Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-6479/11                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Остапенко Н.Г.

                                                              Доповідач  -  Козлов С.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 травня 2011 року   Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

                                      головуючого:    Козлова С.П.,

                                      суддів:               Болтунової Л.М., Прозорової М.Л.,

                                      при секретарі:   Костюк Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення  Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, ОСОБА_3, третя особа: Гаражний кооператив „Метро”, про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на гараж, -

В С Т А Н О В И Л А:

      Позивач звернувся до суду з таким позовом посилаючись на те, що він є членом гаражного кооперативу «Метро» та 01 червня 1998 року між ним та ОСОБА_3 було укладено угоду купівлі-продажу гаража № 102, розташованого по вул. Ватутіна, 2М в м. Дніпропетровську, на підставі якої, рішенням Ленінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська за №216/12 від 16 червня 1998 року цей гараж переоформлений з ОСОБА_3 на нього, знаходиться в його користуванні більше 10-ти років, фактично є його власністю і пайові внески ним повністю сплачені. Тому позивач просив суд визнати дійсним вказаний договір купівлі-продажу гаражу і визнати за ним право власності на нього.

      Рішенням  Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

      В апеляційній скарзі з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права ОСОБА_2 просить скасувати рішення  суду та задовольнити його позовні вимоги.       

      Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав її задоволення  та скасування рішення суду.

      Відповідно до ст.331  ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом встановлено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

      Пунктом 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5, передбачено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

      Згідно зі ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди... Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.        

       Судом встановлено, що рішенням виконкому Ленінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська за №421 від 09 серпня 1985 року «Про створення на виділеній площадці по вул. Ватутіна гаражного кооперативу»було затверджено гаражний кооператив по вул. Ватутіна з найменуванням «Метро»та затверджено статут такого кооперативу, а 09 серпня 1985 року проведена його державна реєстрація.

       За рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради від 16 червня 1995 року №216/12 членом гаражного кооперативу «Метро»є ОСОБА_2, на якого гараж в цьому кооперативі був переоформлений з ОСОБА_3.

У відповідності з довідкою №3 від 24 жовтня 2008 року, наданої гаражним кооперативом «Метро», ОСОБА_2 є членом цього гаражного кооперативу; пайовий внесок внесений; заборгованості не має.

З виготовленого 09 квітня 2008 року Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради технічного паспорту на гараж №102 по вул. Ватутіна, 2М в м. Дніпропетровську вбачається, що на зазначений об'єкт нерухомості право власності не зареєстроване.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражних кооперативів»за №5 від 28 червня 1991 року (з наступними змінами та доповненнями) член гаражно-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пай на гараж, наданий йому в користування набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатися ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не заборонені законом.

Проте позивачем не надано суду доказів належного оформлення у встановленому законом порядку права власності ОСОБА_3 на гараж №102 в гаражному кооперативі «Метро» і, відповідно, отримання правовстановлюючого документу, на підставі якого він мав право розпоряджатись ним.

А сам по собі факт переоформлення гаража відповідно до вищезазначеного рішення
виконавчого комітету не породжує право власності на спірне нерухоме майно.          

Крім того, з питанням про введення в експлуатацію гаража в порядку, передбаченому Постановою КМУ від 08 жовтня 2008 року №923 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджений наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року, позивач не звертався у відповідні органи виконавчої влади або ограни місцевого самоврядування, а також з питання реєстрації права власності на вказаний збудований об'єкт, та що з приводу зазначеного питання приймалось відповідне рішення, яке б свідчило про порушення його права, яке підлягає захисту у відповідності до вимог статті 3 ЦПК України та у спосіб, передбачений статтею 4 ЦПК України, статті 16 ЦК України.

Не надано суду і доказів про додержання при будівництві спірного гаража встановлених законом норм і правил, введення його в експлуатацію у встановленому порядку, оскільки висновки та документи відповідних установ в матеріалах справи відсутні.

        Тому суд обґрунтовано на підставі ст.ст.16,331,375 ЦК України та ст.ст.3,11 ЦПК України відмовив в задоволенні заявлених позовних вимог.

        З урахуванням вищенаведеного колегія суддів не може прийняти до уваги доводи ОСОБА_2 у скарзі про порушення судом його права власності на спірний гараж, яке він не позбавлений можливості поновити шляхом відповідного звернення до виконавчого комітету місцевої ради. Інші доводи скарги не спростовують правильність висновків суду щодо відсутності законних підстав для визнання права власності на спірний гараж у судовому порядку при викладених обставинах цієї справи.

        Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи змін не вбачається.

         Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

         Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

         Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2011 року залишити без змін.       

         Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців.

Судді: