Справа № 2-3108/11

Р І  Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2011 року                                        Рівненський міський суд

в особі судді                              Головчак М.М.

при секретарі                                      Редько К.О.,

з участю представника позивачки ОСОБА_1,

відповідача                                        ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення  аліментів на  дитину та на утримання дружини,

                             В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

03.03.2011 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,зареєстрованого  09.08.2008 року у відділі РАЦС Рівненського міського управління юстиції, стягнення аліментів на  доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), починаючи з 03.03.2011 року до повноліття дитини,дитину залишити проживати з нею. Одночасно просила стягнути з відповідача аліменти на її утримання до досягнення дитиною трьох років в твердій грошовій сумі в розмірі по 300 грн. 00 коп.,  щомісячно,та судові витрати по справі.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримала. Пояснила, що позивачка з 09.08.2008 року перебуває з ОСОБА_2 в шлюбі, зареєстрованому у відділі РАЦС, актовий запис №1138. Від подружнього життя мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак спільне життя в них не склалось,між ними часто почали виникати непорозуміння, сварки,ОСОБА_2 не піклувався про створення нормальних сімейних стосунків,не дбав про матеріальне забезпечення сім»ї. Таке ставлення відповідача призвело до розпаду сім»ї. 30.10.2010 року ОСОБА_2 пішов з дому і з того часу не повернувся, що остаточно зруйнувало сім»ю. Шлюбні стосунки між сторонами припинені, спільного господарства вони не ведуть,проживають окремо,дитина залишена на вихованні матері. Тому відповідно до ст. 180 СК України просить одночасно з розірвання шлюбу стягувати з відповідача аліменти на дитину в розмірі 1/4 частини заробітку(доходу),щомісячно,оскільки відповідач працює, отримує заробітну плату. На даний час позивачка не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-х років , знаходиться на утриманні своїх батьків. Відповідач матеріально спроможний надавати допомогу сім’ї, однак свого обов’язку по утриманню доньки та непрацездатної дружини не виконує. Покликаючись на викладені обставини, просить  позов задовольнити,розірвати шлюб між сторонами,дитину залишити проживати з матір»ю, стягувати з відповідача на утримання доньки ОСОБА_4 аліменти в розмірі ? частини всіх видів його заробітку,щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, по 300 грн. 00 коп. на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, судові витрати по справі та 700 грн. 00 коп. на оплату правової допомоги.   

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково. Пояснив, що він згідний на розірвання шлюбу,вважає примирення неможливим,погоджується,щоб дитина залишилась проживати з матір»ю. Погоджується утримувати свою доньку та дружину, однак розмір аліментів, про який просить позивачка, завищений. Покликаючись на те, що за своїм матеріальним становищем він не спроможний  сплачувати аліменти в  розмірі, визначеному позивачкою на її утримання, згідний сплачувати на утриманні дитини ? частину своїх доходів так як просить позивачка, однак в частині стягнення аліментів на утримання дружини в змозі сплачувати по 100 грн. 00 коп.,щомісячно. Окрім того просить в задоволенні позову в частині стягнення оплати за правову допомогу відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивачки,відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Так, 09.08.2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відділі РАЦС Рівненського міського управління юстиції зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис № 1138.

Від подружнього життя мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,про що свідчить свідоцтво про народження серії І-ГЮ № 098450.

Відповідно до ч.1 ст.55 СК України, дружина  та  чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім’ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Як вбачається із пояснень сторін, сімейні стосунки та ведення спільного господарства між сторонами припинені, подружніх стосунків вони не підтримують, почуття любові та поваги один до одного втратили.

За таких  обставин, подальше збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін та інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення, тому підлягає розірванню.

Як встановлено в судовому засіданні з 30.10.2010 року сторони проживають окремо, малолітня ОСОБА_4 залишена проживати із матір’ю ОСОБА_3, відповідач добровільно матеріальної допомоги сім’ї не надає.  

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров"я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей та утриманців, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення  нею повноліття.

Згідно  ч.2 ст. 84 Сімейного кодексу України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка –батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Так,як встановлено в судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 на даний час не працює, перебуває у відпустці по догляду за донькою до досягнення нею трьох років.

Як вбачається з довідки від 28.04.2011 року № 115,виданої Рівненським обласним центром з гідрометеорології, ОСОБА_2 працює на посаді водія з посадовим окладом 960 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

В судовому засіданні встановлено, що після розірвання шлюбу дитина залишились проживати з матір"ю - позивачкою по справі. Відповідач інших утриманців не має, за станом здоров"я спроможний працювати та надавати матеріальну допомогу на утримання своєї дитини,протилежного судом не встановлено.

Суд вважає за необхідне врахувати вказані обставини як істотні при визначенні розміру аліментів.

За наведених обставин,з врахуванням також визнання ОСОБА_2 позову в частині стягнення аліментів на утримання дитини, підстави для стягнення з  нього на користь позивачки аліментів на доньку наявні.

Щодо вимог про стягнення аліментів на утримання дружини,то з врахуванням всіх істотних обставин, ст.182 СК України, суд вважає за можливе стягувати з відповідача по 100 грн. 00 коп.,щомісячно, на утримання дружини.

В решті вимоги позивачки суд визнає необґрунтованими і такими, що до задоволення не підлягають.

Відповідно до положень ст. 84 ЦПК України, вбачається, що витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. З метою отримання правової допомоги по захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів по даній справі позивачка вказує, що понесла витрати в сумі 700 грн. 00 коп. Однак, витрати на правову допомогу, повинні бути підтверджені документально і на підтвердження цих обставин, суду повинно бути надано договір про надання правової допомоги та документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов’язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку.

Підтвердження сплати позивачем витрат в сумі 700 грн. 00 коп. за надання правової допомоги, належним чином суду не надано,в квитанції до прибуткового ордера не вказано по якій конкретно справі вони були сплачені,не надано договору про надання правової допомоги,  тому дана вимога до задоволення не підлягає.

   На підставі ст.ст. 80,84,105,110,112,155,160,155,180-183,191 Сімейного Кодексу України, керуючись  ст.ст. 208, 209, 212-215, 218, 223, 292–294, п.1 ч.1 ст.367  ЦПК України, суд,

                      В  И  Р І  Ш  И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення  аліментів на  дитину та на утримання дружини задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований 09.08.2008 року у відділі РАЦС Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 1138.

Малолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити проживати з матір»ю ОСОБА_3.

Стягувати з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_3 аліменти на доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.03.2011 року до досягнення  дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_3 на її утримання  по 100 грн. 00 коп. (сто грн. 00 коп.), щомісячно, починаючи з 03.03.2011 року до досягнення донькою ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, трьохрічного віку  - до 26.05.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі  30 грн. 00 коп.,а всього 38 грн. 50 коп.(тридцять вісім грн. 50 коп.).

В решті позовних вимог  відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду                                                              Головчак М.М.