Справа № 2-3681/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2011 р.

                                                                                                       м. Одеса.

         Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді –Погрібного М.О.

При секретарі           - Хмарук З.І.,

розглянув у відкритому попередньому судовому засіданні (зала судових засідань №14)  у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, діючої в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом, -

                                                  В  С  Т  А  Н  О  В  И  В

          Позивачка, діючи в інтересах своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, просить визнати дійсним договір купівлі – продажу двох кімнатної квартири АДРЕСА_1, який був укладений 26 серпня 1998 року між її тіткою ОСОБА_6 і ОСОБА_3 на Одеській Спеціалізованій Біржі Нерухомості та визнати за її дочкою право власності на  вказану квартиру в порядку спадкування за заповітом після смерті тітки.

В обґрунтування позову, ОСОБА_1 посилалася на те, що договір купівлі –продажу, зазначеної квартири, був оформлений на Біржі, оскільки це не заборонялося Законом України “Про біржі”.  Відповідачка ОСОБА_3, продавши квартиру, забрала всі належні їй речі, виїхала на нове місце проживання, яке вказане в позовній заяві.

23 серпня 2005 року, на випадок своєї смерті,  її тітка ОСОБА_6 склала нотаріально посвідчений заповіт, яким належну їй квартиру заповідала неповнолітній дочці позивачки, ОСОБА_2. А 11 листопада 2010 року тітка померла. Поховавши тітку, вона з дочкою фактично прийняли в володіння та користування спадкове майно у вигляді спірної квартири, де проживають по теперішній час. Звернувшись в строки, передбачені законом до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, їй було відмовлено в видачі свідоцтва з посиленням на відсутність нотаріально посвідчених правовстановлюючих документів на квартиру.    

Інших спадкоємців спадкового майна тітки, крім неї, її рідної сестри та матері, відповідачів по справі, які фактично відмовилася від свого права спадкування, немає.

Тому просить захистити  права її дочки ОСОБА_2 в судовому порядку.    

У своїй заяві, поданої до загальної канцелярії суду,просила розглянути справу за її відсутності та ухвалити рішення на підставі наданих нею доказів та вимог закону.

          Відповідачі в судове засідання не прибула, надавши до загальної канцелярії суду письмові заяви з повним визнанням позовних вимог та проханням розглянути справу за їх відсутності.

          Вивчив матеріали справи, суд вважає, що на підставі наданих позивачкою доказів та матеріалів справи, позов підлягає задоволенню з  наступних підстав.

          Так, судом встановлено, що двохкімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 42,9 кв./м., належала відповідачці ОСОБА_3 на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло за №12-15664, виданого УЖКГ Одеської міської ради 10 серпня 1998 року і зареєстрованого в Одеському МБТІ та РОН під номером №287 пр. стор. 128-р №6.

          ОСОБА_3, продавши зазначену вище квартиру за 24 000 гривень, забрала всі належні їй речі, виїхала на постійне місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, де проживає по теперішній час.

          Придбав у свою власність квартиру, тітка  позивачки  поселилася в квартиру де постійно проживала добросовісно користуючись та володіючи своєю власністю.

          23 серпня 2005 року, тітка позивачки, ОСОБА_6, на випадок своє смерті склала нотаріально посвідчений заповіт, зареєстрований в реєстрі за №3444, яким належну їй квартиру заповідала дочці позивачки, ОСОБА_2.

          11 листопада  2010 року гоголь ОСОБА_7 померла. Поховав тітку, позивачка із своєю дочкою, фактично прийняли в своє володіння та користування спадкове майно - зазначену квартиру, залишаючись в ній проживати і матеріально утримуючи її. Крім того, вона в строки, встановлені законом звернулася  до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

          Нотаріально, право на спадщину своєї дочки, позивачки оформити не змогла, із-за відсутності у неї нотаріально посвідчених правовстановлюючих документів на квартиру.  

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що вимоги позивачки правомірні, основані на доказах, наданих нею суду. І на підставі норм ст. ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, які регулювали частину даних правовідносин на той період, а також ст. 1268 ЦК України в редакції 2003 року, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_6, крім позивачки і її сестри та матері,  відповідачів по справі, в судовому засіданні не встановлено, що також підтверджується довідкою №2691 від 02 червня 2011 року Четвертої  Одеської державної нотаріальної контори.   

          Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60,  212-215, 222 ЦПК України, ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року,  ст. 1268 ЦК України, суд, -

                                                     В  И  Р  І  Ш  И  В

          Визнати дійсним договір купівлі –продажу двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 42,9  кв./м., укладений 26 серпня 1998 року між ОСОБА_3 з одної сторони та ОСОБА_6 з іншої сторони, на Одеській Спеціалізованій Біржі Нерухомості.

          Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, що померла 11 листопада 2010 року.

          Копію рішення направити сторонам по справі.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі 10 днів.

Суддя: