Справа № 2-4709\07
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2007 року
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Демченко О.М.
при секретарі - Гресько О.В.
у відкритому судовому засіданні розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок з 01 січня 2002 року по 31 березня 2007 року у сумі 15347, 16 грн., посилаючись на наступні обставини.
Позивач проходить військову службу на посаді механіка відділу утилізації військової частини НОМЕР_1.
Під час служби позивач забезпечувався продовольчим пайком, або грошовою компенсацією замість нього згідно встановлених норм. Так згідно розпорядження начальника 411 Центрального управляння продовольчого забезпечення тилу Головного управління логістики командування сил підтримки ЗСУ № 328/3/17/6/866 від 02.06.05 добова вартість норми №1 на підставі бухгалтерського обліку складає 8 грн. 01 коп.
Продовольче забезпечення особового складу Збройних Сил України гарантується ч. 2 ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України» в редакції Закону від 05.10.2000 р. та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»
З 11.03.2000 р. на підставі Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 p., який призупинив дію ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», видача продовольчого пайка або грошова компенсація замість нього була призупинена.
Однак, Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від
17.02.2000 р. суперечить ст. 2 Конституції України, за змістом якої ніхто не вправі
обмежувати права і свободи людини і громадянина. Конституційні права і свободи
гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін
до чинних законів не допускається звуження змісту існуючих прав і свобод.
Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 р. , призупиняє дію тільки ч. 2 с 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто не призупиняє дію прийнятого пізніше Закону України «Про Збройні Сили України» в ст. 16 якого ніякими іншими законами ніяких змін не внесено та його дія не призупинялась. Тому п. 1 розділу 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Збройні Сили України», ст. 16 набирає чинності з
01.01.2001 року.
Таким чином позивачу не виплачена грошова компенсація за продовольчий пайок, який він не отримував з 01.01.2002 р. по 31 березня 2007 року.
Згідно розрахунку військова частина НОМЕР_1 повинна виплатити позивачу 15347, 16 грн. в якості грошової компенсації за не отриманий продовольчий пайок.
Тому позивач просить стягнути з військової частини НОМЕР_1 на його користь компенсацію за продовольчий пайок за період з 01.01.2002 року по 31 березня 2007 року у сумі 15347, 16 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив справу слухати за його відсутністю, а також пояснив, що визнає вимоги позивача повністю.
Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки відповідача, який належним чином був повідомлений про день, годину та місце слухання справи та про причини неявки суд не повідомив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Згідно довідки командира військової частини НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в\ч НОМЕР_1 (а.с. 6).
Як вибачається з довідки військової частини НОМЕР_1 від 02.04.2007 p., ОСОБА_1 з 01 січня 2002 року по 31.12.2006 р. продовольчим пайком, що повинен видаватися згідно наказу Міністра оборони України від 02 грудня 1993 року № 283 та постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 1996 року № 316, не забезпечувався (а.с. 9).
Відповідно з розрахунком компенсації за продовольче забезпечення з 01.01.2002 року по 31.03.2007 року, заборгованість відповідача перед позивачем щодо сплати компенсації за продовольче забезпечення складає 15347, 16 грн (а.с. 7).
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Ч. 2 ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України» в редакції Закону від 05.10.2000 року та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», гарантується продовольче забезпечення особового складу Збройних Сил України.
З 11.03.2000 р. на підставі Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 p., який призупинив дію ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», видача продовольчого пайка або грошова компенсація замість нього була призупинена.
Однак, Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від
17.02.2000 р. суперечить ст. 2 Конституції України, за змістом якої ніхто не вправі
обмежувати права і свободи людини і громадянина. Конституційні права і свободи
гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін
до чинних законів не допускається звуження змісту існуючих прав і свобод.
Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 р. , призупиняє дію тільки ч. 2 с 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто не призупиняє дію прийнятого пізніше Закону України «Про Збройні Сили України» в ст. 16 якого ніякими іншими законами ніяких змін не внесено та його дія не призупинялась. Тому п. 1 розділу 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Збройні Сили України», ст. 16 набирає чинності з 01.01.2001 року.
Таким чином, суд, розглянувши справу в. межах заявлених позовних вимог, приймаючи до уваги аналіз зазначених нбрмативно-правових актів України, представлених доказів і враховуючи факт невиплати позивачу компенсації за не отриманий продовольчий пайок, та право позивача на право отримання вказаної компенсації, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, тобто позивач має право на стягнення з військової частини НОМЕР_1 вказаної
компенсації за продовольчий пайок шляхом зобов'язання відповідача сплатити на користь позивача компенсацію за продовольчий пайок за період з 01.01.2002 року по 31 березня 2007 року у розмірі 15347, 16 грн.
Керуючись ст. ст. 15, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 2, 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р. № 2011-ХП, ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України", суд
ВИРИШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок - задовольнити
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1компенсацію за продовольчий пайок за період з 01.01.2002 рокупо 31.03.2007 року у сумі 15 347 (п'ятнадцять тисяч триста сорок сім) гривень 16 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.