ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2011 р.                                                            Справа № 5023/2421/11

вх. № 2421/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В. 

при секретарі судового засідання Болтенко А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дорученням;  відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова телевізійна група", м. Київ в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство "ТВ-Клуб", м. Київ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Берізка-Телесистема", м. Харків  

про стягнення 150108,15 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 150105,15 грн. заборгованості, з яких: 143147,00 грн. основний борг, 5009,47 грн. пеня, 872,47 грн. інфляційні, 1079,21 грн. три відсотки річних, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору № 150/НТВ, укладеного 01.01.2009 року. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Позов обґрунтований ст.ст. 526, 610, 625 ЦК України та ст.ст. 193, 216, 218, 220, 224, 229, 232 ГК України.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що  відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

В судовому засіданні 11.05.2011 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “НОВА ТЕЛЕВІЗІЙНА ГРУПА” в особі Товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство “ТВ-Клуб” (далі –Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Берізка-Телесистема”(далі –Відповідач) укладений Ліцензійний договір № 150/НТВ від 01.01.2009 р.

Відповідно до умов вказаного Ліцензійного договору Позивач надав Відповідачу не виключні права на розповсюдження та поширення телерадіопрограми “НТВ Мир” в багатоканальній мережі на визначеній в Договорі території, а Відповідач прийняв такі права та зобов’язався здійснювати виплату на рахунок нашого підприємства щомісячної ліцензійної винагороди (роялті) за надані права, в розмірі та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до умов Договору оплата здійснюється Відповідачем на підставі звітів, що повинні містити повні й достовірні дані про середню кількість абонентів, які Відповідач має направляти щомісяця на адресу ТОВ “Агентство “ТВ-Клуб” (п. 9.1. Договору, п. 3 Додатку № 1 до Договору).

В свою чергу Позивач має право проводити незалежні перевірки щодо належного виконання Ліцензіатом (ТОВ “Берізка-Телесистема”) своїх зобов’язань за Договором (п. 6.2.). При цьому ТОВ “Берізка-Телесистема” зобов’язане на вимогу Позивача надати останньому можливість здійснювати та сприяти у здійсненні перевірки своєї діяльності в рамках Договору, а також надати для перевірки весь обсяг документації, необхідної для визначення кількості абонентів (п. 3.1.16.).

Однак, в порушення зазначених вище пунктів Договору, Відповідач не направив на адресу Позивача письмових звітів за період дії Договору. Натомість такі звіти він надсилав електронною поштою.

На підставі даних, вказаних у звітах, ТОВ “Агентство “ТВ-Клуб” виставляло Відповідачу рахунки, передбачені умовами Договору, та здійснювало розрахунок належної до сплати нашому підприємству винагороди. Крім того, по факту оплати такої винагороди між сторонами підписувалися Акти виконаних робіт із зазначенням сплаченої Відповідачем суми, яка розраховувалася відповідно до наведених у звітах Відповідача даних про кількість абонентів за відповідний звітний місяць. Так, ТОВ “Берізка-Телесистема” сплатило на користь ТОВ “Агентство “ТВ-Клуб” ліцензійну плату за січень-червень 2010 року та підписало Акти виконаних робіт за цей період, чим підтвердило належне надання йому прав на розповсюдження телерадіопрограми “НТВ Мир”.

Проте, протягом співпраці між підприємствами Позивачем було встановлено, що дані, зазначені в звітах, наданих за допомогою електронної пошти, не відповідають дійсності та має місце суттєве заниження кількості абонентів, а отже –і заниження належної до перерахування нашому підприємству суми винагороди, що є порушенням умов Ліцензійного договору.

Так, у січні 2010 року Відповідач звітував про наявність 28854 абонентів (загальна кількість абонентів у м. Харкові та м. Сімферополі), а у червні 2010 року лише про 5814. На вимогу Позивача про надання всіх необхідних документів для встановлення дійсної кількості абонентів Відповідач жодних дій не вчинив та не надав Позивачеві запрошуваних матеріалів.

Відповідно до п. 3 Додатку № 1 до Договору у випадку ненадання Ліцензіатом звіту за минулий звітний місяць Ліцензіар вправі обчислити розмір щомісячної винагороди (роялті) та виставити рахунок на підставі звіту за попередній місяць.

Позивач звернувся до суду з позовом, оскільки вважає, що Відповідач ухиляється від надання інформації, передбаченої п. 3.1.16. Договору, чим створює всі передумови для сплати фактично меншої суми винагороди, ніж та, яка має бути фактично сплачена, що є порушенням умов Договору та призводить до виникнення заборгованості Відповідача перед ТОВ “Агентство “ТВ-Клуб” з виплати винагороди за надання не виключних прав. При цьому Відповідач з липня 2010 року фактично припинив сплату винагороди за надані йому у відповідності до Ліцензійного договору права.

Оскільки Відповідач не надавав обумовлені Договором звіти протягом всього строку дії Договору, однак звітував перед Позивачем за допомогою електронної пошти, ТОВ “Агентство “ТВ-Клуб”, користуючись своїм правом, закріпленим у п. 3 Додатку № 1 до Договору, виставило рахунки на оплату щомісячної винагороди за липень-жовтень 2010 року у розмірі 93 116,00 грн. (по 23 279,00 грн. за кожен місяць з липня по жовтень 2010 року включно), на підставі даних про кількість абонентів, яку Відповідач заявив у січні 2010 року.

Сплачена Відповідачем за січень-червень 2010 року ліцензійна плата також підлягає перерахунку, відповідно до п. 3 Додатку № 1 до Договору, у зв’язку з чим розмір такої ліцензійної плати може бути визначений з урахуванням даних, наданих Відповідачем за січень 2010 року.  

Таким чином, станом на 15.11.2010 року розмір заборгованості, вирахуваної за даними про найбільшу кількість абонентів, вказаних у звіті за січень 2010 року, складає 143147,00 (сто сорок три тисячі сто сорок сім грн. 00 коп.) грн.

Оскільки, Відповідач неналежно виконував зобов’язання за ліцензійними договорами, Позивач з 02.09.2010р. припинив Відповідачу доступ до сигналу телерадіопрограм, права на які він одержав за такими договорами.

Однак, незважаючи на це, 06.09.2010 року співробітниками Позивача були зафіксовані факти розповсюдження таких телерадіопрограми “НТВ Мир” в багатоканальній мережі Відповідача, про що свідчить Протокол моніторингу від 06.09.2010 р. Такий факт розповсюдження вказує на те, що ТОВ “Берізка-Телесистема” отримало несанкціонований доступ до сигналу телерадіопрограми, та здійснювало її розповсюдження без дозволу ТОВ “НОВА ТЕЛЕВІЗІЙНА ГРУПА”, як власника виключних прав на використання телерадіопрограми “НТВ Мир” в багатоканальній мережі на території України.

Таким чином, ТОВ “Берізка-Телесистема” по даний час здійснює розповсюдження телерадіопрограми “НТВ Мир”, що є використанням наданих йому за Ліцензійним договором прав, однак не виплачує Позивачу передбаченої винагороди, не звітує про кількість абонентів, що є значним порушенням взятих ним на себе договірних зобов’язань, та тягне за собою відповідальність, передбачену положеннями Ліцензійного договору та чинного законодавства.

12.11.2010 року Позивач, листом № 12/11, повідомив Відповідача про припинення договору № 150/НТВ та Субліцензійної угоди № 150/10 з 01.12.2010 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Як зазначено в п. 11.2. Договору, Ліцензіат у випадку несвоєчасної виплати винагороди Ліцензіару повинен виплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від розміру несвоєчасно виплаченої Ліцензіару суми винагороди за кожен день прострочення.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобов’язання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Судом перевірений розрахунок пені, наданий позивачем, та суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 5009,47 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 872,47 грн. інфляційних та 1079,21 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 150108,15 грн. заборгованості обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 232, 343 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Берізка-Телесистема" (юр. адреса: 61070, м. Харків, вул. Старошишківська, 12, літ. А-10; поштова адреса: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 22, п/р 26002257220011 в АКБ "Базис", МФО 351760, код ЄДРПОУ 31436542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство "ТВ-Клуб" (місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Горького,20, кв.6; поштова адреса: 01133, м. Київ, а/с 158, п/р 2600811836 у ВАТ "СЕБ Банк" м. Києва, МФО 300175, код ЄДРПОУ 32552745) - 143147,00 грн. заборгованості, 5009,47 грн. пені, 872,47 грн. інфляційних, 1079,21 грн. три відсотки річних, 1501,08 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 12 травня 2011 року