ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.06.2011 року Справа № 5005/2469/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідача),
суддів: Науменка І.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі: Колесник Д.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. від 24.03.11 р.;
від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 19.01.11 р.
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2011р. у справі №5005/2469/2011
за позовом приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів”, Запоріжжя
до публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ” (надалі також - банк), м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.11 р. (суддя Дубінін І.Ю.) відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним кредитного договору №225/02-09 від 18.08.2009 р., укладеного між сторонами.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладений у рішенні, обставинам справи, позивачем подано апеляційну скаргу про його скасування та прийняття нового про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги позивач послався на те, що судом першої інстанції не враховано відсутність у кредитному договорі істотних умов, зокрема щодо порядку та строків погашення кредиту, порядку плати за кредит. Також судом першої інстанції необґрунтовано відхилено доводи позивача про підписання спірного договору не уповноваженою з боку банку особою.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 18.08.2009 р. між сторонами укладено кредитний договір № 225/02-09, відповідно до умов якого банк надає позивачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, ліміт якої встановлюється у розмірі 5000 000,00 грн. Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком: з 31 травня 2010 р. ліміт встановлюється в сумі 2 500 000,00 грн.; з 30 червня 2010 р. ліміт встановлюється 0 грн. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 30.06.2010 р. (п. 2.1, п. 2.2 договору). Кредит відповідно до п. 3.1 договору надається банком позичальнику в межах та за умови погашення діючої кредитної лінії шляхом оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених у п. 2.1 і.п.2.2., розрахункових документів та/або електронних розрахункових документів позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №2062230634907, відкритого банком в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ” на рахунки контрагентів.
Відповідно до п. 3.2 кредитного договору проценти за користування кредитом, які згідно п. 2.1 є платою за кредит, нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позивачем виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 25% річних. При розрахунку процентів використовується метод “факт/факт” виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з першого по останній календарний день поточного місяця, а в місяці, в якому по терміну, визначеному п. 2.2. кредитного договору здійснюється погашення кредиту, до дня повернення кредиту – в день його погашення, а у випадку прострочення кредиту –до повного його погашення в день скасування заборгованості.
Проценти відповідно до умов цього ж пункту сплачуються позичальником щомісячно 5 числа місяця наступного за звітним з поточного рахунку позивача, відкритого у філії “Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ”, або з будь-яких інших поточних рахунків, відкритих у будь-яких установах банків на рахунок №2068830634907, відкритий у філії “Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ”, а у разі їх дострокової сплати –на рахунок №3600835634907, відкритий у цій же філії.
Крім того, у п. 6.14 кредитного договору сторони погодились, що з укладенням цього договору досягнуто згоди з усіх його істотних умов та не існує будь-яких умов, які можуть бути істотними та необхідними для цього договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України та ч. 2 ст. 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається зі змісту кредитного договору, зокрема наведених вище його положень сторони погодили у тому числі умови та порядок повернення кредиту, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом, на що правомірно звернув увагу суд першої інстанції.
Кредитний договір містить умови, достатні для його виконання. При цьому наведені позивачем обставини щодо відсутності істотних умов не є підставами, на яких закон встановлює нікчемність правочину, а також такими, встановленими законом, на яких сторона може заперечувати його дійсність (ст. 215 ЦК України). Умови кредитного договору узгоджуються з положеннями закону, що регулюють кредитні правовідносини, зокрема главою 71 ЦК України.
Крім того суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача про підписання кредитного договору з боку банку неуповноваженою особою. Від банку спірний договір підписано керуючим філії на підставі довіреності, якою останній уповноважується у тому числі на укладення від імені банку кредитних договорів. При цьому правлінням банку було прийнято рішення про надання дозволу на відкриття позивачу кредитної лінії з лімітом 5 000 000,00 грн. та надання повноважень керівнику філії на підписання кредитного договору та договорів забезпечення, оформлене протоколом №525 від 15.07.2009 р., що спростовує відповідні посилання позивача на його відсутність.
Суд першої інстанції правомірно звернув увагу на вчинення сторонами дій у тому шляхом надання та отримання кредитних коштів, врахувавши в порядку ст. 35 ГПК України постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 р. у справі №27/226-10 між тими ж сторонами, що свідчить про прийняття кредитного договору до виконання.
За викладеного доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2011р. у справі №5005/2469/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: В.Ф.Мороз
Суддя: І.М.Науменко
Суддя: О.В.Голяшкін