Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11-775/11 Головуючий у 1 й інстанції - Тюлюнова
Доповідач - Кузьменко В.М.
5 травня 2010 року колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:
головуючого –судді Кузьменко В.М.
суддів: Дрибаса Л.І., Семопядного В.О.
за участю прокурора Харів Н.А.
засудженого ОСОБА_1
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 лютого 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, освіта середня, не працюючий, раніше судимий:
27.03.1972 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст. 142 ч. 1 КК України (1960 року) на 3 роки позбавлення волі;
29.10.1975 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст. 81 ч. 2 КК України (1960 року) на 4 роки позбавлення волі;
28.12.1982 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст. 214 ч. 1 КК України (1960року) на 1 рік позбавлення волі;
17.09.1984 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст. 2291 ч. 6 КК України (1960 року) на 2 роки позбавлення волі з застосуванням ст.. 14 КК України;
15.05.1987 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст. 1961 ч. 1 КК України (1960 року) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з застосуванням ст.. 14 КК України;
23.02.1989 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст. 140 ч. 2 КК України (1960 року) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
14.08.1991 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст. 1961 ч. 1 КК України (1960 року) на 1 рік 6 місяців виправних робіт з відрахуванням 20 % заробітку; 16.12.1991 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст.. 30 КК України направлений відбувати покарання у вигляді позбавлення волі строком на 17 місяців 18 днів;
13.01.1994 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст. 140 ч. 2 КК України (1960 року) на 4 роки позбавлення волі;
15.06.2000 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст.ст. 2293 ч. 6, 44 КК України (1960 року) на 2 роки позбавлення волі;
12.11.2004 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч. 3, 75, 76 140 ч. 2 КК України (2001 року) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,
засуджений за ст. 307 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього індивідуального майна, за ст.. 309 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ст.. 310 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього індивідуального майна.
ОСОБА_1 засуджено за незаконне умисне виготовлення з метою збуту наркотичного засобу «опій»і незаконний збут його ОСОБА_2, незаконне виготовлення з метою збуту і незаконний збут ОСОБА_2 психотропної речовини «первінтін». ОСОБА_1 також засуджено за незаконний посів і незаконне вирощування коноплі в кількості 30 рослин, а також за незаконне виготовлення і зберігання для особистого вжитку без мети збуту 10. 53 грама наркотичного засобу «каннабіс».
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок, застосувати до нього ст.. 69 КК України і в зв’язку з явкою з повинною, чистосердечного каяття, допомоги слідству і стану здоров’я, пом’якшити йому покарання.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочинів, за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні і наведених у вироку доказах, проти яких не заперечує і сам засуджений.
Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого вірно кваліфікував за ст.ст. 307 ч. 2, 309 ч. 2, 310 ч. 2 КК України.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого ним, дані про особу, всі обставини по справі, в тому числі і ті, на які посилається в своїй апеляції засуджений і правильно прийшов до висновку про те, що міру покарання він повинен відбувати у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання.
Доводи засудженого про суворість призначеного покарання безпідставні.
Підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 лютого 2011 року щодо нього –без зміни.
Судді: