Справа № 2-958/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2011 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді  Кочко В.  К.

при секретарі Шестопалова О. Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому  судовому засідання в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення грошових коштів за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

           14 березня 2011 року до Овідіопольського районного суду з позовом звернувся представник позивача, в якому зазначив, що 09 грудня 2008 року ОСОБА_2 (позикодавець) та ОСОБА_3 (позичальник) уклали договір позики, який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований за № 4893. Згідно з п.1 договору позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти у розмірі 221967 грн., що за курсом НБУ на той день еквівалентно 30000 доларам США, а позичальник зобов"язався повернути таку саму суму в строк до 09.12.20109 року, що підтверджується договором позики.

            Відповідно договору позики відповідач зобов’язаний повернути гроші.

       Позивач звернувся до відповідача про повернення грошей, але відповідач від повернення грошей ухиляється, а на всі намагання ОСОБА_2 зустрітися з відповідачем виявилися марними.

          З цих підстав позивач просить стягнути з відповідача борг та штрафні санкції в сумі 243312,40 грн., держмито в сумі 1700 грн., ІТЗ в сумі 120 грн., витрати на правову  допомогу в сумі 3000 грн.

            Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

           Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм правом на надання заперечень не скористався, хоча належним чином був попереджений про місце та час розгляду справи.

        Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню зі наступних підстав.

          Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням  ст.224 ЦПК  України.

        За приписом ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується  повернути позикодавцеві таку (позичальникові) грошові кошти, або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

          За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості - відповідно до ст.1046 ЦК України.

          Згідно ч.2 ст. 1049 УК України, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена  позичальником  протягом тридцяти днів  від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

           Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов відповідно до звичаями ділового обігу або інших вимог, що звичайно пред’являються.

            Відповідно до ст.625 ч.2 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час  прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

       За нормою ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму, тому що відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

      Так судом встановлено, що 09 грудня 2008 року ОСОБА_2 (позикодавець) та ОСОБА_3 (позичальник) уклали договір позики, який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований за № 4893.

          Згідно з п.1 Договору позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти у розмірі 221967 грн., що за курсом НБУ на той день еквівалентно 30000 доларам США, а позичальник зобов"язався повернути таку саму суму в строк до 09.12.20109 року, що підтверджується договором позики.

        На підтвердження договору, ОСОБА_2 була передана ОСОБА_3 грошова сума, в розмірі 221967 гривень, яку відповідач одержав в повному обсязі.

       Позивач звертався до відповідача про повернення грошей, але ОСОБА_3 від повернення грошей ухиляється.

Оскільки ОСОБА_3 взявши у борг гроші, зобов’язання не виконав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу.   

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 1700 гривень, інформаційно технічне забезпечення 120 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 3000 гривень.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3, 79, 107, 109, 118-120 ЦПК України, ст. ст. 526, 625, 1046, 1047-1050 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

   Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про повернення грошових коштів за договором позики – задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, грошову суму в розмірі 243312,40 гривень.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2,   судові витрати в сумі 1820 гривень, та витрати на правову допомогу 3000 гривень.

   Рішення може бути оскаржене апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк  з дня  проголошення  рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

   Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:В. К. Кочко