Справа № 2-а-1528/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого  2011 pоку                                Рiвненський мiський суд  Рівненської області

в особi  головуючого  суддi               -  ОСОБА_1

при секретарі                                       -  Райковській О.К.          

розглянувши у відкритому  судовому засiданнi в мiстi Рiвне справу за позовом  ОСОБА_2  до Управління  ДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,

В С Т А Н О В И В :

01 лютого   2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд із адміністративним позовом  до Управління  ДАІ УМВС України в Рівненській області у справі про адміністративне правопорушення щодо скасування постанови серії ВК 1  № 012331  від 19.01.2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122  КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі  255 грн., як незаконної, закриття провадження у справі.

За змістом позовної заяви вказав, що згідно оспореної постанови про адміністративне правопорушення від 19.01.2011 року, копію якої одержав в цей день, він керуючи автомобілем НОМЕР_1,  в населеному пункті с.Біла Криниця, а/д Київ-Чоп, 320 км, зі швидкістю 85 км/год, порушив встановлену швидкість, чим порушив вимоги п12.4 ПДР, порушення фіксувалося приладом Візир 0812379..  Вважає вказану постанову серії ВК1 012331  від 19.01.2011 року незаконною.

Позивач в судовому засіданні підтримав позов в межах заявлених доводів і вимог. Пояснив, що    він дійсно  19.01.2011 р. рухався автомобілем НОМЕР_1,  в населеному пункті с.Біла Криниця, а/д Київ-Чоп, 320 км, зі швидкістю 60  км/год, встановлену швидкість не перевищував. Перед ним рухався БМВ, який мав більшу швидкість ніж його транспортний засіб. Вважає, що відповідач невірно зробив висновки при фіксуванні порушення, оскільки під час зйомки приладом Візир в темну добу не видно який транспортний засіб рухався зі швидкістю 85 км/год. З наданого дня огляду знімку також не видно, який саме автомобіль зафіксовано.  Свідків правопорушення не було. Просив позов задовольнити.

Відповідач надав до суду письмові заперечення,  позов не визнали, просили розглядати справу в їх відсутність.  Зазначили, що позивач порушив ПДР,перевищив швидкість руху, що підтверджується показником приладу для дистанційного вимірювання  швидкості «Візир»№ 0812379. Швидкість руху автомобіля під керуванням позивача  становила 85  км/год. На ділянці дороги, де була обмежена швидкість руху 60 км/год.  Просили відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові заперечення відповідача,  дослідивши надані в справі письмові докази, встановлені обставини, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги  підлягають до задоволення.

Постановою серії ВК 1  № 012331 від  19.01.2011 року  по справі про адміністративне правопорушення  ОСОБА_2  було притягнуто до відповідальності   за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі  255 грн.

Із власноручних пояснень порушника в протоколі  ВК1 №  086793 вбачається, що він не визнав себе винним в скоєнні правопорушення, оскільки в населеному пункті рухався зі швидкістю 60 км/год.

Відповідно до вимог ч.1 ст.122 КУпАП  підлягають  адміністративній  відповідальності за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Відповідно до  п.12.4  ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

З оглянутого судом фотознімку, на якому зафіксована швидкість руху 084 км/год не представляється можливим встановити, який саме автомобіль рухався  з зазначеною швидкістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав. Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що  позивач діяв в межах вимог Правил дорожнього руху оскільки  достовірних доказів відповідно до

ст.251 КУпАП того, що автомобіль, яким керував  ОСОБА_2 перевищив швидкість руху,   не довів,    а тому  позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 289 КпАП України, ст. ст. 17, 18,  19, 70, 71, 100-102, 122, 143, 159, 161,162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

П О С Т А Н О В И В:  

Позовну  заяву ОСОБА_2, задовольнити.          

            Постанову  серії  ВК 1 № 012331  від 19.01.2011 року  інспектора ДПС 1-го взводу Рівненської роти ДПГ для ОДДЗ старшини міліції  ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_2    до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122  КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі  255 грн., скасувати.

            Постанова місцевого загального суду  як адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                          Панас О.В.