Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-3590/11 Головуючий у 1 й інстанції - Залімська Н.В.
Доповідач - Єлізаренко І.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«17» лютого 2011 року м. Дніпропетровськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Єлізаренко І.А.,
суддів - Гайдук В.І, Петешенкової М.Ю.,
при секретарі - Ляпченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Дніпропетровської міської ради, треті особи Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_4 про затвердження ідеальних часток в домоволодінні, визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, -
в с т а н о в и в:
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2010 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Дніпропетровської міської ради, треті особи Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_4 про затвердження ідеальних часток в домоволодінні, визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування вказаної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнята без врахування обставин у справі.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати із наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до Дніпропетровської міської ради, треті особи КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_4 про затвердження ідеальних часток в домоволодінні, визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, та просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом в порядку спадкової трансмісії після смерті її чоловіка ОСОБА_5 на 37/100 частин будинку АДРЕСА_1.
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до територіальної громади Дніпропетровської міської ради, треті особи КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_3 про визнання права власності на самовільні прибудови.
Тобто позовні вимоги ОСОБА_3 стосуються визначення ідеальних часток в будинку та визнання права власності в порядку спадкування за законом, а позовні вимоги ОСОБА_4 стосуються визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Крім того зазначені вимоги стосуються різних правовідносин і не є взаємопов»язаними між собою, оскільки ОСОБА_3 просить визнати за нею право власності на 37/100 частин будинку в порядку спадкування, відповідно до акту ідеальних часток, затвердженого начальником МБТІ від 13.09.2004 року (а.с.18) між ОСОБА_6, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9) та ОСОБА_7 Остання на свою частку, що становить 63/100 частини домоволодіння отримала свідоцтво про право власності, виданого 13.10.2004 року виконавчим комітетом Ленінської районної ради та зареєструвала в МБТІ, а потім подарувала ОСОБА_4 (а.с.66). ОСОБА_4, маючи самочинне будівництво, звернулася до суду з позовом про його узаконення.
Оскільки за померлою ОСОБА_6 ідеальна частка не зареєстрована, позивачка і звернулася до суду із зазначеним позовом.
Зупиняючи провадження у даній справі суд першої інстанції в своїй ухвалі взагалі не зазначив підстави, які перешкоджають розгляду справи та не довів обставини, що мають значення для справи, що відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст.311 ЦПК України є підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду.
З огляду на вищевикладене та враховуючи зазначені обставини, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 317 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2010 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: