Справа № 1-62/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 червня 2011 року                                                                                                    м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області –

під головуванням судді:                                   Ковтуновича М.І.       

з участю:

секретаря                                                           Панчук Г.І.

прокурора                                                          Поліщука О.В.

захисника                                                       ОСОБА_1

потерпілого                                                       ОСОБА_2

представника потерпілого                                   ОСОБА_3

цивільного відповідача та законного представника підсудного                ОСОБА_4

цивільного відповідача                                   ОСОБА_5

представника служби в справах дітей                ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кузнецовського міського суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_7, який народився 30 червня 1995 року в м.Кузнецовську Рівненської області, українця, громадянина України, учня ІНФОРМАЦІЯ_1, несудимого,  проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2 в м-ні Будівельників АДРЕСА_1,  за  ст.122 ч.1 КК України,

                                                          в с т а н о в и в :

          06 лютого 2011 року біля 00 год. 20 хв. поблизу дискоклубу «Гама»в м-ні Будівельників у м.Кузнецовську Рівненської області ОСОБА_7, на грунті помсти під час з’ясування стосунків, умисно завдав два удари кулаком правої руки у обличчя ОСОБА_2, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження середньої тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров”я, у виді двобічного перелому нижньої щелепи зліва в ділянці кута та справа в підборідковому відділі зі зміщенням.

          У судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою винність у інкримінованому йому злочині визнав повністю. З показань підсудного слідує, що приблизно 3-4 лютого 2011р. по електронній пошті підсудному прийшло повідомлення ніби-то від ОСОБА_2 із негативним змістом в адресу батька ОСОБА_7 Раніше ОСОБА_2 ОСОБА_7 не знав, а лише бачив один раз в училищі. 06.02.2011р. на початку першої  години підсудний побачив потерпілого у дискоклубі «Гама»і попросив його вийти на вулицю для розмови. На вулиці ОСОБА_8 заперечував направлення такого повідомлення ОСОБА_7 Тоді підсудний, розгнівавшись, завдав кулаком правої руки потерпілому двох ударів у ділянку обличчя зліва. Після другого удару ОСОБА_8 упав. ОСОБА_7 відразу потерпілому допомоги не надавав, побув на місці події ще біля двох хвилин і пішов додому. Через декілька днів він дізнався, що ОСОБА_8 перебуває у лікарні. Приблизно через три тижні ОСОБА_7 просив у потерпілого пробачення і пропонували матеріальну допомогу, передали на лікування потерпілого 1000грн.

          Цивільний позов ОСОБА_7 у частині відшкодування майнової шкоди визнав повністю в сумі 1114, 03грн., а про відшкодування моральної шкоди визнавав позовні вимоги частково –в розмірі 3000грн. Показував суду, що власного майна і доходів для відшкодування шкоди він не має.

          Суд, дослідивши та перевіривши доказами показання підсудного, потерпілого, свідків, проаналізувавши інші докази у справі приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у заподіянні умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_2

          Так, згідно показань потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що дійсно 06.02.2011р. біля 0 год. 15-20 хв. до нього підійшов підсудний у дискоклубі «Гама»і викликав для розмови на вулицю. Про це потерпілий попередив свою сестру ОСОБА_8 Ю.М. На вулиці був натовп хлопців, біля 10 осіб і хтось сказав, що ОСОБА_7 буде битися із ОСОБА_2 один на один. Після цього ОСОБА_7 вдарив кулаком потерпілому в обличчя з лівого боку. Падаючи ОСОБА_8 сперся  на руку і коли вийшла сестра, сховався за неї. Потім направився до приміщення дискоклубу, а підсудний завдав йому ще одного удару кулаком в обличчя. Зміщення нижньої щелепи потерпілий відчув після першого удару, завданого ОСОБА_7 Після побиття потерпілий зайшов до дискоклубу вмитися і пішов із сестрою додому. Потім звернувся за медичною допомогою та повідомив про подію працівників міліції. Потерпілий зазнав майнових витрат на лікування та спеціальне харчування і моральної шкоди, тому подав позов і підтримував обґрунтування позовних вимог, викладені в заяві.

          Із показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що 06.02.2011р. в дискоклубі до неї підійшов брат ОСОБА_8 і повідомив, що хтось його викликає на вулицю і якщо його довго не буде, то щоб свідок вийшла теж. Через декілька хвилин ОСОБА_9 вийшла на вулицю і побачила потерпілого, який тримався рукою за обличчя та сказав для неї, що його вдарив ОСОБА_7 Потерпілий заховався за ОСОБА_9 і в неї почався конфлікт із ОСОБА_10 Потім підсудний завдав ще одного удару потерпілому кулаком по обличчю і штовхнув його на землю. Допомогу ОСОБА_2 надала свідок.

          Згідно показань свідка ОСОБА_10, він тільки в загальному бачив, що відбуваються якісь з’ясування відносин і участю потерпілого. У свідка виник конфлікт із сестрою потерпілого ОСОБА_9 Потім свідок побачив як ОСОБА_8 упав у калюжу, але хто завдав ударів потерпілому, він не бачив. Підсудного свідок не знає.          

          Із протоколу відтворення обстановки і обставин події від 22.02.2011р. з фототаблицею до нього (а.с.39-42) слідує, що ОСОБА_7 на місці розповів та показав як саме завдав двох ударів потерпілому ОСОБА_2 кулаком в обличчя.

          Згідно висновку експерта №50 від 22.02.2011р. у ОСОБА_2 констатовано двобічний перелом нижньої щелепи зліва в ділянці кута та справа в підбородному відділі із зміщенням, що відноситься до розряду тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров’я. Ці тілесні ушкодження могли виникнути як від одного так і від двох ударів в ділянку нижньої щелепи (а.с.36).

Органами досудового слідства діяння ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ст.122 ч.1 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров”я.

При обранні виду та міри покарання суд враховує те, що вчинено злочин середньої тяжкості, особу винного та обставини, що пом’якшують покарання.               

           Обставиною, що пом’якшує  покарання підсудного ОСОБА_7, є щире каяття підсудного, вчинення злочину неповнолітнім.

          Обставин, що обтяжували б покарання ОСОБА_7 не встановлено.

          За місцем проживання ОСОБА_7 негативної характеристики не має, по місцю навчання характеризується позитивно. Із акту обстеження матеріально-побутових умов сім’ї підсудного (а.с.58) вбачається, що в сім’ї неповнолітнього підсудного взаємовідносини між членами родини дружні, доброзичливі, батьки позитивно характеризуються. ОСОБА_7 виховується у багатодітній сім’ї.

Сукупність вищенаведених обставин та те, що підсудний вперше притягається до кримінальної відповідальності, винність свою визнав повністю, частково відшкодував шкоду, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, дає суду підстави вважати, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства і, з урахуванням, що має місце вчинення підсудним злочину середньої тяжкості проти здоров’я особи, з умисною формою вини, - є підстави застосувати покарання у виді позбавлення волі  у межах санкції ч.1 ст.122 КК України із звільненням від відбування покарання згідно ст.ст.75, 104 КК України.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування завданої злочином шкоди, суд приходить до висновку про часткове його задоволення.

Цивільні відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 позов у частині відшкодування майнової шкоди визнали повністю, а про відшкодування моральної шкоди –частково, на загальну суму 3000грн. При цьому просили врахувати, що вони не мають великого матеріального достатку, сім’я багатодітна, своїх доходів та майна підсудний не має, сімейний дохід теж невеликий. Визнавали і власну провину у вчинку їхнього сина ОСОБА_7

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У судовому засіданні встановлено, що потерпілий ОСОБА_8 поніс майнові витрати, пов"язані з його лікуванням, внаслідок злочинного посягання ОСОБА_7  і тому зазнав майнової шкоди на суму 1114, 03 грн. Цивільний позов у цій частині повністю визнається підсудним та цивільними відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5 і розмір майнової шкоди не оспорюється та підтверджується копіями чеків. Тому, є підстави для присудження цієї суми.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала. Статтею 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми.

У зв'язку із вчиненням ОСОБА_7 злочину щодо ОСОБА_2, суд вбачає підстави для присудження відшкодування моральної шкоди потерпілому відповідно до ст. 23 ч.2 п.1, 2, ст.1167 ЦК, так як ОСОБА_8 у зв’язку із тілесним ушкодженням зазнав фізичного болю, незручностей у споживанні їжі, повинен був докладати додаткових зусиль для організації життя та навчання, проходив тривале лікування і продовжує його в теперішній час. ОСОБА_8 зазнав також душевних страждань, докладає зусиль для подолання наслідків завданої підсудним шкоди його здоров'ю. Обставини, що свідчать про завдання потерпілому моральної шкоди підтверджуються долученими до справи копіями медичних документів та показаннями свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_9

Визначаючи розмір такого відшкодування суд враховує умисність злочинних дій підсудного, глибину і тривалість душевних страждань ОСОБА_2, а також виходить із засад розумності та справедливості і враховує майновий стан неповнолітнього підсудного ОСОБА_7 та цивільних відповідачів, які мають невисокі заробітки. Тому, слід стягнути на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 5000грн.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що власного майна та доходів, достатнього для відшкодування шкоди підсудний неповнолітній ОСОБА_7 немає, то відповідно до норми ч.2 ст.1179 ЦК України є підстави для покладення додаткової відповідальності за завдану підсудним шкоду на обох його батьків –цивільних відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5, у рівних частках на кожного.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

          ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого  ч.1 ст.122 КК України і призначити покарання  у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.ст.75, 104 КК України засудженого ОСОБА_7 звільнити від відбування  покарання з випробуванням з однорічним іспитовим строком.

Відповідно до ст.76 КК України встановити ОСОБА_7 такі обов"язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу  кримінально- виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

          Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_7 у користь ОСОБА_2 1114 (одну тисячу сто чотирнадцять) гривень 03 копійки відшкодування майнової шкоди та 5000 (п’ять тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди. У разі відсутності чи недостатності у неповнолітнього ОСОБА_7 майна, для відшкодування завданої ним шкоди, ця шкода в загальній сумі 6114 (шість тисяч сто чотирнадцять) гривень 03 копійки  відшкодовується ОСОБА_2 відповідно повністю або в частці, якої не вистачає, - батьками: ОСОБА_5 та ОСОБА_4, у рівних частках кожним.

          У задоволенні решти позовних вимог відмовити через безпідставність.

           Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу стосовно засудженого ОСОБА_7  залишити попередній –підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області протягом 15-ти діб з моменту проголошення, шляхом подачі апеляції через Кузнецовський міський суд.

     Головуючий :