Справа № 22 Ц-1188/ 2007 p.           Головуючий у 1 -й інстанції Кулініченко Г.В.

Категорія                                              Доповідач Мережко М. В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2007 р. колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Мережко М. В. Суддів-Коцюрби О.П., Голуб С. А. При секретарі - Якимець Ю.В.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 січня 2007 р по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „ Інтерагроінвест" про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов"язання вчинити певні дії.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  дослідивши матеріали справи,  перевіривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів , -

Встановила :

У грудні 2006 р. позивач звернувся в суд з зазначеним позовом . Свої вимоги обґрунтовував тим,  що 17 листопада 2004 року між ним та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки строком на 5 років,  який зареєстрований Красненською сільською радою у Державному реєстрі земель за № 9\188 від 17 листопада 2004 року. Земельна ділянка належить йому на праві власності відповідно до Державного акту на право власності ча землю № 238\с від 12 березня 2001 року.

Позивач просить розірвати договір,  посилаючись на те,  що відповідач не сплачує орендну плату,  систематично не виконує умови договору.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22 січня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду,  позивач подав апеляційну скаргу,  посилаючись на незаконність рішення,  просив скасувати рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції,  позивач є власником земельної ділянки площею 4, 270 га,  яка розташована на території Красненської сільської ради Обухівського району Київської області,  на підставі Державного акту на право приватної власності на землю.

17 листопада 2004 року між позивачем та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки № 9\ 188,  строком на 5 років.

Відповідно до  ст. . 792 ЦК України за договором найму ( оренди) земельної

ділянки    наймодавець   зобов'язується   передати   наймачеві   земельну   ділянку   на

встановлений договором строк у володіння та користування.

Відносини щодо найму ( оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до  ст. . 31,  32 Закону України „ Про оренду землі" договір може бути припинено або розірвано у випадку : закінчення строку,  на який було укладено договір,  поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря,  смерті фізичної особи-орендаря,  засудження його до позбавлення волі та відмови зазначених у  ст. .7 даного Закону осіб від виконання умов договору оренди земельної ділянки,  ліквідації юридичної особи-орендаря,  одержання орендарем земельної ділянки у власність ,  передбаченому ЗК України,  примусовий викуп ( вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності. У порядку встановленому законами України,  розірвання договору оренди на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами обов'язків,  передбачених  ст. . 24 ,  25 Закону України „ Про оренду землі" та умовами договору,  в разі випадкового знищення чи пошкодження об"єкта оренди,  яке істотно перешкоджає встановленому договором використанню земельної ділянки ,  або з підстав встановлених  ст. . 141 ЗК України.

Вказаний перелік підстав розірвання договору найму( оренди) є вичерпним.  Відповідно до   ст. .  60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд першої інстанції ,  відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 ,  дійшов правильного висновку,  що позивачем не доведено в судовому засіданні порушення відповідачем умов договору оренди щодо своєчасної сплати орендної плати,  податків ,  визначених чинним законодавством , а посилання відповідача про необхідність самостійного господарювання на земельній ділянці,  як на підставу розірвання договору не визначено діючим законом.

За таких обставин рішення суду є законним та обґрунтованим,  постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права,  доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції,  підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307,  308,  313 , 314,  315,  317,  319 ЦПК України,  колегія суддів ,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 січня 2007 р. -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду України.