Коростенський міськрайонний суд Житомирської області    

                                                                                           Справа №   2-а-6731/11  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  09.06.2011 року

          Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Кондратюк А.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до управління праці та соціального захисту населення Коростенської  районної державної адміністрації, Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі про визнання неправомірних дій та стягнення недовиплачених  коштів, -

В С Т А Н О В И В:

          В квітні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що він має статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи,  постійно проживає в с.Сингаї, Коростенського району, яке відноситься до зони радіоактивного забруднення, а тому  відповідно до Закону України від 28.02.1991  року № 796 –XII  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи /далі Закон № 796 –XII/, має право на щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особисто він має право на  доплату до пенсії,  а також, що він має статус дитини війни, та має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та відповідно до ст. 51 ЗУ "Про статус…" має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком..  Однак,  всупереч згаданому Закону вказані виплати  проводились  без застосування кратності до встановленого розміру мінімальної заробітної плати, а в твердих сумах,  встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, /далі «Постанова № 836»/ тому позивач вважає своє право  порушеним та просить стягнути  з управління праці та соціального захисту населення  Коростенської районної державної адміністрації недовиплачені кошти, передбачені  ст.37  Закону № 796-ХІІ в розмірі 40% мінімальної заробітної плати за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року, з Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі   недовиплачені кошти, передбачені  ст. 39 вказаного Закону в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року,  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, згідно ст.. 51 ЗУ "Про статус…" в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком за зазначений період, та провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії, передбачене ст.. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни"  за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року.

          Відповідачі позов не визнали,  про що надали до суду письмові заперечення в якому просять позов залишити без задоволення.

          Судом встановлено, що позивач має статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії.   Відповідно до ст. 37  Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»мають право  на  отримання щомісячної грошової  допомоги в зв’язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва  в розмірі 40% мінімальної заробітної плати та право на доплату до пенсії, як особа, що  проживає в зоні  гарантованого добровільного відселення в розмірі 2 мінімальної заробітної плати згідно ст.39 вказаного закону та згідно ст.. 51 вказаного Закону право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

             Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»(крім тих, на яких поширюється дія закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої, відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який визначається законом про бюджет на відповідний календарний рік). Фінансове забезпечення держаних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України (ст.7 закону). Виплата допомоги проводиться органами, що виплачують пенсію, одночасно з її виплатою.

          Проте в  спірний період часу  ці доплата  та допомога  виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати.  

          Згідно п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних  із соціальним  захистом  громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи»,  затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  від 20.09.2005 року № 936 розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня  за  програмами визначаються в числі інших управління праці та  соціального захисту населення  виконкомів міських Рад. Виплата компенсацій та допомог певних видів, в т.ч. і передбачених ст. ст. 37, 39 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад  за місцем реєстрації.   Правовідносини між сторонами виникли з дня набрання чинності вищевказаної постанови.

Зі статті 51 Закону України „Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи “ вбачається, що при визначенні розміру пенсій та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Наявність такої норми та відсутність мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 ЗУ "Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи".

          Таким чином, управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації та Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі  є належними відповідачами по справі. В порушення вимог  ст. 71 КАС України останні не довели  належними доказами факти відсутності фінансування та видатків Державного Бюджету України, що  направляються    управлінням Міністерства праці і соціального  захисту населення  для реалізації виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи за ст.ст. 37, 39, 51 Закону № 796 –ХІІ та перерахунку та виплаті позивачу вищевказаних коштів, що передбачені ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», у відповідності до вимог даного закону, а заперечення відповідача проти позову безпідставні.

          Однак, доказів правомірності своїх дій  відповідачами  не надано.

          Відповідно  до  ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх  посадові особи зобов’язані діяти лише на  підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  що передбачено Конституцією та законами України.

          Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності за них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

          Частиною 4 зазначеної статті встановлено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

          Оскільки Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вказана Постанова КМУ.  

          Порушення строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України для  звернення до адміністративного  суду за  захистом  прав, свобод і інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або  повинна  була дізнатися про порушення своїх прав свобод  чи інтересів, є підставою для  відмови у задоволенні адміністративного  позову.

          Виходячи з цього, в межах  строку  звернення до суду підлягають  судовому захисту позовні вимоги за період  з 22.10.2010 року по 31.03.2011 року.

          Разом з тим, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд керується п.2 ч.2 ст.162 КАС України та зобов’язує відповідачів вчинити певні дії, а саме нарахувати та виплатити позивачу невиплачену  частину допомоги.

          Керуючись ст.ст. 37,39, 51 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 11, 94, 99, 100, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

          Позов задовольнити частково.

          Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської  районної державної адміністрації та Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі щодо не нарахування та не виплати позивачу допомоги в зв’язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва, а також  доплати до пенсії відповідно до визначених законом розмірів неправомірними.

          Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Коростенської  районної державної адміністрації перерахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу в зв’язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 22.10.2010 року по 31.03.2011 року.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі перерахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 22.10.2010 року по 31.03.2011 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю відповідно до ст.. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за період з 22.10.2010 року по 31.03.2011 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недовиплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірах визначених ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", як дитині війни за період з 22.10.2010 року по 31.03.2011 року.

          В решті позовних виплат відмовити за їх безпідставністю.

Від сплати судових витрат сторони  звільнити.             

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя:                                                                                                              Кондратюк Анатолій Дмитрович