Справа № 2-о-60/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 червня 2011 року                     Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді                    Далматової Г.  А,

               при секретарі                                Філіпповій Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області  цивільну справу за заявою  ОСОБА_1  про встановлення факиу належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із заявою, в якій просить встановити факт належності йому свідоцтва про право власності на житло.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 04 січня 1994 року йому належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 Під час звернення до нотаріуса у зазначеному свідоцтві була виявлена помилка. У свідоцтві його ім'я зазначено "ОСОБА_1", а в інших документах – "ОСОБА_1".

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з’явився, направив заяву с проханням розглядати справу у його відсутності.

Представник заінтересованої особи КП "ЖЕО" в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви, пояснив, що внести зміни до свідоцтва не має можливості.

Вислухавши представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується записом про народження /а.с.7/.

05 грудня 1948 року ОСОБА_1 одружився з ОСОБА_2 /а.с.6/.

Відповідно до даних у паспорті громадянина України /а.с.8/ ОСОБА_1 зареєстрований як проживаючий у АДРЕСА_1

У свідоцтві про право власності на житло – квартиру АДРЕСА_1, яке видано 04 січня 1994 року згідно з розпорядженням від 30 грудня 1993 року №1357 /а.с.5/, зазначена квартира належить ОСОБА_3 и ОСОБА_4 по 1/2 частці (прізвища, ім'я та по батькові викладені мовою оригіналу).

В силу п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” від 31 березня 1995 року №5 з подальшими змінами справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть бути порушені в суді за заявами як безпосередньо заінтересованих у цьому осіб, так і інших громадян та організацій, коли за законом вони вправі звернутися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення ” від 31 березня 1995 року №5 з подальшими змінами на підставі п.6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.

За таких обставин  суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 належить свідоцтво про право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1

Встановлення факту належності свідоцтва заявнику необхідно для реалізації права власності на майно.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 256-259 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, належить свідоцтво про право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, яке видано 04 січня 1994 року згідно з розпорядженням від 30 грудня 1993 року №1357.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Южноукраїнського        

міського суду                                                                                          Г. А. Далматова