Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-6128/11 Головуючий у 1 й інстанції - Ткаченко Н.В.
Доповідач - Сіромашенко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Сіромашенко Н.В.,
суддів Можелянської З.М., Ремеза В.А.,
при секретарі Костюк Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 грудня 2010 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «УФА «Верус», Приватного підприємця ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2010 року вищевказаний позов був задоволений частково; стягнуто солідарно з приватного підприємця ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»заборгованість по кредитному договору №3 від 5 березня 2007 року станом на 6 жовтня 2010 року в розмірі 3741972 грн. 50 коп., в задоволенні іншої частини позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк»відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянти ставлять питання про скасування вказаного рішення з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з них та закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_6
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 5 березня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачем –приватним підприємцем ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №3, відповідно до якого ОСОБА_6 отримав кредит в сумі 400000 доларів США строком до 16 березня 2015 року. За користування кредитом позичальник сплачує відсотки в розмірі 14% річних, у разі порушення ним будь-якого із зобов'язань по сплаті кредиту він сплачує 28% річних від суми залишку несплаченої заборгованості. ПАТ КБ «Приватбанк»виконав передбачені кредитним договором умови та передав ПП ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 400000 доларів США, але позичальник в порушення умов кредитного договору взяті на себе зобов'язання перед банком не виконав, внаслідок чого станом на 6 жовтня 2010 року утворилася заборгованість в розмірі 446569,56 доларів США, з яких заборгованість за кредитом складає 348853,49 доларів США, заборгованість по відсоткам за користування складає 97516,07 доларів США.
Умовами п.5.1. кредитного договору визначено, що при порушенні позичальником будь-якого з зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагороди позичальник сплачує банку за кожен день порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видавався в іноземній валюті пеня виплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату щоденного нарахування.
Розмір пені за період з 15 травня 2007 року по 15 травня 2010 року з урахуванням сплаченої 6 вересня 2010 року суми 7078 грн. становить 23520,89 доларів США.
На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором №3 від 5 березня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено договори поруки, відповідно до яких поручителі прийняли на себе договірне зобов'язання нести солідарну відповідальність перед банком у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, включаючи сплату кредиту, процентів, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Пунктами 5, 6 договорів поруки б/н від 5 березня 2007 року передбачено, що у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного зобов'язання, а поручитель зобов'язаний виконати обов'язки, зазначені в вимозі кредитора впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги.
13 липня 2009 року банком на адресу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 були надіслані письмові вимоги про дострокове повернення кредиту, сплати відсотків за виконання інших зобов'язань за кредитним договором, які особисто були отримані відповідачами.
Пунктом 5.4 кредитного договору №3 від 5 березня 2007 року визначено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язання, передбаченого умовами договору здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано боржником.
Крім того, в забезпечення виконання зобов'язання ПП ОСОБА_6 12 січня 2009 року між ПАТ КБ «Приватбанк»та ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»було укладено договір поруки №467, відповідно до якого ТОВ «УФА «Верус»прийняло на себе зобов'язання нести відповідальність перед позивачем у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором в розмірі 200 доларів США.
За таких обставин суд 1-ї інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Прийшовши до висновку щодо відмови в задоволенні позову до ТОВ «УФА «Верус», суд виходив з того, що договір поруки №467 від 12 січня 2009 року не є багатостороннім договором.
Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції повно і всебічно з’ясував обставини справи, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, дав їм належну правову оцінку і, керуючись ст.ст. 526, 530, 553, 554, 6210, 1050 ЦК України, правильно вирішив виниклий спір.
Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків рішення суду 1-ї інстанції, які є вірними, суперечать встановленим обставинам та вимогам закону, а тому не приймаються до уваги колегією суддів.
За таких обставин відсутні підстави для скасування рішення суду 1-ї інстанції, яке відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Керуючись ст.ст.303,307,308,313,315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий:
Судді :
24 травня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Сіромашенко Н.В.,
суддів Можелянської З.М., Ремеза В.А.,
при секретарі Костюк Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 грудня 2010 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «УФА «Верус», Приватного підприємця ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2010 року вищевказаний позов був задоволений частково; стягнуто солідарно з приватного підприємця ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»заборгованість по кредитному договору №3 від 5 березня 2007 року станом на 6 жовтня 2010 року в розмірі 3741972 грн. 50 коп., в задоволенні іншої частини позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк»відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянти ставлять питання про скасування вказаного рішення з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з них та закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_6
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 5 березня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачем –приватним підприємцем ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №3, відповідно до якого ОСОБА_6 отримав кредит в сумі 400000 доларів США строком до 16 березня 2015 року. За користування кредитом позичальник сплачує відсотки в розмірі 14% річних, у разі порушення ним будь-якого із зобов'язань по сплаті кредиту він сплачує 28% річних від суми залишку несплаченої заборгованості. ПАТ КБ «Приватбанк»виконав передбачені кредитним договором умови та передав ПП ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 400000 доларів США, але позичальник в порушення умов кредитного договору взяті на себе зобов'язання перед банком не виконав, внаслідок чого станом на 6 жовтня 2010 року утворилася заборгованість в розмірі 446569,56 доларів США, з яких заборгованість за кредитом складає 348853,49 доларів США, заборгованість по відсоткам за користування складає 97516,07 доларів США.
Умовами п.5.1. кредитного договору визначено, що при порушенні позичальником будь-якого з зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагороди позичальник сплачує банку за кожен день порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видавався в іноземній валюті пеня виплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату щоденного нарахування.
Розмір пені за період з 15 травня 2007 року по 15 травня 2010 року з урахуванням сплаченої 6 вересня 2010 року суми 7078 грн. становить 23520,89 доларів США.
На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором №3 від 5 березня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено договори поруки, відповідно до яких поручителі прийняли на себе договірне зобов'язання нести солідарну відповідальність перед банком у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, включаючи сплату кредиту, процентів, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Пунктами 5, 6 договорів поруки б/н від 5 березня 2007 року передбачено, що у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного зобов'язання, а поручитель зобов'язаний виконати обов'язки, зазначені в вимозі кредитора впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги.
13 липня 2009 року банком на адресу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 були надіслані письмові вимоги про дострокове повернення кредиту, сплати відсотків за виконання інших зобов'язань за кредитним договором, які особисто були отримані відповідачами.
Пунктом 5.4 кредитного договору №3 від 5 березня 2007 року визначено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язання, передбаченого умовами договору здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано боржником.
Крім того, в забезпечення виконання зобов'язання ПП ОСОБА_6 12 січня 2009 року між ПАТ КБ «Приватбанк»та ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»було укладено договір поруки №467, відповідно до якого ТОВ «УФА «Верус»прийняло на себе зобов'язання нести відповідальність перед позивачем у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором в розмірі 200 доларів США.
За таких обставин суд 1-ї інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Прийшовши до висновку щодо відмови в задоволенні позову до ТОВ «УФА «Верус», суд виходив з того, що договір поруки №467 від 12 січня 2009 року не є багатостороннім договором.
Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції повно і всебічно з’ясував обставини справи, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, дав їм належну правову оцінку і, керуючись ст.ст. 526, 530, 553, 554, 6210, 1050 ЦК України, правильно вирішив виниклий спір.
Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків рішення суду 1-ї інстанції, які є вірними, суперечать встановленим обставинам та вимогам закону, а тому не приймаються до уваги колегією суддів.
За таких обставин відсутні підстави для скасування рішення суду 1-ї інстанції, яке відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Керуючись ст.ст.303,307,308,313,315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий:
Судді :