Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-5639/11                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Шелестов К.О.

                                                              Доповідач  -  Єлізаренко І.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року           колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого –Єлізаренко І.А.

суддів – Гайдук В.І., Петешенкової М.Ю.

при секретарі – Лещинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №39 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2011 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №39 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що з 24 листопада 2009 року вона вимушена була подати заяву про її звільнення з роботи з 15 грудня 2010 року.  15 грудня 2010 року вона захворіла і перебула на лікарняному з 15 грудня 2010 року по 29 грудня 2010 року, однак, відповідач звільнив її з роботи з 15 грудня 2010 року, чим порушив її права , а тому на підставі ст.ст. 40, 232, 233 КЗпП України просила поновити її на роботі на посаді головного економіста, стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська  від 24 лютого 2011 року    ОСОБА_2  в задоволенні позовних вимог до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №39 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального права та його незаконність.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 23 листопада 2009 року була прийнята на роботу на посаду головного економіста КЖЕП №39 (а.с.31).

01 грудня 2010 року позивач на ім»я начальника КЖЕП №39 подала заяву про звільнення її з роботи  з 15 грудня 2010 року за згодою сторін (а.с.44).

Наказом №128-К від 14 грудня 2010 року позивача було звільнено з 15 грудня 2010 року за згодою сторін за п.1 ст.36 КЗпП України (а.с.4).

Згідно копії листка непрацездатності позивач з 15 грудня 2010 року по 29 грудня 2010 року перебувала на лікарняному (а.с.9).

Позивач в своєму позові вказувала, що оскільки вона перебувала на лікарняному, відповідач не мав права її звільняти з роботи в період тимчасової непрацездатності.

У відповідності до ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п.5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 01 грудня 2010 року подала заяву про її звільнення з 15 грудня 2010 року за згодою сторін.

Відповідно до роз»ясень Пленуму ВС від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»в п.8 якого зазначено, що, при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ст.36 КЗпП України (за згодою сторін)  договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді на це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд правильно у відповідності до 36, 38, 40 КЗпП України, ст.1167 ЦК України відмовив ОСОБА_2 в задоволенні її позовних вимог.

Доводи позивача про незаконність рішення суду є безпідставними, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення  Жовтневого районного  суду м.Дніпропетровська від 24  лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили  з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів

Судді