Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11-644/11 Головуючий у 1 й інстанції - Багбай
Доповідач - Кузьменко В.М.
26 квітня 2011 року колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:
головуючого –судді Кузьменко В.М.
суддів: Дрибаса Л.І., Сенченка І.М.
за участю прокурора Кальника О.М.
засудженого ОСОБА_1
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 листопада 2010 року,
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянин України, освіта професіонально-технічна, не працюючий, раніше судимий:
15.01.2009 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст.ст. 186 ч. 3, 75, 76 КК України до 4-х років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,
засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.. 70 ч. 4 КК України шляхом поглинення менш суворе покарання більш суворим покаранням, призначеним вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 січня 2009 року і до відбуття призначено 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов’язаний протягом іспитового строку без дозволу органів кримінально-виконавчої системи не виїжджати за межі України, змінювати місце роботи і проживання, періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.
ОСОБА_1 також засуджений за ст.. 393 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 січня 2009 року і остаточно до відбуття призначено 6 років позбавлення волі.
Стягнено з ОСОБА_1 матеріальну шкоду на користь ОСОБА_2 в сумі 8406 грн.,ОСОБА_3 в сумі 330 грн., ОСОБА_4 в сумі 350 грн., ОСОБА_5 в сумі550 грн., ОСОБА_6 в сумі 740 грн., ОСОБА_7 в сумі 460 грн., ОСОБА_8 в сумі 80 грн., ОСОБА_9 в сумі 740 грн., ОСОБА_10 в сумі 160 грн., ОСОБА_11 в сумі 400 грн. ОСОБА_12 в сумі 670 грн., ОСОБА_13 в сумі 150 грн., ОСОБА_14 в сумі 1100 грн.
Цивільний позов ОСОБА_15 залишений без розгляду.
ОСОБА_1 засуджено за те, що 12 січня 2009 року близько 23 год. проник в приміщення майстерні по ремонту мобільних телефонів «Мобіламан», розташованій по бул. Будівельників, 41 в м. Дніпродзержинську, звідки викрав мобільні телефони, запчастини і комплектуючі частини, чим заподіяв матеріальну шкоду власнику майстерні ОСОБА_2 в сумі 8406 грн., а також потерпілим, чиї телефони знаходилися на ремонті у майстерні, ОСОБА_3 в сумі 330 грн., ОСОБА_4 в сумі 350 грн., ОСОБА_5 в сумі550 грн., ОСОБА_6 в сумі 740 грн., ОСОБА_7 в сумі 460 грн., ОСОБА_8 в сумі 80 грн., ОСОБА_9 в сумі 740 грн., ОСОБА_10 в сумі 160 грн., ОСОБА_11 в сумі 400 грн. ОСОБА_12 в сумі 670 грн., ОСОБА_13 в сумі 150 грн., ОСОБА_14 в сумі 1100 грн. і інш.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок щодо нього, посилаючись на те, що злочину не вчиняв, його незаконно заарештували, добровільно він нічого не видавав, визнав себе винним і написав явку з повинной у вчинені злочину, якого не вчиняв через психічний і фізичний вплив з боку працівників міліції, слідчі дії проводилися з порушенням вимог закону в тому числі і відтворення обстановки і обставин події. Вважає, що було також порушено його право на захист, оскільки він хотів щоб його захист здійснював адвокат ОСОБА_16, а не адвокат ОСОБА_17, але суд не задовольнив його прохання. Судом також не розглянутий його відвід судді, не надана йому можливість ознайомитися з технічним засобом судового засідання. В частині засудження за ст.. 393 КК України просить призначити покарання без позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочинів, за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказах, а саме на показаннях самого засудженого який протягом як досудового так і судового слідства визнавав себе винним і детально розповідав про обставини вчинення крадіжки з майстерні по ремонту мобільних телефонів. Свої показання він підтвердив при відтворенні обстановки і обставин події. І хоча в подальшому ОСОБА_1 в судовому засіданні змінив показання, став спростовувати свою причетність до вищевказаної крадіжки, однак його вина була доведена в судовому засіданні показаннями власника майстерні ОСОБА_2, потерпілими, чиї мобільні телефони знаходилися на ремонті в майстерні, показаннями свідка ОСОБА_18, який здійснює придбання і продаж мобільних телефонів і який підтвердив той факт, що придбав у ОСОБА_1 на продажу три мобільних телефона, а інші відмовився придбати через їхню несправність, протоколом огляду місця події, де в майстерні по ремонту мобільних телефонів були виявлені сліди проникнення в приміщення і викрадення мобільних телефонів, запчастин і комплектуючих частин, протоколом вилучення за місцем проживання ОСОБА_1 і огляду мобільних телефонів, запчастин і комплектуючих частин, які визнані речовими доказами у справі, а також іншими доказами, приведеними у вироку.
Доведеність вини в частині втечі з-під варти ОСОБА_1 не спростовує.
Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого ОСОБА_1 вірно кваліфікував за ст.ст. 185 ч. 3, 393 ч. 1 КК України, як таємне викрадення чужого майна з проникненням в приміщення і як втеча з-під варти.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про недоведеність його вини в частині викрадення чужого майна з проникненням в приміщення безпідставні і спростовуються як вище вказаними доказами так і доказами приведеними у вироку.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкості вчиненого злочину, дані про особу, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про те, що він повинен відбувати міру покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про порушення його права на захист також безпідставні, оскільки громадянин ОСОБА_16 не має свідоцтва про адвокатську діяльність, а отже не мав права приймати участь у розгляді справи. На прохання ОСОБА_1 мати адвоката, суд йому призначив адвоката ОСОБА_17 і подалі обґрунтовано відхилив клопотання ОСОБА_1 про відмову від адвоката, оскільки засуджений не навів належних мотивів такої відмови, а також позиція його мати адвоката чи ні, була суперечливою (т.4 а.с. 127, 194, 217, 248-250, 193, 216, т.5 а.с. 1).
Безпідставні доводи ОСОБА_1 про те, що суд не розглянув його відвід головуючому судді, оскільки у справі є постанови голови суду про розгляд таких клопотанню засудженого (т.4 а.с. 154, т. 5 а.с. 2).
Доводи засудженого про те, що до нього застосовувався фізичний і психічний вплив з боку працівників міліції перевірялися судом і також не знайшли свого підтвердження, про що суд зазначив у вироку.
Засуджений отримав копіях кримінальну справу і протокол судового засідання. Зауваження на протокол судового засідання він не подавав. Ознайомлення з технічним записом протоколу судового засідання законом не передбачено.
У справі не встановлено таких порушень кримінально-процесуального закону, які б потягли безумовне скасування вироку.
Отже, підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 листопада 2010 року щодо нього –без зміни.
Судді: