Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-5655/10                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Новік Л.М.

                                                              Доповідач  -  Козлов С.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 травня 2011 року    Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

                                      головуючого:    Козлова С.П.,

                                      суддів:               Болтунової Л.М., Прозорової М.Л.,

                                      при секретарі:   Солодовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Марганецького міського суду  Дніпропетровської області від 07 лютого 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И Л А:

        В апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та невірну оцінку доказів по справі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Марганецького міського суду  Дніпропетровської області від 07 лютого 2011 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 13250 грн. в рахунок боргу за договором позики та судових витрат по справі.

        Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування рішення суду.

        Як встановлено судом,  за договором позики від 22.12.2009 р. ОСОБА_2 отримав у позивача 13000 грн., зобов'язавшись повернути борг на його вимогу, про що видав відповідну розписку (а.с.20), але на вимоги позивача від 26.03.2010 р. зазначену суму грошей не повернув.

        Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.       

        Статтею 1049 ЦК України зазначено, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.  

        При таких обставинах, суд обґрунтовано на підставі ст.ст. 1046-1049 ЦК України стягнув з відповідача на користь позивача  зазначену суму боргу за договором позики та судові витрати по справі.

        Доводи відповідача в скарзі про відсутність між сторонами договору займу спростовуються власно написаною ним письмовою розпискою від 22.12.2009 р., яка відповідачем не оспарювалася, та іншими матеріалами справи і дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку у сукупності із встановленими обставинами справи відповідно до вимог ст.212 ЦПК України. При цьому відповідачем не надано ніяких письмових доказів, що видана ним така розписка була лише підтвердженням одержання від позивача коштів на придбання бензину за трудовою угодою між ними.

        Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи змін не вбачається.

        Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

        Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

        Рішення Марганецького міського суду  Дніпропетровської області від 07 лютого 2011 року залишити без змін.

        Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: