Справа № 2-3168/11

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Харечко С.П.  

секретар - Хіміч З.В.

з участю: представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом  ТОВ "Торговий Дім "Аванта" до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої підприємству,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Торговий дім "Аванта" звернувшись до Рівненського міського суду із позовом до ОСОБА_2 просить суд стягнути з відповідача суму завданих матеріальних збитків у розмірі 3563,51 грн., а також збитків від інфляції в розмірі 238,05 грн. та судові витрати по справі. Предстанвик позивача в судовому засіданні позовні вимоги та обгрунтування позовних вимог підтримав повністю за обставин викладених у позові, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь та належним чином, про причини неявки суду не повідомляв, заперечень на позовну заяву не подав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача згідно ст. 169, 225 Цивільного процесуального кодексу України з винесенням заочного рішення.

Суд,  заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до висновку, що позов  обгрунтований та підлягає до задоволення повністю..

13 квітня 2010 року ОСОБА_2 було отримано від ОСОБА_3, який є покупцем товариства 3563,51 грн. як плату за відвантажений товар.

Отримані кошти були втрачені ОСОБА_2, внаслідок чого останній не здійснив погашення дебіторської заборгованості контрагента.

Доказом отримання коштів є акт звірки взаємних розрахунків із зауваженнями контрагента, згідно яких ОСОБА_3 не згідний з існуванням заборгованості тому, що кошти за товар віддав торговому агенту ОСОБА_2

У відповідності до ст. 135-1 КЗпП України з ОСОБА_2 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність від 16 листопада 2009 року.

Відповідно п. 3 Договору у випадку незабезпечення з вини Працівника збереження довірених йому матеріальних цінностей, а також порушення веденння документації, що несе за собою матеріальні збитки, визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству та її відшкодування проводиться у відповідності з чинним законодавством.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992, № 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" відповідно до п. 6 ст. 134 КЗпП матеріальна відповідальність в повному розмірі покладається на працівника у випадках, передбачених окремими законодавчими актами. За чинним законодавством така відповідальність може бути покладена, зокрема, за шкоду, заподіяну: перевитратою пального на автомобільному транспорті, розкраданням, знищенням (зіпсуттям), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей; витратами підприємства, установи, організації на навчання у вищому навчальному закладі молодого фахівця в разі його звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни чи за власним бажанням без поважних причин протягом трьох років з часу прийняття на роботу за направленням.

Розмір шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, суд визначає відповідно до ст. 135-3 КЗпП, Закону України N 217/95-ВР від 6 червня 1995 р. "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" і затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 116 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

Визначаючи розмір завданої шкоди, суд враховючи, що відповідач не здійснив погашення дебіторської заборгованості отримавши кошти за відвантажений товар у розмірі 3563,51 грн., завдав підприємству матеріальної шкоди, яка підлягає до стягнення у повному розмірі.

Крім того, відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей затвердженого Постановою КМУ № 116 від 22 січня 1996 року, з відповідача підлягають до стягнення збитки інфляції за період з 13 квітня 2010 року по дату подання позову у розмірі 238,05 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ТОВ "Торговий Дім "Аванта" до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої підприємству - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" суму завданих матеріальних збитків у розмірі 3563,51 (три тисячі п"ятост шістдесят три) грн. 51 коп., збитків від інфляції в розмірі 238,05 грн. (двісті тридцять вісім) грн. 05 коп. та судові витрати по справі у розмірі 171,00 (сто сімдесят одну) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

У випадку неподання апеляційної скарги у 10-денний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                          Харечко С.П.