УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючого Плавич Н.Д.,
Суддів: Квартал ової А.М. , Процик М. В.,
Мартинової К.П., Галушко Л. А.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2до ТОВ „Престиж-Люкс", третьої особи ОСОБА_1про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2на рішення апеляційного суду Запорізької області від 13 грудня 2004 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2004 рокуОСОБА_2. звернулася до суду з позовом до ТОВ „Престиж-Люкс" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 25.05.2001р., їй заподіяна матеріальна та моральна шкода, просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 1141, 14 грн. та моральну шкоду у розміру 25 000 грн.
Рішенням місцевого Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2004 року позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з ТОВ „Престиж-Люкс" на користьОСОБА_2. моральну шкоду у розмірі 6000 грн. В інших вимогах відмовив.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 13 грудня 2004 року апеляційна скарга ТОВ „Престиж-Люкс" задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове рішення, яким у позовіОСОБА_2. відмовлено.
В касаційній скарзіОСОБА_2. , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 441 ЦК України 1963 p., який діяв на час розгляду справи , п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 „ Про судову практику у справах про стягнення моральної (немайнової) шкоди" з змінами від 25.05.2001 року організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників при виконанні ними своїх трудових(службових) обов'язків.
Судом встановлено, що 25 травня 2001р. на дамбі по проспекту Леніна між вул. Українською та Гагаріна здійснилося зіткнення автомобіля ЗАЗ "Славута" 110307, в якому знаходилась позивачка, з автомобілем „Москвич-2140". Дорожня - транспортна пригода виникла з вини працівника ТОВ „Престиж-Люкс" ОСОБА_1., позивачка була травмована, їй заподіяні тілесні ушкодження середньої важкості.
Головуючий у першій інстанції Марченко Н.В. Справа № 33ц-441/07
Доповідач Кварталова A.M. Категорія ЦП: 36
За висновком авто-технічної експертизи водій ОСОБА_1- третя особа по справі, порушив правила дорожнього руху . Під час здійснення ДТП ОСОБА_1знаходився у трудових відносинах з відповідачем.
Після проходження лікування позивачці МСЕК установлена стійка утрата працездатності в розмірі 20%, встановлена 3 група інвалідності.
Представник відповідача ТОВ „Престиж-Люкс" позов не визнав, посилаючись на те, що цивільна відповідальність перед третіми особами була застрахована ТОВ „Престиж-Люкс" страховою компанією „Гарант-Авто" на підставі договору № 15 від 15.03.2001р. Страхова компанія сплатила позивачці страхове відшкодування в сумі 1411 грн. на харчування та лікування.
Представник третьої особи - страхової компанії „Гарант-авто", посилався на те, що, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. №1175 „ Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" страхова компанія виплатила позивачці матеріальну шкоду, заподіяну ДТП.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що внаслідок ДТП працівником ТОВ „Престиж-Люкс" ОСОБА_1позивачці заподіяна моральна шкода, яка була їй заподіяна винними діями його працівника під час виконання трудових обов'язків. Розмір суми моральної шкоди суд визначив з урахуванням характеру і обсягу фізичних страждань, які зазнала позивачка, та стану її здоров'я, з урахуванням того, що внаслідок ДТП, позивачка втратила нормальні життєві зв'язки, і це вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір відшкодування моральної шкоди відповідає засадам виваженості, розумності і справедливості.
Згідно п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 „ Про судову практику у справах про стягнення моральної (немайнової) шкоди" за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.
Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд допустив помилку в застосуванні вищезазначених норм матеріального права та порушив норми процесуального права, передбачені діючими на той час ст. ст. 62, 202 ЦПК України 1963 року в частині вимог оцінювати докази по своєму внутрішньому переконанню, заснованому на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; постановити рішення, яке має бути законним і обґрунтованим.
Суд апеляційної інстанції неправильно виходив з того, що по справі встановлена вина третьої особи ОСОБА_1в заподіянні моральної шкоди, що вина власника джерела підвищеної небезпеки не встановлена, а тому третя особа повинна нести відповідальність за моральну шкоду.
За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336 ч.1п.3, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_2задовольнити.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 13 грудня 2004 року скасувати та залишити в силі рішення місцевого Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2004 року
Ухвала оскарженню не підлягає.