РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-1529/11

31.05.2011             року                                                                                м. Сімферополь

  Сімферопольський районний суд  Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді – Берберова Д.М.,

при секретарі – Бескидевич-Григор’євої І.М.,

за участю: - позивачки - ОСОБА_1,

розглянувши у  відкритому  судовому засіданні у м. Сімферополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гвардійської селищної ради Сімферопольського району АР Крим, про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Гвардійської селищної ради Сімферопольського району АР Крим, про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Позов мотивований тим, що після смерті його батька відкрилась спадщину у вигляді житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями АДРЕСА_1. Вона у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори, проте отримати свідоцтво про право на спадщину отримати не може, оскільки зазначене домоволодіння було зареєстровано за її батьком у по-господарської книзі.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала у повному обсязі, наполягала на його задоволенні з підстав, викладених у позові.

Представник Гвардійської селищної ради Сімферопольського району АР Крим у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

На підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, оскільки останній належним чином повідомлений про розгляд справи.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки спадщина після смерті спадкодавця відкрилась у 2003 році, суд вважає, що спірні правовідносини регулюються цивільним законодавством, який діяв на той час, а саме ЦК УРСР 1963 року та КпШС України ( 1969 року).

Відповідно до  статті 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Як встановлено ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Діями ж, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або подання ним протягом цього строку до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття.

Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями  АДРЕСА_1 збудований до 1992 року та був зареєстрований за ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року у по-господарських книгах, про що у матеріалах справи є відповідні довідки селищної ради (а.с. 19, 20, 30-32)

Те що зазначений житловий будинок значився за ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року також відображено і у будинкової книзі 29.11.1982 року (а.с. 14-17).

Тобто право власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 було зареєстроване у по-господарчій  книзі за ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Однак, правовстановлюючий документ на зазначений будинок ОСОБА_3 виданий не був .

За даними БТІ Сімферопольського району вказаний житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями ні за ким не зареєстрований (а.с. 9).

Рішенням сільської ради від 17.06.1997 року № 68 було передано ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, у приватну власність земельну ділянку, площею 0,10 га., яка розташована за адресою: домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 18).

Отже, зазначений вище житловий будинок був переданий ОСОБА_2,  у власність, та за який він сплатила його вартість. Cуд вважає, що відповідно до  положень цивільного законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, ОСОБА_2  правомірно та на законних підставах набув право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, відкрито та тривалий час володів ним, зареєстрував право власності у виконавчому комітеті сільської ради, що відповідає вимогам чинного на той час законодавства.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року ( свідоцтво про смерть  НОМЕР_1 від 16.01.2003 року) (а.с. 6).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями АДРЕСА_1.

Спадкоємцем за законом є його дочка – ОСОБА_1 (а.с. 7), яка у встановлений законом строк звернулась з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори та було заведено спадкову справу № 91/2003 (а.с. 27-28).

Відповідно до п. 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2002 року № 7/5, реєстрація права власності на нерухоме майно може бути здійснена тільки за особою на ім’я якої видані правовстановлюючі документи.

У зв’язку з тим, що первинна реєстрація права власності на вказаний жилий будинок  на день смерті його власника не була проведена у БТІ Сімферопольського району відповідно до чинного на день розгляду справи законодавства, але був зареєстрований відповідно до ЦК УРСР  у місцевих органах влади, однак  правовстановлюючий документ відсутній, визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) вирішується у судовому порядку.

Таким чином, оскільки позивач має перешкоди в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок  АДРЕСА_1, та відсутності його державної реєстрації, суд вважає, що відповідно до  положень цивільного законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, позовні вимоги про визнання за позивачем  права власності у порядку спадкування за законом, підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись, статтями 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І  Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Гвардійської селищної ради Сімферопольського району АР Крим, про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування за законом – задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями АДРЕСА_1, у цілому, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяті днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя