УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "09" червня 2011 р. справа № 18/5007/18/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Соловей Л.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 04.01.2011р.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: ОСОБА_2, довіреність від 05.05.2011р.;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Виконавчого комітету Бердичівської міської ради (м.Бердичів)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Бердичів Житомирська область)
за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача гр. ОСОБА_4 (м.Бердичів Житомирська область)
про зобов'язання вчинити певні дії
Позивач звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3. В позовній заяві позивач просить суд обмежити рівень шуму при роботі та використанні музичного супроводу в закладі ресторанного господарства кафе "Оскар" шляхом приведення рівня шуму і вібрацій у відповідність санітарно-епідеміологічним нормам.
Також у позовній заяві від 15.02.2011р. за №20/484 третьою особою із самостійними вимогами на стороні позивача зазначено громадянина ОСОБА_5, при тому, що фактично будь-які позовні вимоги громадянином ОСОБА_4 до відповідача не заявлялись.
З врахуванням того, що третьою особою не заявлено самостійних вимог до відповідача, суд ухвалою від 22.02.2011р. прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі та залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка н е заявляє самостійних вимог на предмет спору, громадянина ОСОБА_5.
Згідно ст.26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Тобто, вступ у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі поданої нею до суду позовної заяви до однієї чи двох сторін.
Позовна заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, гр.ОСОБА_4 не надавалась.
Третя особа громадянин ОСОБА_4 в наданих письмових поясненнях (а.с.37-38, 98-99) посилається, що під квартирою, де він мешкає, розташоване кафе "Оскар", в якому використовується жива музика. Вважає, що робота закладу громадського харчування порушує умови проживання в будинку та здійснюється з порушенням норм чинного законодавства. Крім того, просить суд прийняти рішення про перепрофілювання кафе "Оскар" на такий вид діяльності, щоб не порушував спокій людей, що проживають в цьому ж будинку, або придбати для нього за кошт ОСОБА_3 дві двокімнатні квартири з усіма зручностями, на вибір відповідача, при тому, щоб квартира №2 перейшла у власність ОСОБА_3
Представник третьої особи надав в судове засідання заяву (а.с.98-99), в якій просить прийняти рішення про заборону використання в кафе "Оскар" живої музики.
Оскільки у даній справі громадянин ОСОБА_4 залучений до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, так як гр. ОСОБА_4 не наділений статусом юридичної особи та не може користуватися правами та нести обов'язки позивача по господарській справі, суд розцінює вказані заяви як пояснення по справі, а не як позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами.
Представник позивача в судове засідання 09.06.2011р., посилаючись на ст.22 ГПК України, подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с.94), в якій просить припинити шкідливий вплив шуму і вібрацій при роботі та використанні музичного супроводу в закладі ресторанного господарства кафе "Оскар", шляхом приведення рівня шуму і вібрацій у відповідність до встановлених санітарно-епідеміологічним нормам.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням наданої в засідання заяви (а.с.98-99).
Відповідач в судове засідання не з'явився. В адресованій господарському суду заяві від 09.06.2011р. відповідач просить долучити до матеріалів справи лист Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області №П-257 від 31.05.2011р. та здійснювати розгляд справи без участі відповідача.
У відзиві на позовну заяву від 23.03.2011р. (а.с.24) відповідач проти позову заперечив та вказав, що позивачем не наведено, яким чином порушені його права. Зазначає, що музичний супровід подій, які святкуються в кафе "Оскар" майже не здійснюється, підтвердженням чого є акти санітарно-епідеміологічного обстеження кафе, з яких вбачається, що при проведенні замірів рівня шуму в квартирі, що належить третій особі, встановлено, що рівень шуму у житлових кімнатах є нижчим допустимого рівня. Крім того, згідно протоколів проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку, в квартирі гр.ОСОБА_4 шум не перевищує допустимого рівня, встановленого санітарними нормами.
Заслухавши пояснення представника позивача та ІІІ особи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 15 листопада 2002 року між Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) від 15.11.2002р., за умовами якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 набула у власність приміщення кафе "Україна", яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 11.06.2004р. введено в експлуатацію об'єкт ресторанного господарства кафе "Оскар" за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-7), який затверджений рішенням виконавчого комітету №394 від 25.06.2004р.
Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради погоджено режим роботи закладу ресторанного господарства кафе "Оскар" з 11.00 до 22.00 години.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що від мешканців будинку по вул.Карла Лібкнехта, 11 в м.Бердичів неодноразово находили колективні заяви щодо перевищення рівня шуму при використанні музичного супроводу в кафе "Оскар", при цьому позивач посилається на ст. 24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", якою встановлено що органи місцевого самоврядування зобов'язані вживати заходи щодо недопущення продовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в приміщеннях які розташовані в межах населених пунктів закладів громадського харчування та п.п.2 "б" ч.1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Суд визнає позовні вимоги позивача необґрунтованими, враховуючи наступне.
Згідно приписів ст.24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані:
- здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;
- забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;
- вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти):
1) жилих будинків і прибудинкових територіях;
2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;
3) готелів і гуртожитків;
4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;
5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого пливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.
Відповідно до Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 400/2011 до завдань Держсанепідслужби України належить: здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду та контролю за дотриманням вимог санітарного законодавства органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, органами влади Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, фізичними особами та громадянами, реалізацією ними санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів; застосування передбачених законодавством заходів для припинення порушення санітарного законодавства; видання обов'язкових для виконання постанов, наказів, розпоряджень, висновків, приписів з питань усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності, організовує і контролює їх виконання.
Як вбачається із листа Бердичівської районної санітарно-епідеміологічної служби №2221 від 29.09.2006 року, лабораторією райСЕС проводились заміри комбінованого шуму у квартирі АДРЕСА_1 та встановлено перевищення шуму на 1дБ по шкалі А. Для пониження рівня шуму при роботі кафе "Оскар" фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 запропоновано: контролювати роботу кондиціонерів та холодильного обладнання; зменшити загальне звучання музикальних інструментів, мікрофонів при музикальному супроводі з 18 до 22 години; винесена постанова головного державного санітарного лікаря №74/30 від 29.09.2006 року "Про заборону використання музикальної естради" (живої музики) після 22 години з 02.10.2006 року (а.с.9-10).
Згідно актів санітарно-епідеміологічного обстеження кафе "Оскар" (вул.К.Лібкнехта,11 у м.Бердичеві) від 05.10.2009 року, від 24.01.2011 року, 25.01.2011 року, 26.01.2011 року, 27.01.2011 року та протоколів проведення шумового навантаження та інфразвуку №114 від 02.10.2009 року, №15 від 02.02.2011 року Бердичівською районною санітарно-епідеміологічною службою встановлено, що музикальний супровід у кафе "Оскар" не застосовується, рівень шуму у квартирі АДРЕСА_1 не перевищує допустимого рівня (а.с.19-35).
Таким чином, органом, уповноваженим здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд та контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства належним чином встановлено відсутність порушень цих вимог з боку відповідача.
Щодо способу судового захисту порушеного права, обраного позивачем, слід зазначити наступне:
Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Право кожної особи на захист свого порушеного права, його невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб передбачений ст.16 ЦК України або ст.20 ГК України.
Відповідно до приписів статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно статті 20 Господарського кодексу України унормовано, що права та законні інтереси суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Конституційний принцип доступності правосуддя реалізується через статтю 1 Господарського процесуального кодексу України. Так, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. При цьому, має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи інтерес потребує захисту. Звертаючись до суду позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову. Предмет позову це конкретна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується ця вимога.
Після з'ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально-правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача.
Якщо судом буде встановлено, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права суд приймає рішення про відмову у позові.
Чинним законодавством не передбачено такого матеріально-правового способу захисту права, як обмеження рівня шуму при роботі та використанні музичного супроводу в закладі ресторанного господарства, шляхом приведення рівня шуму і вібрацій у відповідність санітарно-епідеміологічним нормам.
Обраний позивачем спосіб захисту прав та законних інтересів не призводить до поновлення порушеного права та реального захисту прав позивача у випадку їх задоволення; а громадяни, яким заважає робота закладу, належного відповідачу, не позбавлені права та можливості звернутися до суду в загальному порядку в якості позивачів за захистом своїх порушених прав. Крім того, рішення не може бути прийняте з припущенням, що відповідач в майбутньому при роботі та використанні музичного супроводу в закладі ресторанного господарства кафе "Оскар" буде чинити дії, які порушують санітарно-епідеміологічні норми.
Також зі змісту позовної заяви та матеріалів справи не вбачається, що відповідач будь-яким чином порушив, не визнав або оспорював якесь право позивача або охоронюваний законом інтерес.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Суддя Соловей Л.А.
Повне рішення складено 14 червня 2011 року
Віддрукувати 3прим.:
1 - в справу ;
2 - позивачу;
3 - відповідачу (рекомендованим з повідомленням)