Справа №2а-1088/2011р.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

 18 травня 2011р.  14 год 30 хв.  Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Мельник О.О., розглянувши, в скороченому провадженні, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Бориспіль Київської області про визнання дій неправомірними та покладення зобов”язання,

В С Т А Н О В И В:

    12.05.2011р. позивач звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом про те, що він з є інвалідом І-ї групи в зв”язку із захворюванням, пов”язаним з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС І-ї категорії та перебуває на обліку в Пенсійному фонді України в м.Бориспіль. Відповідно до чинного законодавства, пенсії для інвалідів І-ї групи, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими за 10 встановлених законодавством мінімальних пенсій за віком. Крім того, особам, віднесеним до І-ї категорії, інвалідам І-ї групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком. Також, у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір таких виплат збільшується, і перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Однак, відповідач відмовляє йому у перерахунку та виплаті призначеної пенсії з урахуванням вищевказаних положень чинного законодавства України. Тому, просить визнати дії відповідача по відмові в нарахуванні та виплаті йому пенсії неправомірними, такими, що звужують його конституційні права, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та зобов”язати управління призначити йому пенсію в розмірах, встановлених законодавством, здійснити  перерахунок та виплатити,  з урахуванням вже проведених виплат, починаючи з 01.01.2011р., державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю в розмірах, встановлених чинним законодавством України.

         У наданий судом строк відповідач своїх письмових заперечень суду не надав.

         На підставі ч.1 ст.41 КАС України, в зв»язку із розглядом даної справи в скороченому провадженні, що відповідно до положень  ст.183-2 КАС України, здійснюється без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

        Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

        Встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, з 14.12.2010р. має статус інваліда І-ї групи професійного захворювання, пов»язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Бориспіль Київської області та має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

         З  01 січня 2011 року відповідач неправомірно, здійснював нарахування та виплату позивачу вищезазначених соціальних виплат, виплативши йому такі види пенсій в розмірі, меншому ніж передбачено вищезазначеним Законом, зокрема державну пенсію - в розмірі меншому за 10 прожиткових встановлених законом мінімальних пенсій за віком, а додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю - менш, ніж 100% мінімальної пенсії за віком, а також без урахування збільшення розміру прожиткового мінімуму.

        Нарахування та виплата позивачу призначених пенсій проводилась з дотриманням вимог Постанов КМУ № 654 від 16.06.2008 року, а також №№831,836 від 26.07.1996 року щодо обчислення додаткової пенсії, що не відповідає нормам Конституції та Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

        Вищенаведене підтверджується даними копій посвідчень (а.с.6,12), копії довідки МСЕК та копії експертного висновку (а.с.7,11), даними листа з Управління Пенсійного фонду України, яким позивачу відмовлено у перерахунку призначених йому пенсій(а.с.8-10), копії паспорта позивача (а.с.5).

        Згідно із ст.ст.21,22,24,64 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними і непорушними. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Конституційні права і свободи людини і громадянина гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

         За змістом ч.2 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

        Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає, в т.ч. право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

        Отже, суд, встановивши невідповідність положень нормативно-правового акту Конституції України застосовує положення Конституції України як норми прямої дії, тим самим повинен при вирішенні спору не застосовувати закон, який не відповідає вимогам Конституції України.

        А тому, суд дійшов висновку, що при нарахуванні та виплаті позивачу вказаних пенсій, застосуванню підлягають норми ст.46 КУ та ст.50, ч.4 ст.54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не положення Постанов КМУ, що істотно звужували обсяг конституційних прав позивача, як соціально захищеної особи.

        Згідно із ст.49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесених до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

       Відповідно до ст.50 та ч.4 ст.54 вищезазначеного Закону в усіх випадках, в т.ч. для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, розміри пенсій не можуть бути нижчими, зокрема по І-й групі інвалідності –10 мінімальних пенсій за віком, крім того щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю особам, які мають І-у групу інвалідності в розмірі 100% процентів мінімальної пенсії за віком.

       Згідно із ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

       Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткового пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

       Таким чином, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, державна пенсія позивача, за наявності у нього І-ї групи інвалідності не повинна бути меншою за 10 мінімальних пенсій за віком, а додаткова менше ніж 100% мінімальної пенсії за віком.  Тому дії відповідача по нарахуванню та виплаті вказаних пенсій позивачу за нормами Постанов КМУ за умови, коли розмір нарахованої пенсії не відповідає розмірам встановлених Законом є неправомірними, оскільки встановивши таку невідповідність, відповідач повинен призначити пенсію на рівні, встановленому Законом.

       Тому, враховуючи, що відповідач нараховував та виплачував позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії та інваліду І-ї групи професійного захворювання, пов”язаного з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС, державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі, меншому ніж передбачено чинним законодавством, без врахування підвищення розміру прожиткового мінімуму, слід визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсій неправомірними та зобов”язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу, починаючи з 01.01.2011р. по день винесення рішення по справі, належних до сплати сум по таким пенсіям, з урахуванням збільшення розміру прожиткового мінімуму, з дня встановлення цього мінімуму, та з урахуванням вже проведених виплат, враховуючи, що мінімальний розмір пенсії за віком прямо залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, і перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

      Підстав для зобов»язання відповідача призначити позивачеві пенсію відповідно до положень ст.ст.50,54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на даний час суд не вбачає, оскільки право позивача на отримання вищевказаних пенсійних виплат у відповідності до вказаних положень Закону, на даний час, не є порушеним з боку управління.  

        Керуючись  ст.ст. 21,22,24,46,64, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст.49,50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09 липня 2003 року, ч.2 ст.9, ст.ст.10, 11, 70, 158-163 Кодексу Адміністративного Судочинства України,

суд,

П О С Т А Н О В И В:

                 Позов задовольнити частково.

                 Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Бориспіль Київської області щодо  відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст.50,54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- неправомірними.

                 Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м.Бориспіль Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплатити, з урахуванням вже проведених виплат, починаючи з 01.01.2011р. по 18.05.2011р., державної пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком, з дотриманням вимог ч.3 ст.67 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо збільшення розміру основної та додаткової пенсії, здійснюючи такий перерахунок  на підставі мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, який визначається законом на відповідний період.

               Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня отримання  копії постанови.

                                                                                                            Суддя                 О.О.Мельник

                              дата документу :