Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-5919/11                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Круговий О.О.

                                                              Доповідач  -  Петренко І.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 травня 2011 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

          головуючого                                    судді  – Петренко І.О.

          суддів                                                          – Котушенко С.П., Романюк М.М.

          при секретарі                                              – Солодової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2011 року по справі за позовом Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за квартирну плату,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів на його користь заборгованість по обов’язковим платежам в сумі 1136,43 грн. а також витрати пов’язані з надсиланням поштового повідомлення у сумі 5,50 гривень,  витрати по сплаті судового збору  у сумі 17 гривень , витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, а також витрати на правову допомогу у сумі 75 гривень, а всього на суму 1263,93 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що  відповідачі мешкають в АДРЕСА_1, яка розташована в будинку, який обслуговує об’єднання співвласників багатоквартирного АДРЕСА_1(надалі ОСББ АДРЕСА_1), однак на протязі певного періоду не сплачують квартирну плату,  яка складається з комунальних послуг, які надані ОСББ «Карла Маркса 42»власнику квартири, а тому відповідачі має заборгованість перед позивачем, яку в добровільному порядку не сплачує.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2011 року позовні вимоги об’єднання співвласників багатоквартирного будинкуАДРЕСА_1задоволені частково. Стягнено з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в солідарному порядку на користь об’єднання співвласників багатоквартирного будинкуАДРЕСА_1заборгованість за квартирну плату у сумі 996,06 грн. Стягнено з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в солідарному порядку на користь об’єднання співвласників багатоквартирного АДРЕСА_1в рахунок судових витрат понесених позивачем при подачі позову 47 грн. Стягнено з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в солідарному порядку на користь держави 82,60 грн. в рахунок недоплаченого судового збору. В іншій частині позовних вимог у задоволені відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Об’єднання співвласників багатоквартирного АДРЕСА_1.

Перевіривши законність та обґрунтованість  рішення суду в межах доводів апеляційної карги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно  до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення , яким суд , виконавши  всі вимоги цивільного судочинства , вирішив  справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі  повно і всебічно з”ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ОСББ „АДРЕСА_1” , встановив, що відповідачі по справі являються власниками АДРЕСА_1 ( ар. сп. 32).

В період з жовтня 2006 року по грудень 2009 року у відповідачів внаслідок не повної оплати за наданні послуги склалася заборгованість за утримання будинку та при будинкової території в сумі 1447грн. 87 коп.( ар. сп.78-79).

    Статтями 20, 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

 Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 року.

 Таким чином, необхідність укладання договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладання визначено як обов’язок, а не право сторін.

 Відповідно до вимог п. 2 ст. 10 Закону України “Про приватизацію  державного житлового фонду” та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках  є співвласниками всіх  допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні  сплачувати свою  частку витрат  у загальних квартирах на утримання  будинку  (житла) та  прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов'язані сплачувати як квартиронаймачі, так і  власники викуплених та приватизованих квартир.

Таким чином , колегія суддів вважає , що  розглядаючи спір  районний суд повно і всебічно  дослідив і оцінив обставини по справі , надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги  суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели  або могли призвести до неправильного вирішення справи , оскільки  вони зводяться до не згоди з рішенням суду і були вивчені в суді першої інстанції і отримали оцінку суду.

Керуючись ст..ст. 303,307,308,313, 314, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 –відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2011 року –залишити без змін.

Ухвала апеляційного  суду набирає  законної сили  з моменту її проголошення , однак  може бути  оскаржена  шляхом подачі  касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили  .

Судді