Судове рішення #15949085

Справа № 2a-197 2009 рік

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі головуючого судді Бугери О.В., при секретарі Тихенькій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Луганська, ГУ ДКУ в Луганській області про визнання дій ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ленінської районної в ОСОБА_3 ради неправомірними щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку у належному розмірі, а також допомоги при народженні дитини, зобов’язання ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку та допомоги при народженні дитини з 20.07.2007 року, зобов’язання в подальшому сплачувати допомогу в належному розмірі, стягнення з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення 7470, 39 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із відповідним позовом. В обгрунтування позову зазначила, що вона має дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд. Відповідач з 06.08.2007 року сплачує їй допомогу при народженні дитини та з 19.09.2007 року по теперішній час допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вважає, що розмір допомоги визначений невірно та всупереч чинному законодавству, без врахування визначеного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Статтею 15 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" від 22.03.01 року встановлено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" було визначено іншій розмір допомоги по догляду за дитиною віком до 6 років. Фактично відповідачем ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення за період з 19.09.2007 року по 31.12.2007 року їй сплачувалось по 130, 64 гривні, а з 01.01.2008 року - по 144, 10 гривні. Тобто за 2007 рік їй сплачено - 391, 92 гривні, хоча підлягало сплаті - 1410 гривень, не донарахована сума складає 1018, 08 гривень. За 2008 рік недоплата складає - 4360, 90 гривень, загальна сума заборгованості за період з 19.09.2007 року по 30.11.2008 року складає - 5506, 59 гривень. Просила стягнути зазначену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення. Також посилалась на те, що Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а саме ст..12 визначено, що розмір допомоги при народженні є кратним 22, 6 прожиткового мінімуму визначеного на поточний рік. На момент народження її дитини - 20.07.2007 року прожитковий мінімуму для дітей віком до 6 років Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» був визначений в розмірі 463 гривні. Тобто розмір допомоги, що повинен був сплачений їй при народженні дитини повинен складати - 10.463 гривні 80 копійок. Фактично їй було виплачено - 8.500 гривень. Недоплата складає - 1963 гривні 80 копійок.

Просила стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ленінської районної в ОСОБА_3 ради зазначену суму заборгованості.

Також посилалась на те, що вона зверталась до органів ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення з приводу неправомірності їх дій та проведення перерахунку, але їй було відмовлено. Вважає такі дії відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення неправомірними.

Позовних вимог безпосередньо до ГУ ДКУ в Луганській області не заявляла, але зазначила, що стягнення заборгованості з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення без залучення до справи ГУ ДКУ у Луганській області призведе до неможливості виконання рішення суду.

В судовому засіданні позивач не була присутня, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, а також до початку розгляду справи подала суду уточнену позовну заяву згідно до якої просила суд визнати неправомірними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ленінської районної в ОСОБА_3 ради щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку у неналежному розмірі. Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м.Луганську ради щодо виплати допомоги при народженні дитини у неналежному розмірі. Зобов’язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м.Луганську ради провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 19.09.2007 року по 31.12.2007 року та допомоги при народженні дитини. Зобов’язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виплатити заборгованості в в розмірі 3109 гривень 49 копійок.

Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м.Луганську ради в судове засідання не з’явився, до його початку надав суду заяву, в якій позовні вимоги не визнав, просив розглянути справу без його участі, в своїх запереченнях посилався на наступне. Згідно ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для застрахованих осіб, та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. Виходячи з цього, Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" передбачений відповідний обсяг видатків. Також посилався на те, що допомога при народженні позивачу була виплачена відповідно до вимог Закону, жодних порушень ними не допущено. Відповідач не є прибутковою організацією, а є розпорядником коштів Державного бюджету України. Проведення соціальних виплат можливе лише за умови внесення змін до Закону України про Державний бюджет України, які мають передбачати збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ГУ ДКУ у Луганській області також в судовому засіданні не був присутній, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності просив в позові відмовити. В письмових запереченнях на позов азначив, що фінансування допомоги здійснюється за рахунок коштів з Державного бюджету України, обсяги цих витрат не можуть визначатись іншими законами, крім ЗаконуУкраїни "Про державний бюджет" на відповідний рік, окрім того ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України визначено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням закону про Державний бюджет України. Саме цим законом визначаються бюджетні призначення головним розпорядником бюджетних коштів, та відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження відповідних кошторисів. В свою чергу саме кошторис є основним плановим документом бюджетної установи. Також посилався на те, що бюджетом на 2009 рік не передбачено видатків на виконання рішень судів про стягнення такої допомоги понад розміри, встановлені законами України "Про державний бюджет" на відповідний рік. Також посилались на необхідність застосування строку позовної давності до вимог за 2007 рік. Просив в позові відмовити за необґрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 8 ОСОБА_5 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується.

У відповідності зі ст. 46 ОСОБА_5 України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд, є застрахованою особою, і у відповідності до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" № 2240 від 18 січня 2001 року має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, перебуває на обліку в ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м.Луганську ради з 06.08.2007 року. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена та виплачується з 19.09.2007 року. Допомога виплачується управліннями праці та соціального захисту населення за рахунок коштів відповідної субвенції Державного бюджету України.

При цьому розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці в 2007 році відповідачем встановлено у відповідності з розміром, зазначеним у Законі України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" і у такому розмірі ця допомога їй сплачувалася.

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження дитини, довідкою відповідача про розмір допомоги.

Суд вважає, що розмір спірної допомоги позивачки, починаючи з 19.09.2007 року відповідачем ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м.Луганську ради визначався та виплачувався без урахування діючого законодавства з цього

приводу.

Статтею 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

П. 5 розділу 1Х Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених ст. 43 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку, виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму, при цьому права встановлювати інший порядок цих виплат та їх розмір, ніж це встановлено зазначеним Законом, не передбачено.

Згідно зазначеній нормі Прикінцевих положень після набрання чинності вказаного Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" законами України про державний бюджет на відповідні роки регулювалися вказані виплати, положення яких з цього приводу включно до 2006 року неконституційними не визнавалися.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", в черговий раз в 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. № 32 передбачено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам з 1 січня 2007 р. призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб. У І кварталі вказана допомога виплачувалась страхувальниками та робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділеннями застрахованим особам, яким вона призначена і виплачувалася в 2006 р. Кошти субвенції перераховуються органами праці та соціального захисту населення на рахунки страхувальників і робочих органів Фонду. У II-IV кварталах - вказані допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.

Статею 71 Закону України "Про Держбюджет на 2007 рік." було зупинено на 2007 рік дію ст. 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. визнано неконституційним положення абз. З ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" в тому числі про зупинення дії ст.43 ЗУ "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

З цього моменту зазначені положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, інших Законів України щодо порядку та розміру вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, в установленому порядку на 2007 рік не приймалося.

Враховуючи, що вказане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, суд вважає що при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 43 ЗУ "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", і допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму.

Таким чином, починаючи з 19.09.2007 року з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, повинен був призначити допомогу позивачці, виходячи з формулювання ст. 43 ЗУ "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням тобто з прожиткового мінімуму, встановленого законом, і в такому розмірі виплачувати до 31 грудня 2007 року, тобто до закінчення бюджетного року.

В вересні місяці підлягало нарахуванню та сплаті за 12 днів вересня з 19.09. - 30.09.2007 року 185, 20 гривень /463/30днівх12=185, 20/ гривні, а фактично сплачено -51, 61 гривні. Недоплачена сума складає -133, 59 гривень.

В жовтні місяці підлягало нарахуванню 470 гривень, а фактично сплачено 130, 64 гривень. Недоплачена сума складає -339, 36 гривень.

В листопаді місяці підлягало нарахуванню 470 гривень, а фактично сплачено 130, 64 гривень. Недоплачена сума складає - 339, 36 гривень.

В грудні місяці підлягало нарахуванню 470 гривень, а фактично сплачено 130, 64 гривень. Недоплачена сума складає-339, 36 гривень.

А всього за період з 19.09.2007 року по 31.12.2007 року не донарахована та несплачена позивачу сума складає - 1151, 67 гривні. Саме з урахуванням зазначеного розрахунку сума допомоги підлягає перерахунку та виплаті заборгованості.

За таких обставин, суд вважає, що уточнені вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню шляхом зобов’язання провести перерахунок та виплату у зазначеній частині, з урахуванням того, що позивачем не вірно проведено розрахунок суми допомоги.

Статтею 4 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, не приймається до уваги, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 ОСОБА_5 України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Що стосується виплати одноразової допомоги при народженні дитини. Відповідно до статті 12 Закону України «Про Державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22, 6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено допомогу при народженні дитини у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року не визнано неконституційним зазначене положення статті 56 в частині виплати допомоги при народженні дитини.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Що стосується строку позовної давності. Відповідно до пункту 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. За пунктом 55 вказаного Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім’ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.

Вказаним Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 не встановлений кінцевий термін звернення за виплатою допомоги особою, яка має право на отримання її у зв’язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Жодним з перелічених нормативних актів не встановлені обмеження щодо звернення за виплатою передбаченого відповідним законодавством розміру допомоги та оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо відмови в виплаті допомоги в належному розмірі.

Виходячи з наведених норм законодавства, суд вважає, що приписи частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обмеження річним строком звернення до суду, до правовідносин пов’язаних з забезпеченням державою надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не застосовуються.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд визнати такі дії незаконними та зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, але прийняти рішення щодо стягнення конкретних сум суд не має повноважень.

Згідно частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем було оплачено при подачі позову 70 гривень державного мита, з урахування задоволення уточнених позовних вимог на суму 1963 гривні 80 копійок +1151, 67 гривні = 3115, 47 гривень, підлягає стягненню 31, 15 копійок.

Керуючись ОСОБА_5 України, ст.ст. 2, 3, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії посадових осіб ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м.Луганску ради щодо виплати позивачу ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку у неналежному розмірі за період з 19.09.2007 року по 31.12.2007 року - неправомірними.

Визнати дії посадових осіб ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м.Луганску ради щодо виплати позивачу ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини у неналежному розмірі - неправомірними.

Зобов’язати відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ленінської районної в ОСОБА_3 ради провести перерахунок позивачу ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 19 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року, тобто до закінчення бюджетного року та виплатити суму заборгованості в розмірі 1151 гривня 67 копійок за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевого бюджету Ленінського району м.Луганська.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з місцевого бюджету Ленінської районної в м.Луганську ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 31 гривня 15 копійок.

Вступна та резолютивна частини постанови оголошені - 24 квітня 2009 року. Мотивувальна частина постанови виготовлена - 29 квітня 2009 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація