Копія: Справа № 1-167/2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2007 року   Новозаводський районний судм. Чернігова

в складі: головуючого - судді                       КУЗЬМІНА М .В.

при секретарі                                   ДРАШПУЛЬ Н.О., САВОСТА М.О, МАРУСЕНКО М.В.

за участю прокурора                                     КУРГАНСЬКОЇ Г.М.

адвоката                                                           ОСОБА_1

Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Солікамськ Пермської області Росії, росіянина, громадянина України, одруженого, освіта вища, раніше не судимого, працюючого директором ЗАТ "Політехпром", мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - обвинуваченого за ст.ст. 175 ч. 1,366 ч. 1 КК України -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, працюючи директором ЗАТ "Політехпром" (АДРЕСА_2) та будучи його керівником, маючи виключне право розпорядження грошовими коштами підприємства, за період з липня 2006 року до лютого 2007 року умисно не виплачував заробітну плату працівникам згаданого підприємства та компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату. Заборгованість по заробітній платі перед працівниками підприємства та компенсаційними виплатами станом на 01.02.2007 року склала 117,4 тис. грн.

Незважаючи на наявну заборгованість з виплати заробітної плати, із грошових коштів загальною сумою 256,89 тис. грн., які надійшли на поточні рахунки ЗАТ "Політехпром" (з них 100,4 тис. грн. отримано в касу підприємства) та в цілому витрачених в сумі 350,1 тис. грн. за вказаний період, лише 36,4 тис. грн. витрачено на оплату праці.

Грошові кошти в сумі 313,7 тис. грн., не використані на оплату праці, були витрачені на оплату комунальних послуг, послуг електрозв'язку, погашення заборгованості за раніше придбані матеріальні та інші господарські потреби, чим грубо порушені права працівників підприємства, як громадян України, на заробітну плату, передбачені ст. 43 Конституції України, вимоги ст.ст. 15, 24 Закону України "Про оплату праці", ст. 97, 115 КЗпП України, згідно якої оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці та вимоги Рішення КМУ та Національного Банку України від 18.04.1996 року НОМЕР_1 і НОМЕР_2 "Про черговість платежів".

Також ОСОБА_2, органами досудового слідства обвинувачується в тому, що він, керуючи поточними справами підприємства, будучи відповідальним за достовірність статистичної звітності, не вживаючи реальних заходів щодо погашення заборгованості із заробітної плати, достовірно знаючи про її існування, умисно, з метою уникнення відповідальності за порушення вимог законодавства про працю, в порушення вимог інструкції щодо складання звітності,за формою НОМЕР_3 та положень ст. 13 ЗУ "Про державну статистику", 07.08.2006 року в денний час, перебуваючи у власному службовому кабінеті, видав завідомо неправдивий звіт-з праці за січень-липень 2006 року, форми НОМЕР_4, затвердженої наказом Держкомстату України від 21.07.2003 року, що є офіційним документом державної статистичної звітності, приховавши заборгованість заробітної плати в сумі 19,5 тис. грн.

Аналогічним чином ОСОБА_2 08.09.2006 року, в денний час, перебуваючи в службовому кабінеті, видав завідомо неправдивий звіт НОМЕР_5 за січень-серпень 2006 року, приховавши наявну заборгованість по виплаті заробітної плати в сумі 34,5 тис. грн.

2

 07.10.2006 року, в денний час, перебуваючи в службовому кабінеті, ОСОБА_2 видав завідомо  неправдивий звіт   НОМЕР_5  за січень-вересень  2006 року, приховавши  наявність заборгованість по виплаті заробітної плати в сумі 54,3 тис. грн.

07.11.2006 року, в денний час, перебуваючи в службовому кабінеті, ОСОБА_2 видав завідомо неправдивий звіт НОМЕР_5 за січень-жовтень 2006 року, приховавши наявність заборгованості по виплаті заробітної плати в сумі 76,3 тис. грн.

Зазначена звітність подана до Головного управління статистики в Чернігівській області, чим спричинено викривлення державної статистичної звітності.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину за ст.. 175 ч. 1 КК України визнав повністю, за ст.. 366 ч. 1 КК України не визнав та пояснив, що дійсно з березня 1996 року він працює на посаді директором ЗАТ «Політехпром». В 2006 році вони виконували роботи на будівництві станції ТО по АДРЕСА_3. Наприкінці закінчення виконання будівельних робіт виникло багато робіт, які не були включені в основний договір і оплата по них проводилась згідно акту виконання робіт. З липня 2006 року дані роботи проводились за рахунок їхнього підприємства, а з жовтня 2006 року інвестор припинив проведення робіт на об'єкті і відмовився проводити оплату за виконану роботу та витрачені матеріали. З цих підстав підприємство опинилось в тяжкому матеріальному стані, виникла заборгованість по заробітній платі, необхідно було сплачувати податкові зобов'язання, комунальні платежі і виникло питання про ліквідацію підприємства.

Він провів ряд консультацій з банками з метою отримання кредиту, але в зв'язку з відсутність реального об'єму робіт і недостатньою кількістю оборотних засобів в отриманні кредиту було відмовлено. Після цього він, як директор, намагався вирішити питання, щоб зберегти підприємство і тому всі кошти, які надходили на рахунок підприємства, в основному використовував на оплату податків, комунальних платежів.

В березні 2007 року було взято кредит, працівникам підприємства було виплачено заборгованість по заробітній платі і станом на квітень 2007 року також було виплачено повністю всім працівникам індексація за затримку виплати заробітної плати.

Крім визнавальних показів, вина підсудного ОСОБА_2 за ст. 175 ч. 1 КК України також підтверджується показами допитаних свідків ОСОБА_3, яка в судовому засіданні підтвердила, що дійсно по ЗАТ «Політехпром» була наявна заборгованість по заробітній платі десь з серпня 2006 року. Підприємству повинні були замовники перерахувати гроші за виконані роботи, але цього не робили, кредит в банку отримати не змогли, і лише в березні 2007 року провели виплату заборгованості по заробітній платі та в квітні 2007 року нарахували індексацію за час затримки виплати зарплати і виплати працівникам. Всі кошти, що надходили в липні, серпні, вересні, жовтні, грудні 2006 року в основному використовувались на оплату податків і оплату комунальних платежів.

Згідно показів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в судовому засіданні підтверджується факт того, що на підприємстві ЗАТ «Політехпром» починаючи з липня 2006 року була заборгованість по заробітній платі, заробітну плату виплачували в малому розмірі і частково, лише в березні 2007 року їм виплатили заборгованість по зарплаті, а в квітні індексацію.

Покази вказаних свідків повністю співпадають з показами ОСОБА_2 і тому суд кладе їх в основу вироку.

Крім цього, вина ОСОБА_2 за ст.. 175 ч. 1 КК України також підтверджується і дослідженими матеріалами справи: оборотно-сальдовими відомостями (том 1, а.с. 4-20); карткою розрахунку про рух грошових коштів ЗАТ «Політехпром» за період часу з 01.08.2006 року по

2006                        року (том 1, а.с. 53-71), згідно яких підтверджується надходження на рахунок ЗАТ «Політехпром» коштів і використання їх не на виплату заробітної плати працівникам, а на оплату податків, комунальних послуг і придбання матеріалів; протоколом загальних зборів ЗАТ «Політехпром» (а.с. 73 том 1), згідно якого ОСОБА_2 був обраний директором ЗАТ «Політехпром»; актом позапланової ревізії ЗАТ «Політехпром» за період з 01.07.2006 року по

2007                        року (том 2, а.с. 39-113), згідно якого підтверджується наявність заборгованості по заробітній платі станом на 01.01.2007 року 102,5 тис. грн..

з

Дані досліджені матеріали справи повністю співпадають з показами підсудного та допитаних свідків і тому суд також кладе їх в основу вироку.

Таким чином, оцінюючи отримані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 за ст.. 175 ч. 1 КК України повністю доведена в судовому засіданні і дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані органами досудового слідства, як безпідставна невиплата заробітної плати працівникам ЗАТ «Політехпром» більше ніж за 1 місяць, вчинене умисно керівником підприємства.

Обговорюючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_2, суд приймає до уваги дані, характеризуючи особі підсудного, те, що він раніше не судимий, крім цього, згідно ст.. 69 КК України суд визнає за обставини, що істотно пом'якшують покарання і знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, наступне - наявність у ОСОБА_2 матері похилого віку, те, що на час розгляду кримінальної справи заборгованість по виплаті заробітної плати та індексація за час затримки виплати заробітної плати працівникам підприємства виплачені в повному обсязі, тому суд дійшов висновку, що при обранні міри покарання ОСОБА_2 можливо застосувати ст.. 69 КК України та призначити покарання нижче від нижчої межі, передбачену санкцією даної статті.

ОСОБА_2 свою вину за ст. 366 ч. 1 КК України в судовому засіданні не визнав повністю та просив за даною статтею його виправдати, пояснивши, що статистичну звітність до Статистичного управління Чернігівської області за формою НОМЕР_5 почали подавати згідно телефонного дзвінка в лютому 2006 року, але ніяких роз'яснень, методичних вказівок, - як заповнювати дану звітність, до них ніхто не направив. Дану звітність готував бухгалтер, а він вже заповнений звіт підписував і лише в грудні 2006 року, коли необхідно було здавати статзвітність за листопад 2006 року, звернув увагу на зворотну сторінку, в якій не було вказано наявність заборгованості по заробітній платі і дав вказівку бухгалтеру про необхідність зазначення цієї заборгованості. Після цього, в подальшому, звіти до Статуправління були оформлені належним чином. Щодо того, що він навмисно не показував в звіті наявність заборгованості по заробітній платі, він з цим не погоджується, тому що в інших звітах, які подавались до Пенсійного фонду, Фонду соцстрахування, всюди було вказано про наявність заборгованості по заробітній платі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, яка працює бухгалтером ЗАТ «Політехпром» показала, що дійсно за телефонним дзвінком з лютого 2006 року вони почали направляти звіт до Статуправління, але так як ніякого роз'яснення щодо необхідності повного заповнення всіх граф даного звіту, не надходило, то вона заповнювала ці звіти як вважала необхідним, лише в грудні 2006 року ОСОБА_2 звернув її увагу на те, що в звіті не вказана заборгованість по заробітній платі працівникам та наказав про це вказувати в звіті. Після цього, за листопад та наступні місяці звітність направлялась з зазначенням наявності заборгованості.

Також даний свідок показав, що в інші установи м. Чернігова вони також подавали звітність, в яких повністю щомісяця вказували про наявність заборгованості.

Вислухавши підсудного ОСОБА_2, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутня суб'єктивна сторона злочину, відповідальність за який передбачена ст.. 366 ч. 1 КК України, тому що в судовому засіданні не було доведено, що ОСОБА_2 під час підпису звітів за липень, серпень, жовтень 2006 року діяв з прямим умислом.

Як встановлено в судовому засіданні, статистична звітність, підписана ОСОБА_2 за листопад 2006 року має в собі дані про наявність заборгованості по заробітній платі на ЗАТ «Політехпром» і в подальшому ця заборгованість щомісячно відображалась (а.с. 160-166, том

2).                                                                ...                                                               .

Крім цього, судом були досліджені копії звітів, які подавались до Пенсійного фонду (том

1, а.с. 82-87), в яких ЗАТ «Політехпром» з часу наявності заборгованості по виплаті заробітної

плати вказував про це в даних звітах.

Крім цього, кримінальна справа відносно ОСОБА_2 була порушені в січні 2007 року, але до часу порушення кримінальної справи В статзвітності ОСОБА_2 вже вказував про наявність заборгованості по заробітній платі.

4

Таким чином, в судовому засіданні не було доведено наявність вини ОСОБА_2 за ст.. 366 ч. 1 КК України і тому за даною статтею ОСОБА_2 слід виправдати.

За обставини, що пом'якшують вину ОСОБА_2., відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття підсудного, усунення на час розгляду справи заборгованості по виплаті заробітної плати, сприяння розкриттю, злочину.

Обставин, які обтяжують вину ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Цивільний позов по справі не заявлений, судових витрат по справі немає. Речові докази по справі, - Звіти з праці, які знаходиться в матеріалах справи, підлягають зберіганню разом з матеріалами кримінальної справи. Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 за ст.. 366 ч. 1 КК України - виправдати.

ОСОБА_2 за ст.. 175 ч. 1 КК України визнати винним

та призначити покарання, з застосуванням ст.. 69 КК України,   у вигляді   штрафу на користь держави в сумі 1000 грн.

Речові докази по справі, - Звіти з праці, які знаходяться в матеріалах справи, - зберігати разом з матеріалами кримінальної справи.

Міру запобіжного заходу    ОСОБА_2, обрану у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання - скасувати.

Вирок може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 днів.

СУДДЯ                       КУЗЬМІН М.В.