303,307,308,313,315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий:
Судді :