Справа № 1 - 182 / 2007 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді - Макаренка І.В.
при секретарях - Слюсар Л.І., Королик Л.Ю.
з участю: прокурорів - Мовчана О.М., Кузнєцової А.А. захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2 потерпілого - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про обвинувачення:
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с
Драбівці, Золотоніського району, Черкаської області, жителя АДРЕСА_1
АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою спеціальною
освітою, одруженого, має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей віком 17, 12 та 10
років, приватного підприємця, не судимого, -у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 121 КК України, -
встановив:
Підсудний ОСОБА_11, 15 червня 2006 року близько 18.00 год., керуючи маршрутним таксі "ПАЗ - НОМЕР_1 та перевозячи пасажирів АДРЕСА_1 на відстані 25-30 метрів від перехрестя з вулицею Ільїна в м. Черкаси, після конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязнених стосунків з потерпілим ОСОБА_3, під час посадки у вказане маршрутне таксі, схопив з його салону невстановлений під час досудового слідства колючо-ріжучий предмет та умисно наніс в голову, шию та руку останньому декілька ударів, в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді: наскрізного поранення м'яких тканин шиї проникаючого в ротову порожнину з пошкодженням правого мигдалика, пораненням зовнішньою та внутрішньої яремних вен та верхньо-щелепової артерії; різаної рани лоба та колото-різаної рани правого променево-зап'ясного суглобу які супроводжувалися кровотечею, що потягнули за собою настання шоку внаслідок крововтрати другого ступеня, які згідно висновків судово-медичної та додаткової судово-медичної експертиз відносяться до тяжких тілесних ушкоджень - небезпечних для життя в момент їх заподіяння та внаслідок грубих гіпертрофічних після травматичних рубців голови та шиї які потребують оперативного втручання з метою їх усунення, тобто є невиправними, так як визнані в судовому засіданні такими які знівечуюють, крім тілесних ушкоджень у вигляді колото-різаної рани правого променево-зап'ясного суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний на досудовому слідстві та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив суду, що дійсно 15.06.2006 року близько 18.00 год. він керував маршрутним таксі марки ПАЗ державний НОМЕР_1 по маршруту АДРЕСА_1. Коли він від'їхав від зупинки громадського транспорту .,2222 дрібниці", то його почав на світлофорі обгонити автомобіль ВАЗ-НОМЕР_2 і він відчув удар по автобусу, а потім з вікна висунувся пасажир, як він потім взнав, що це був потерпілий ОСОБА_3, який почав щось йому кричати та махати руками. Він продовжив рух далі, а на перехресті з вул. Ільїна зупинився на світлофорі метрів за 15-20 від перехрестя, так як йому горів червоний сигнал світлофора. Зупинившись він побачив, що у лівому ряді на рівні заднього бампера його автобуса, стояв той легковий автомобіль, що його обгонив, а ОСОБА_3, посміхався і щось говорив в
2
його адрес. Він вважав, що він глумиться з приводу спричинених пошкоджень його автобусу. Усвідомлюючи, що у нього обмаль часу і загориться зелений сигнал світлофора, він швидко вибіг з автобуса, після чого сфотографував передній номерний знак автомобіля, своїм мобільним телефоном, після чого направився фотографувати ОСОБА_3 Свої дії він може пояснити тим, що у разі наявності пошкоджень на автобусі, він зміг би подати претензії на протиправні дії з боку ОСОБА_3 Коли він підійшов з правої сторони автомобіля до ОСОБА_3, з наведеною камерою, яка знаходиться в мобільному телефоні, то той вирвав телефон у нього з рук і сховав його до салону автомобіля. Так ОСОБА_3 зробив за підказкою водія легкового автомобіля, як потім стало відомо його сина - ОСОБА_5 Він з метою забрати свій мобільний телефон просунув руки в салон автомобіля настільки, скільки це було можливо, так як вікно було повністю відкрите. В цей час ОСОБА_3 кинув на нього його мобільний телефон, який вдарився йому в груди та впав на асфальт поряд з автомобілем. Він нахилився за мобільним телефоном і в цей час ОСОБА_3, дверцятами вдарив його в ліве плече. Побачивши, що ОСОБА_3, піднімається з сидіння автомобіля, а його син також відкриває двері і хоче вийти з машини, він оцінивши реальну ситуацію, яка склалась не на його користь , так як їх було двоє, і щоб уникнути побиття з їх сторони, почав тікати в автобус. Втікаючи до автобусу, він чув, як вони біжать за ним і він не повертаючись добіг до свого водійського місця в автобусі і почав сідати на своє водійське місце. В цей час, коли йому частково вдалось сісти до кабіни водія, а саме ліва нога знаходилась на підніжці „східців", а права нога в салоні автобуса, то він відчув два сильні удари у незахищену частину спини, а саме в область правої нирки. Хто саме наніс йому удари він не бачив. Після цього один з нападаючих почав його витягувати з салону автобуса. Він перебуваючи у висячому стані, декілька разів відштовхнув ОСОБА_3 ногою щоб сісти в кабіну автобуса і уїхати, але його спроби не дали позитивних результату. Тоді він, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання та не контролюючи свої дії, хватаючись за руль та інші виступи в салоні автобуса пальцями лівої руки випадково затримався на ніші дверцят водія, де він клав ключі, викрутки та інші інструменти, які використовував для ремонту автобусу. Він схопив на його думку викрутку і декілька разів хаотично почав наносити удари в різні частини тіла нападнику чи нападникам, не дивлячись куди і кому. Після того, як він відчув, що послабилась напруга в руках нападників він заскочив в автобус та поїхав по маршруту, повернувши на вул. Ільїна. Завершивши маршрут він зразу прибув до Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, де написав відповідну заяву. Він вважає, іцо його дії були пов'язані з протизаконним насильством зі сторони батька та сина ІНФОРМАЦІЯ_1 Він діяв в межах необхідної оборони. В подальшому з метою знайти свідків він давав об'яву в газету. Чим він наносив тілесні ушкодження він не дивився, ніяких ножів у нього в автобусі не було, і нічого він з автобуса не викидав. В скоєному щиро кається. Цивільний позов він визнає в частині матеріальних витрат потерпілого на лікування, в іншій частині він позовні вимоги потерпілого не визнає. Позов прокурора він визнає в повному обсязі і відшкодував лікарні за лікування потерпілого ОСОБА_3 в повному обсязі. Також він відшкодував і затрати потерпілого ОСОБА_3 на лікування.
Вина підсудного підтверджується:
- показами потерпілого ОСОБА_3, про те, що 15.06.2006 року близько 17.00 год. він разом з сином ОСОБА_5, який був за кермом виїхали з м. Сміли. Близько 17.40 год. вони їхали по вул. Смілянській в напрямку вул. Ільїна в м. Черкаси до себе додому. За кермом був син, так як під час водіння треба робити різкі рухи, а він це робити не міг в зв'язку з тим, що відчував сильний біль в ребрі, бо за 4-5 днів до цього потратив в ДТП та зламав собі ребро. Син зупинився на червоне світло світлофора на перехресті вул. Смілянської та Вернигори в м. Черкаси. Коли загорілось зелене світло світлофора і вони переїхали перехрестя, то одне з маршрутних таксі, які стояли на зупинці різко почало рух і „підрізало" тим самим їм рух. В той час коли маршрутне таксі, без ввімкненого повороту,
3
почало виконувати об їзд, його син швидко відреагував на початок його руху та різко загальмував, щоб уникнути ДТП з маршрутним таксі „ПАЗ". Після того, як син загальмував, то його кинуло вперед на „торпеду" автомобіля в результаті чого, він відчув різкий біль в районі зламаного ребра. Після того як маршрутне таксі об'їхавши решту маршрутних таксі, які стояли на зупинці, зайняло правий крайній ряд та продовжило свій рух, то вони порівнялись з ним. Через відкрите вікно, терплячи біль, він водієві маршрутного таксі, як він потім взнав, що то був підсудній ОСОБА_11, зробив зауваження з приводу його маневру та створення аварійної ситуації на дорозі. В відповідь ОСОБА_11 скрутив йому „дулю". Він вирішив, що інцидент вичерпався та продовжувати якусь розмову з таким некоректним водієм в нього не було бажання. Коли вони майже доїхали до перехрестя вул. Ільїна та Смілянської в м. Черкаси, то зупинились в лівому ряду на червоний сигнал світлофора. Через якусь мить в правому ряді ближче до парку „Першого травня" з'явилось маршрутне ПАЗ за кермом якого був підсудний ОСОБА_11 Після того, як маршрутне таксі зупинилось ОСОБА_11, вийшов з автобуса та направився до їхнього автомобіля, тримаючи в руках мобільний телефон. Він почав фотографувати передні номерні знаки автомобіля, після чого почав фотографувати його та сина. Не маючи бажання спілкуватись з ОСОБА_11 він долонею лівої рукою почав закриватись від фотографування, та відмахуватись. Під час відмахування він вибив з рук ОСОБА_11мобільний телефон, який впав на асфальт. ОСОБА_11 підняв мобільний телефон, та наніс йому декілька ударів рукою в голову, завдавши при цьому фізичного болю. Він вирішив вийти з автомобіля та припинити злочинні дія водія, які виразились в нанесенні йому тілесних ушкоджень та затримати його, доки не прибудуть на місце працівники міліції. ОСОБА_11почав тікати та залазити в автобус. Він підійшов автобуса та почав тримати його, щоб затримати його. В цей час ОСОБА_11 почав наносити йому удари колючо-ріжучим предметом схожим на ніж в голову, а саме лоб, шию та праву руку, якою він захищався від ударів. Обличчя та очі йому почало заливати кров'ю. Кров почала надходити у горло і він почав задихатись та втрачати свідомість. В цей час підбіг його син, підхопив його, посадив в машину та відвіз в лікарню. В лікарні йому зробили операцію. В подальшому він був на консультації в. Київському інституті дерматології та косметології доктора Богомольця, де йому повідомили про подальший курс лікування тривалістю 8-12 місяців та повідомили ціну за це лікування. Крім того ним були витрачені кошти на лікування в лікарні після нанесення йому ОСОБА_11 тілесних ушкоджень. Він навів розрахунок нанесених йому матеріальних збитків і вони склали 30 650 грн. і на цю суму він заявляє цивільний позов в рахунок, відшкодування матеріальної шкоди. Крім того спричиненням йому тілесних ушкоджень підсудним ОСОБА_11 у нього виникли психотравматичні фактори, що стали джерелом негативних емоцій і переживань, вплинули на реалізацію його намірів, суттєво погіршили його життєві зв'язки та ділову репутацію. Він був позбавлений можливості в повній мірі спілкуватись з рідними та друзями, переніс фізичний біль, а тому вважає, що йому була завдана і моральна шкода, яку він оцінює в 25 000 грн. Він вважає, що підсудний ОСОБА_11 суспільно небезпечний для суспільства, а тому його необхідно ізолювати від суспільства, призначивши йому покарання в виді позбавлення волі. Свої покази потерпілий ОСОБА_3 підтвердив на очній ставці з підсудним ОСОБА_11;
т показами свідка ОСОБА_5, який дав аналогічні покази нанесення підсудним ОСОБА_11 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 15 червня 2006 року, який являється його батьком. Свої покази ОСОБА_5 підтвердив на очній ставці з підсудним ОСОБА_11;
- показами свідка ОСОБА_6, про те, що 15.06.2006 року близько 18.00 год. він коли підійшов до перехрестя вулиць Ільїна та Смілянської в м, Черкаси, то помітив, що на відстані приблизно 25т30 метрів від перехрестя стояло маршрутне таксі - марки ПАЗ. Біля маршрутного таксі паралельно нього в правому ряду стояв автомобіль ВАЗ - 2108 світлого кольору. Дані автомобілі стояли в напрямку вул. Ільїна по вул. Смілянській, відстань між автомобілями складала близько 1-го метра. Він помітив як невідомий йому чоловік, як він
4
пізніше взнав підсудний ОСОБА_11:А автомобіля ВАЗ -2108 та щось кричав. Відходячи ОСОБА_11 направився до маршрутного таксі та відчинивши водійські дверцята почав залазити в автобус. Також він помітив, що пасажир автомобіля ВАЗ -2108, як він пізніше взнав потерпілий ОСОБА_3, виліз з автомобіля та підійшовши до маршрутного таксі почав хватати за одяг ОСОБА_11 та витягувати його з автобуса. Коли ОСОБА_3 хватав ОСОБА_11 за одяг, то останній правою ногою декілька разів наніс потерпілому близько двох ударів в район живота. Після цього ОСОБА_11 почав наносити удари правою рукою в якій як йому здалося був ніж в район голови та шиї потерпілому. В цей час з автомобіля ВАЗ - 2108 вийшов ще один хлопець, як він потім взнав, що то був син потерпілого ОСОБА_11, який підбіг до автобуса та підхопив потерпілого, який почав падати. Він, тримаючи потерпілого провів до машини та посадив його на пасажирське сидіння, а сам сів за кермо автомобіля ВАЗ - 2108. ОСОБА_11 сів за кермо автобуса і як раз в цей час загорівся зелений колір світлофора, та автомобілі, які стояли по вул. Смілянській в напрямку вул. Ільїна почали свій рух. Автобус ПАЗ доїхавши до вул.. Ільїна, виїхав на неї та повернувши на право направився по вул. Ільїна в сторону вул. Леніна. Куди саме направився легковий автомобіль він не звернув уваги. Свої покази свідок ОСОБА_6. підтвердив на очній ставці з підсудним ОСОБА_11;
· показами свідка ОСОБА_14, про те, що приблизно в середині червні місяця 2006 року він повертався додому та сів до маршрутного таксі № 162, автобус ПАЗ, НОМЕР_1 автобуса він запам'ятав, бо він був схожий на номер його мобільного телефону. На перехресті вулиць Смілянської та Ільїна, водій маршрутного таксі, як він потім взнав, що то був підсудний ОСОБА_11, зупинився на відстані приблизно 40 метрів від перехрестя. ОСОБА_11 виліз з таксі та підійшов до автомобіля ВАЗ, який стояв позаду маршрутного таксі, в лівому ряду, та почав фотографувати автомобіль на мобільний телефон. Він в цей час сидів на задньому сидінні та через заднє скло все бачив. Потім ОСОБА_11 підійшов до пасажирських дверцят автомобіля, та через відкрите скло почав фотографувати пасажира, як він потім взнав потерпілого ОСОБА_3 Далі він помітив як у ОСОБА_11пав телефон і він піднявши його, вдарив ОСОБА_3 рукою в обличчя в яку саме частину, він точно не бачив. ОСОБА_11 пішов до салону автобуса, а ОСОБА_3 вийшов з машини та направився за ним. Він помітив через якусь мить, коли ОСОБА_3 був коло кабіни ОСОБА_11, що той весь в крові, а люди в салоні автобуса кричали, що ОСОБА_11 вдарив ножем ОСОБА_3 Доїхавши до зупинки ОСОБА_11 кудись зателефонував, а люди через відкриті двері почали виходити. ОСОБА_11 попросив пасажирів, щоб двоє з них були свідками, але ніхто не погодився і автобус поїхав далі;
показами свідка ОСОБА_7, про те, що 15.06.2006 р. близько 06.00 год. вона з водієм маршрутного таксі ОСОБА_11 виїхали на маршрут АДРЕСА_1. Протягом дня, ніяких інцидентів на маршруті не було. Близько 17.10 год. вони виїхали з с Руська Поляна і направилися через м. Черкаси в с Червона Слобода. Коли вони проїжджали по вул. Смілянській в м. Черкаси біля зупинки „Технікум", то вона почула, що ОСОБА_11 через вікно з кимсь свариться. Зупинившись на світлофорі на червоне світло на перехресті вул. Смілянської та Ільїна ОСОБА_11, схопивши свій мобільний телефон вийшов на дорогу, став біля автобуса і навів фотоапарат телефону на легковий автомобіль який стояв у другому лівому ряді, паралельно автобусу. Дивлячись в вікно, вона побачила як ОСОБА_11 почав сідати у автобус, а в цей час до нього з заду підбігли два чоловіки, які сиділи в легковому автомобілі. ОСОБА_11 почав сідати в кабіну, вона почула шум боротьби та крики. Що саме відбулося біля ОСОБА_11, вона не побачила із-за перегородки, однак через лічені секунди ОСОБА_11 вже сидів в автобусі, зачинив дверцята і вони поїхали. Коли вони почали рухатись, то вона побачила чоловіка старшого за віком, який стояв і тримався рукою за голову і в нього текла кров з голови, а молодший хлопець стояв поряд. Сівши до кабіни ОСОБА_11 поросив її відразу записати прізвища свідків з числа пасажирів, які знаходились в автобусі, однак ніхто з пасажирів, хоча їх було близько 20 чоловік, не назвав своїх даних. На її запитання, що сталося ОСОБА_11 відповів,
5
що нібито хтось, кинув якимось предметом по автобусу і він вирішив сфотографувати легковий автомобіль та водія, щоб потім з ними розібратися. Коли вони їхали, то вона чула ніби якийсь удар, але це було не на запинці „Технікуми", а десь біля м'ясокомбінату. На ОСОБА_11 ніяких слідів крові вона не бачила, однак руки, він витирав жовтим рушником вже під час руху. Чим саме ОСОБА_11 наніс тілесні ушкодження чоловікові вона не бачила. Після зупинки громадського транспорту „Технікум" до перехрестя з вул. Ільїна ОСОБА_11 нібито за кимсь гонився, бо їхав швидко;
· показами свідка ОСОБА_8, про те, що приблизно в червні місяця 2006 року вона поверталась додому з навчання, а саме з „Кооперативного економіко-правового коледжу", розташованого по АДРЕСА_1 яке рухалось за маршрутом „Руська Поля - Червона Слобода". Коли під'їхали до перехрестя вулиць Смілянської та Ільїна, то водій зупинився на червоне світло світлофора. Після зупинки водій маршрутного таксі вийшов з автобуса і направився до автомобіля ВАЗ-2108. Коли водій маршрутного таксі направився до автомобіля вона помітила, що у нього у руках був мобільний телефон, який він направляв на автомобіль і скоріш за все він фотографував машину з якого саме приводу їй невідомо. Після чого водій маршрутного таксі направився до пасажирських дверцят автомобіля ВАЗ. Потім вона відволіклась, так як до неї підійшла кондуктор і вона розраховувалась за проїзд. Вона помітила як водій маршрутного таксі сідав в кабіну автобуса, а біля маршрутного таксі стояв чоловік який тримався руками за шию з правої сторони з якої сильно текла крав. Після того, як це помітили пасажири, то почалась паніка, і всі почали говорити про подію яка сталась. До потерпілого підбіг хлопець і почав тримати його. Як саме проходила бійка, вона не бачила і чим було завдано ушкодження чоловікові, вона теж не бачила. Поранений чоловік з хлопцем залишились на дорозі, а маршрутне таксі почало повертати на зелене світло світлофора на вул. Ільїна. На зупинці вона вийшла з маршрутного таксі, а воно рушило далі. Щоб хтось говорив про свідків вона не пам'ятає;
· показами свідка ОСОБА_9, про те, що 15.06.2006 року вона разом з своїм кумом ОСОБА_10 біля 17.30 год. сіли в маршрутне АДРЕСА_1. Водій маршрутного таксі в якому вони їхали, як вона потім взнала ОСОБА_11А.В., здійснивши з зупинки об'їзд маршрутного таксі яке стояло попереду, поїхав в сторону вул. Ільїна. Коли від'їхали приблизно 30 метрів від зупинки вона почула стук та помітила як повз маршрутне таксі проїхав автомобіль світлого кольору. Не доїжджаючи до перехрестя вул. Ільїна та Смілянської в м. Черкаси ОСОБА_11 зупинився на відстані приблизно 50 метрів від перехрестя. Після зупинки ОСОБА_11 вийшов з автобуса та направився назад і підійшов до автомобіля, який стояв позаду маршрутного таксі в лівому ряді. ОСОБА_11, підійшовши до автомобіля став попереду нього та почав дивитись на номер автомобіля, при чому він тримав в руках мобільний телефон. Після цього ОСОБА_11 направився до пасажирських дверцят та теж почав фотографувати машину на мобільний телефон. У пасажира з автомобіля з ОСОБА_11 виник конфлікт в результаті чого через деякий час мобільний телефон впав на землю, та ОСОБА_11 почав піднімати його, пасажир машини відчинив дверцята і вдарив ОСОБА_11 Вона не бачила чи наносили чоловіки один одному удари коли ОСОБА_11 знаходився біля пасажира машини. ОСОБА_11 пішов до автобуса і почав в нього сідати, а пасажир підійшов слідом за ним до автобуса і почав його витягувати з автобуса. Вона не бачила, що там відбувалось, але чула крики. ОСОБА_11 сів в автобус і вони поїхали по маршруту. Коли на зупинці маршрутне таксі зупинилось, то вони з кумом вийшли і пішли по своїм справам. Пасажира машини з яким був конфлікт у ОСОБА_11она після криків не бачила. Через деякий час вона побачила оголошення в газеті, що потрібні свідки, які бачили цей конфлікт, повідомила про це ОСОБА_10 і подзвонила за вказаним телефоном ОСОБА_11
· показами свідка ОСОБА_10 який дав по справі аналогічні покази;
показами свідка ОСОБА_12, про те, що 15.06.2006 року близько 18.10 год. до 3-ї міської лікарні був доставлений гр. ОСОБА_3 з ножовими пораненнями в області шиї та лоба
6
сильною кровотечею та шоком другого ступеня. Під час операції було встановлено, що у ОСОБА_3 мається різана рана лоба близько 8 см. довжиною, яка знаходилась по середині лоба навскоси. Також з правої сторони на шиї малась рана довжиною близько 4,5 см. Рани сильно кровоточили. В області правого зап'ястя, зверху малась колото-різана рана довжиною близько 0,3 см. В області шиї були прорізані вени та артерії, а також рана проникла до правої мигдалини. Операція продовжувалась близько 01.50 год. Рани ОСОБА_3 були отримані в результаті дії гострого колючо-ріжучого предмету;
· даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею, з якого вбачається, що підсудний ОСОБА_11 показав та розказав де, як та при яких обставинах він наніс тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3; т. 1 а. с. 170 - 180
· даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 показав та розказав де, як та при яких обставинах підсудний ОСОБА_11 наніс йому тілесні ушкодження; т. 1 а. с. 181 -188
- даними протоколу огляду місця події з фототаблицею з якого вбачається, що з автобусу
„ПАЗ - НОМЕР_1 який належить підсудному ОСОБА_11були
виявлені та вилучені дві викрутки та рушник жовто-білого кольору з слідами бурого
кольору; т. 1 а. с. 4 - 8
· даними протоколу добровільної видачі, з якого вбачається, що підсудний ОСОБА_11 добровільно видав штани світло-коричневого кольору з слідами бурого кольору, футболку темно-синього кольору, кросівки світло коричневого кольору; т. 1 а. с. 24
· даними висновку судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що потерпілому ОСОБА_3 були нанесені тілесні ушкодження в вигляді: наскрізного поранення м'яких тканин шиї проникаючого в ротову порожнину з пошкодженням правого мигдалика, пораненням зовнішньої та внутрішньої яремних вен та верхньо-щелепової артерії; різаної рани лоба та колото-різаної рани правого променево-зап'ясного суглобу які супроводжувалися кровотечею, що потягнули за собою настання шоку внаслідок крововтрати другого ступеня.
Всі вищевказані тілесні ушкодження виникли від дії гострого предмету з колюче-ріжучими властивостями, цілком можливо в час та при обставинах вказаних ОСОБА_3
Поранення шиї з ушкодженням судин, мигдалику та кровотечею відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя.
Різана рана лоба та колото-різана рана правого променево-зап'ясного суглобу відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;
т. 1 а. с. 93 - 94
- даними висновку додаткової судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що
потерпілому ОСОБА_3 були нанесені тілесні ушкодження в вигляді: наскрізного
поранення м'яких тканин шиї проникаючого в ротову порожнину з пошкодженням правого
мигдалика, пораненням зовнішньої та внутрішньої яремних вен та верхньо-щелепової
артерії; різаної рани лоба та колото-різаної рани правого променево-зап'ясного суглобу які
супроводжувалися кровотечею, що потягнули за собою настання шоку внаслідок
крововтрати другого ступеня.
Всі вищевказані тілесні ушкодження виникли від дії гострого предмету з колюче-ріжучими властивостями, цілком можливо в час та при обставинах вказаних ОСОБА_3
Поранення шиї з ушкодженням судин, мигдалику та кровотечею відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя.
Різана рана лоба та колото-різана рана правого променево-зап'ясного суглобу відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Виникнення всіх вищевказаних ушкоджень у ОСОБА_3 за обставин наведених в протоколі відтворення обстановки та обставин подій з участю підсудного ОСОБА_11малоймовірне.
7
Виникнення всіх вищевказаних ушкоджень у ОСОБА_3 найбільш ймовірно за обставин, наведених в протоколі відтворення обстановки та обставин подій з його участю.
Наслідками отриманих ОСОБА_3 тілесних ушкоджень стали грубі гіпертрофічні після травматичні рубці голови та шиї, які потребують оперативного втручання з метою їх усунення, тобто є невиправними, так як визнані в судовому засіданні такими, які знівечуюють, а тому кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження;
т. 1 а. с. 206 - 207
· даними висновку судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що кров виявлена на штанах та рушнику вилучених під час огляду автобуса та добровільно виданих підсудним ОСОБА_11 могли походити від потерпілого ОСОБА_3; т. 1 а. с. 99-103
· даними висновку судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що на викрутках вилучених при огляді автобуса кров не знайдена; т. 1 а. с. 129 - 131
· даними висновку комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, з якого вбачається, що підсудний ОСОБА_11 будь яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав на період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, збереженість у нього інтелектуально-мнестичних, критичних і прогностичних функцій, вольового контролю своїх дій, повна соціальна адаптація свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними. На період часу до якого відносяться інкриміновані йому діяння, у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної діяльності, іншого хворобливого стану психіки, в його поведінці не відображалося психопатолочної симптоматики, що також свідчить про його здатність на той час усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час він хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим розладом психічної діяльності, іншим хворобливим станом психіки не страждає, він здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, приймати участь у слідчих діях і судовому процесі. За своїм психічним станом на теперішній час він не потребує застосування примусових заходів медичного характереру, передбачених ст. 94 КК України. На період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, у нього не встановлені будь які психопатологічні розлади, відсутня патологічна мотивація його поведінки. На момент інкримінованих діянь у нього були відсутні психічні розлади, які могли б бути співставленні з ситуацією правопорушення. На момент інкримінованих діянь у нього не відмічалися психічні відхилення, в тому числі пов'язані з розладами пам'яті, свідомості, які могли б обмежувати чи позбавляти його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними, сприймати, запам'ятовувати і відтворювати факти, що мають значення по справі. Він немає таких індивідуально-психологічних особливостей, що могли суттєво вплинути на його поведінку в досліджуваній ситуації. В період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння він не знаходився в стані фізіологічного афекту, або в будь якому іншому емоційному стані. Посилання на забування ним нанесення ударів ногою та вибір форми захисту є його особистісною захисною позицією; т. 2 а. с. 51 - 64
· двома викрутками, штанами, рушником, футболкою та кросівками вилученими під час огляду автобуса та добровільно виданими підсудним ОСОБА_11 і приєднаними до справи в якості речових доказів.
Суд критично оцінює покази підсудного ОСОБА_11 тій частині, що потерпілий спровокував конфлікт і що удари він наносив викруткою, а не колото-ріжучим предметом, при обставинах на які він вказував під час відтворення обстановки та обставин події, так як ці покази спростовуються показами потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12, даними висновків судово-медичних та додаткової судово-медичної, комплексної судової психолого-психіатричної експертиз, і такі покази підсудного суд розцінює як одну з можливостей уникнути відповідальності за вчинений злочин. А не визнання в повному обсязі цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 суд розцінює як можливість уникнути відшкодування завданої потерпілому шкоди.
8
Суд також критично оцінює покази свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_10 в тій частині, що вони були пасажирами вказаного таксі і чули удар по автобусу в районі зупинки громадського транспорту „Технікум", так як вони спростовуються показами потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_14, і такі покази вказаних свідків суд розцінює як допомогу підсудному ОСОБА_11уникнути відповідальності за вчинений ним злочин.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доведене і дії підсудного ОСОБА_11суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, поєднане з непоправним знівеченням обличчя.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_11суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу підсудного, який за місцями проживання та роботи характеризується позитивно.
В якості пом'якшуючих відповідальність підсудного ОСОБА_11обставин суд враховує знаходження на утриманні 3-х неповнолітніх дітей віком 17, 12 та 10 років, часткове відшкодування завданих збитків.
Суд не враховує в якості пом'якшуючих відповідальність підсудного ОСОБА_11обставин з'явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, так як підсудний ОСОБА_11 явку з повинною написав 16 червня 2006 року, тобто тільки на наступний день після затримання його працівниками міліції Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області, предмет яким він наносив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 він не видав, вину не визнав, а заявив в останньому слові, що розкаюється тільки з метою пом'якшення покарання.
Обтяжуючих відповідальність підсудного ОСОБА_11обставин суд не вбачає.
Враховуючи особу підсудного ОСОБА_11, наявність пом'якшуючих його відповідальність обставин, його вік, стан здоров'я та сімейний стан, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе тільки при призначенні йому покарання в виді позбавлення волі.
Суд не застосовує до підсудного ст. ст. 69, 75 КК України, так як суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин, не розкаявся у його вчиненні, не відшкодував завданих збитків потерпілому, вчиненим ним злочином потерпілому завдані тяжкі наслідки, усунення яких займе тривалий час з подальшим перенесенням потерпілим фізичних та душевних страждань.
Суд вважає, що заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_3 про стягнення з підсудного ОСОБА_1130 650 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на підставі ст. 1166 ЦК України підлягає повному задоволенню, так як на думку суду він підтверджений відповідними документами, а саме: чеками, довідками, листками непрацездатності. Суд не вираховує з вказаної суми 1 855,81 грн., яку нібито відшкодував підсудний потерпілому і надав в підтвердження цього фіскальний чек підприємства зв'язку, так як у суда немає ніяких даних про те, що потерпілий отримав ці гроші.
Крім того при вчиненні злочину підсудний ОСОБА_11 на думку суду завдав потерпілому ОСОБА_3 і моральну шкоду, так як у останнього виникли психотравматичні фактори, що стали джерелом негативних емоцій і переживань, вплинули на реалізацію його намірів, суттєво погіршили його життєві зв'язки та ділову репутацію, він був позбавлений можливості в повній мірі спілкуватись з рідними та друзями, переніс фізичний біль, в подальшому на усунення наслідків знівечення потрібен довгий термін і він знову буде переживати фізичні та моральні страждання, а тому заявлений потерпілим цивільний позов про стягнення з підсудного 25 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 1167 ЦК України підлягає повному задоволенню.
Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст. 81 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
9
засудив:
Визнати ОСОБА_11 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання в виді шести років шести місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_11рахувати з 14 червня 2007 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_11 строк відбуття покарання попереднє ув'язнення з 19 по 26 червня 2006 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_11до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту негайно з залу суду.
Цивільний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_11на користь ОСОБА_3 55 650 грн. в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Речові докази по справі: дві викрутки, рушник, штани, футболку та кросівки, які зберігаються в камері збереження речових доказів СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області - повернути засудженому ОСОБА_11за належністю.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб - учасниками процесу з моменту проголошення, а засудженим ОСОБА_11 -з моменту вручення йому копії вироку.