Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-6654/11                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Корягін В.О.

                                                              Доповідач  -  Козлов С.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 травня 2011 року    Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

                                      головуючого:    Козлова С.П.,

                                      суддів:               Болтунової Л.М., Прозорової М.Л.,

                                      при секретарі:   Костюк Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року про закриття провадження у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: Управління пенсійного фонду у м. Тернівка Дніпропетровської області, про встановлення факту втрати джерела засобів до існування у зв’язку з втратою годувальника, -

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з указаною заявою, зазначаючи, що 02 лютого 1997 року помер її чоловік, ОСОБА_3, на день смерті якого вона працювала, отримувала заробітну плату та пенсію, а він отримував пенсію і щомісячні страхові виплати, які для них були основним та постійним джерелом до існування. Встановлення факту втрати джерела засобів до існування їй необхідно для переходу на пенсію свого померлого чоловіка у зв’язку з втратою годувальника. З таких підстав заявниця просила встановити факт втрати нею основного джерела до існування у зв’язку зі смертю її чоловіка.   

        Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту втрати джерела засобів до існування у зв’язку з втратою годувальника закрито.

        В апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм процесуального права ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду та задовольнити її вимоги.  

        Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

        Закриваючи провадження у цій справі на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд виходив з того, що юридичний факт, який просить встановити заявниця, не відноситься до переліку, визначеному у ч.1 ст.256 ЦПК України; в судовому порядку може бути оскаржена відмова в призначенні (переходу на інший вид) пенсії, а не в порядку встановлення факту відповідно до цієї норми закону; оскарження рішення пенсійного фонду про таку відмову відбувається згідно ст.17 КАС України, тобто в порядку іншого судочинства.

        З таким висновком суду погодитися не можна.

Згідно з ч.1 п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України окреме провадження –це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.6 ст.235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

У п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»роз’яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з указаною заявою ОСОБА_2 посилалась на те, що встановлення факту втрати джерела до існування їй необхідно для переходу на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

        Таким чином, у справі виник спір про право заявниці на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження, що суд залишив без уваги та помилково закрив провадження у цій справі на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України без врахування вищезазначених положень діючого процесуального законодавства.

        За таких обставин ухвала суду, як постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до того ж суду.

         Керуючись ст.ст.307,311 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

         Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

         Ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

         Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошенню та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді: