УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Кварталової А.М. , Галушко Л.А. Плавич Н.Д.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення апеляційного суду Запорізької області від 10 листопада 2004 року , -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Запорізької області від 10 листопада 2004 року , яким скасовано рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької* області від 16 липня 2004 р. й ухвалено нове рішення про відмову в позові.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1. посилається на неповне з'ясування фактичних обставин справи, невірну оцінку зібраних доказів, неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.
Апеляційним судом встановлено, що свої позовні вимоги позивачка заявила на підставі ч.4 ст. 235 КЗпП України, посилаючись на те , що при звільненні з роботи на підставі закінчення строку трудової угоди 31 грудня 2000 року відповідачкою була видана трудова книжка без записів про прийняття на роботу і звільнення з роботи , а тому відповідачка повинна виплатити її середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд виходив з того, що відсутність запису в трудовій книжці про прийом на роботу і звільнення з роботи не є підставою для висновку про наявність вимушеного прогулу і стягнення середнього заробітку. Доводи про відсутність таких записів і що вони перешкоджали позивачці у працевлаштуванні не підтверджуються здобутими по справі доказами. Відсутність реєстрації трудової угоди
Головуючий у першій інстанції Краснокутська О.М. Справа № 33ц- 226/07
Доповідач - Кварталова A.M. Категорія ЦП: З
у міському центру зайнятості ні є вимушеним прогулом, за час якого належить стягнути з відповідачки середній заробіток.
Оскільки неправомірність дій відповідачки в межах заявлених позовних вимог не найшла свого підтвердження, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки виходячи із змісту ст. 237-1 КЗпП України лише при порушенні законних прав працівника і наявності від цього моральних страждань відшкодовується моральна шкода.
Доводи касаційної скарги не можуть бути взяті до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок апеляційного суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області , -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 10 листопада 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.