Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-4888/11                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Шелестов К.О.

                                                              Доповідач  -   Дерев'янко О.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :          

головуючого                                                      Дерев’янка О.Г.

суддів                                                                  Чубукова О.П., Каратаєвої Л.О.

при секретарі                                                       Грало О.В.       

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2010 року у справі за позовом  ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування приміщенням квартири та усунення перешкод в користуванні майном, -  

                                                            встановила:

У серпні 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із зазначеним позовом до відповідачів, та зазначили, що відповідач ОСОБА_2 чинить їм перешкоди у користуванні квартирою, змінив замки на вхідних дверях, відмовляється встановити порядок користування спірною квартирою, тому позивачі просили суд визнати порядок користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1, за яким ОСОБА_3 виділити кімнату № 2 площею 10,9 кв.м., ОСОБА_4 кімнату № 3 площею 13,3 кв.м., ОСОБА_2 та ОСОБА_5 кімнату № 1 площею 18,3 кв.м. з балконом 0,7 кв.м., коридор 5,7 кв.м., кухню 4,9 кв.м., ванну кімнату  2,0 кв.м., вбиральню 1,0 кв.м., вбудовану шафу 0,9 кв.м. залишити в загальному користуванні. Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_4 квартирою, шляхом зобов’язання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 видати їм дублікати ключів від вхідних дверей квартири та звільнення приміщень квартири, право володіння та користування якими встановлено за позивачами. Стягнути з відповідачів судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову позивачам в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду змінити, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 27.10.1998 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.8)

Квартира має три кімнати, дві з яких ізольовані кімнати  № 6 площею 10,9 та № 8 площею13,3 кв.м., а також суміжну № 5 площею 18,3 кв.м. Загальна площа квартири 57,7 кв.м. (а.с.9)

Шлюбні стосунки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. Ці обставини визнаються сторонами, тому відповідно до вимог ст.. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.  

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що в спірній квартирі ОСОБА_3 та  ОСОБА_4 не проживають.  Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції сторони підтвердили наявність між ними неприязних стосунків.   

Відповідно до висновку № 1536/1537 від 17.12.2007 року судової будівельно-технічної експертизи поділ квартири АДРЕСА_1, згідно ідеальних часток співвласників не можливий.(а.с.103-108)

Згідно з п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності», квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

При встановленні порядку користування квартирою, що є у спільній власності, не повинні обмежуватися або порушуватися права жодного із співвласників.

Суд першої інстанції вирішуючи питання про виділення в користування ОСОБА_2 та його неповнолітній дочці ОСОБА_5 кімнати площею 18,3 м2, не врахував того, що ця кімната є прохідною, що унеможливлює одноособове користування відповідачами виділеною кімнатою, та буде порушувати її права.

За таких обставин  рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2010 року в частині встановлення порядку користування приміщеннями квартири та звільнення приміщень квартири, право володіння та користування якими встановлено за ОСОБА_3, ОСОБА_4 необхідно скасувати, та в задоволенні цих позовних вимог відмовити.

Відповідно до вимог ст.. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання  ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_3, ОСОБА_4  в користуванні квартирою шляхом зобов’язання відповідача видати позивачам дублікати ключів від вхідних дверей квартири є правильним. Оскільки як з'ясовано апеляційним судом, ОСОБА_2 змінив  замки на вхідній двері спірної квартири, чим чинить перешкоди власникам ОСОБА_3, ОСОБА_4  користуватись квартирою.

Тому в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Доводи представника позивачки - ОСОБА_6 в тому, що квартиру можливо перебудувати є необґрунтованими, оскільки відповідні дозволи щодо перепланування квартири позивачами не надано, та в матеріалах справи відсутні.

Керуючись,ст.ст. 209,218,303,307, 316 ЦПК України, колегія суддів, –

                                                      вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2010 року в частині встановлення порядку користування приміщеннями квартири та звільнення приміщень квартири, право володіння та користування якими встановлено за ОСОБА_3, ОСОБА_4 скасувати, та в задоволенні цих позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді