ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2011 р.                                                            Справа № 5023/2137/11

вх. № 2137/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І. 

при секретарі судового засідання Тімарєва Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 28.03.2011 року

 відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Компанія Галон", м. Харків  

до  ТОВ "Компанія "Плазма", м. Харків  

про стягнення 49972,00грн., згідно договору поставки №905/10-10-МО від 05.10.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 05/10-10, укладеним між сторонами 05.10.2010 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 49972,00 грн., з яких 38744,02 грн. основний борг, 2652,10 грн. пеня, 7005,00 грн. штраф, 513,31грн. - 3% річних, 1057,57 сума зростання боргу з урахуванням індексу інфляції. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання у визначений у договорі строк щодо своєчасної оплати за поставлений товар. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений  належним чином у попередньому судовому засіданні, про причини неявки суду не повідомив. У призначеному судовому на 12 квітня 2011 року  засіданні представник відповідача заперечував проти позову у повному обсязі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05.10.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Плазма" був укладений договір поставки № 05/10-10 (надалі - спірний договір), за яким постачальник (позивач) зобов’язався поставити відповідачу нафтопродукти, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

У п. 1.3 Договору сторони передбачили, що асортимент, кількість, вартість, умови розрахунків та умови поставки кожної окремої партії товару відображаються у товарних (видаткових) накладних  на відвантаження товару.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата товару здійснюється відповідачем або на умовах попередньої оплати за товар, або і з відстроченням розрахунків. У разі відстрочення розрахунків день сплати за поставлений товар наступає на другий робочий день з дня поставки товару, якщо інше не зазначене у рахунку-фактурі.

На виконання умов Договору № 05/10-10 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 73250,01 грн., що підтверджується видатковими накладними за період з 08.10.2010р. по 11.11.2010р., копії яких додані до матеріалів справи.

Як зазначає позивач, відповідач частково розрахувався за отриманий товар, а саме на суму 34505,99 грн., отже несплаченою залишилась заборгованість у сумі 38744,02 грн.

Суд зазначає, що відповідно з умовами договору строк оплати товару настав, відповідачем не надано доказів відсутності заборгованості перед позивачем, хоча мав таку можливість.

Наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача проти позову з тієї підстави, що спірний договір є нікчемним з огляду порушення публічного порядку, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У ч. 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 228 ЦК України правочин вважається таки, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Проте, дослідивши спірний договір суд не знаходить підстав вважати його таким, що порушує публічний порядок, а відповідно й нікчемним. Жодних доказів на підтвердження факту визнання спірного договору недійсним відповідачем також не надано.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов’язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред’явлено до стягнення основний борг у сумі 38744,02 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами Договору, а саме пунктом 6.3 сторони передбачили, що за порушення умов договору щодо строків оплати за поставлений товар відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми простроченого зобов'язання по оплаті товару.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов’язання по оплаті товару у строк передбачений у договорі та враховуючи встановлену у договорі відповідальність за невиконання договірних зобов'язань у вигляді штрафу, позивачем обґрунтовано пред’явлено до стягнення суму штрафу у розмірі 7005,00 грн.

Також умовами договору, а саме п.6.4 договору передбачено, що у разі прострочення строків оплати за поставлений товар відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення.

Позивачем наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені складає 2652,10 грн.

Суд зазначає, що таке нарахування відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГПК України та іншим вимогам чинного законодавства, а також умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами, тому наданий розрахунок приймається судом та суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 1057,57 грн., та 3% річних, сума яких складає 513,31 грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

З врахуванням вимог ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача, а саме стягнути з відповідача на користь позивача сплачені ним держмито в сумі 499,72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1,12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд   

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Плазма" (61170 Харківська область, м. Харків, вул. Блюхера, 18, кв. 16; ідент. код 32238238, п/р 26008333701 в АБ "Енергобанк" м. Харків, МФО 350824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галон" (61033, Харківська область, м. Харків, вул. Новоолександрівська, 54-А, ідент.  код 36988374, п/р 26009010077348 у ВАТ ВТББанк м. Київ, МФО 321767) 38744,02 грн. основного боргу, 7005,00 грн. штрафу, 2652,10 грн. пені, 1057,57 грн. інфляційних втрат, 513,31 грн. - 3% річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 499,72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення був підписаний 10.05.2011 року.