дата документу :

Справа №2 -1331/2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

    30 травня 2011р.  Бориспільський міськрайонний суд  Київської області  в  складі:

    головуючого                    судді        Мельника О.О.

    при секретарі                                    Швачко О.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна колона № 241»про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В:

   ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом про те, що він з 09.06.1977р. по 03.08.2010р. працював на посаді бурильника другого розряду у ВАТ «Спеціалізована пересувна механізована колона». Але відповідач, при його звільненні, борг по зарплаті, що складає 9868 грн. 92 коп., йому не виплатив станом на 14.03.2011р. Окрім прямої заборгованості, відповідач відповідно до чинного трудового законодавства України зобов»язаний сплатити на його користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати, з 03.08.2010р. по 14.03.2011р. Тому просить стягнути  з відповідача на його користь суму заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, а також зробити перерахунок та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за вказаний період.

   Позивач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в своїй письмовій заяві позов підтримує, просить справу слухати у його відсутність.

     Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, не заперечує проти виплати на користь позивача нарахованої, але не виплаченої останньому заробітної плати в сумі 9868 грн. 92 коп. з боку товариства, однак зазначив, що сума заборгованості на момент звільнення позивача була більшою, і вже після звільнення, позивачу частково заборгованість по заробітній платі погашалась.

    Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

    Встановлено, що позивач на підставі наказу СПМК-241 треста «Киевводстрой»№56-к від 09.06.1977р. був прийнятий на посаду бурильника, на якій працював до 03.03.2010 року, і був звільнений із займаної посади, за угодою сторін на підставі ст.36 КЗпП України на підставі наказу № 6-к від 01.03.2010 року. В день звільнення позивача, і  на час подання позову до суду, відповідач не здійснив останньому виплату заробітної плати, яка станом на 14.03.2011 р. становить суму в розмірі  9 868 грн. 92 коп.

    Вищенаведене підтверджується даними копії трудової книжки позивача (а.с.6), копії довідки з ВАТ «СПМК-241»про стан заборгованості по заробітній платі позивача з боку товариства (а.с.5).

    Тому, враховуючи, що між сторонами було укладено трудову угоду, згідно ст.21, 116 КЗпП України, в разі укладення трудової угоди працівник зобов»язується виконувати роботу, визначеною угодою, а власник підприємства зобов»язується виплачувати працівнику зарплату, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення, позивач виконував роботу та звільнився 03.03.2010р., а відповідач не виплатив йому заробітну плату у вищезазначеній сумі, дану суму заборгованості слід з нього стягнути на користь позивача.

    Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити працівникові  його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір такого відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

   Однак позивач, заявляючи вимогу про перерахунок та виплату на його користь з боку відповідача середнього заробітку за період затримки розрахунку, не надав суду доказів щодо розміру його заробітної плати, розрахункового періоду середнього заробітку, а також розміру самого середнього заробітку, маючи таку можливість, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити, за недостатністю доказів.

   Крім того, оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат, а рішення винесено на користь останнього, з ВАТ «СПМК-241»слід стягнути в дохід Держави належні до сплати суми судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

      Керуючись ст.ст.21,116,117 КЗпП України, ст.ст.8,10,11,60,62,64,212-215 ЦПК України,

суд,

В И Р І Ш И В:

    Позов задовольнити частково.

     Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства „Спеціалізована пересувна механізована колона № 241” на користь ОСОБА_1 9868 грн. 92 коп. заборгованості по заробітній платі.

      Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства „Спеціалізована пересувна механізована колона № 241” 98 грн. 69 коп. судового збору в дохід держави та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

       Рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню.

       Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайсуд протягом 10 днів з дня його проголошення.

                                                                            Суддя                                     О.О.Мельник