ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" квітня 2011 р. Справа № 5023/2115/11
вх. № 2115/11
Суддя господарського суду Бринцев О.В.
при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.
за участю представників сторін:
позивача - Орєхова Н.О., директор за наказом № 1 від 02.02.2001 р.; ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 04.04.2011р.;
відповідача - Дурнев Є.М. за рішенням від 17.11.2010 р.; ОСОБА_2 за дорученням б/н від 10.02.2011 р.;
3-тя особа 1 - не з"явився;
3-тя особа 2 - не з"явився
розглянувши справу за позовом
Благодійної організації "Дитинство", с. Високий
до
Височанської селищної ради, смт. Високий;
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Статутне територіально-галузеве об’єднання "Південна залізниця" , м. Харків;
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Харківська районна державна адміністрація, м. Харків
про визнання дійсним договору
ВСТАНОВИВ:
28 березня 2011 року позивач - Благодійна організація "Дитинство", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Височанської селищної ради. В позовній заяві позивач просить суд визнати дійсним договір №10 оренди території колишнього дитячого спортивного табору "Здоровье" між Височанською селищною радою та Благодійною організацією "Дитинство", укладений 12 липня 1999 року до 12 липня 2009 року; визнати за позивачем право оренди земельної ділянки рекреаційного призначення загальною площею 0,6624 га з кадастровим номером № 6325156700:00:004:0236, розташованої в с. Високий, вул. Хоткевича, 43 Харківського району Харківської області та земельної ділянки площею 0,1071 га з кадастровим номером № 6325156700:00:004:0235, розташованої в с. Високий, вул. Горького, 30а, Харківського району Харківської області строком до 12 липня 2019 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. 764 Цивільного кодексу України, вважає, що наймач продовжуй користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять задовольнити позов, вважають спірний договір дійсним і таким, що є продовженим до 12.07.2019 року у відповідності до положень ст. 764 ЦК України.
Представники відповідача заперечують проти задоволення позову в повному обсязі, вважають, що спірний договір суперечить вимогам закону, не може бути подовженим і просять відмовити в задоволенні позовних вимог.
Треті особи в призначене судове засідання своїх повноважних представників не направили, вимоги попередньої ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення відповідного відправлення.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 222 від 19.02.1996р. "Про поетапну передачу до комунальної власності об"єктів соціальної інфраструктури, які належать суб"єктам підприємницької діяльності" було вирішено передати до комунальної пласності об"єкти соціальної інфраструктури, які належать суб"єктам підприємницької діяльності, засновані на загально державній власності.
Згідно акту приймання-передачі від 26.02.1997р. на баланс Височанської селищної ради Південною залізницею було передано відомчий оздоровчий табор "Здоров"я", який знаходиться за адресою: вул. Хоткевича, 43. (В матеріалах справи наявний зазначений акт та довідка Виконавчого комітету Височанської селищної ради).
У 1999 році між позивачем та Височанською селищною радою (відповідач по справі) було укладено договір №10, відповідно до п. 1 якого відповідач передав позивачу в оренду строком на 10 років територію колишнього дитячого спортивного табору "Здоров"я" Південної залізниці з усіма будівлями без остаточної вартості за адресою: вул. Хоткевича, 43.
Розділом 4 договору сторони передбачили, що він діє з 12.07.1999р. по 12.07.2009р.
29.11.2010р. позивач звернувся до відповідача з заявою про передачу по договору оренди на 49 років земельних ділянок площею 0,6624 га та 0,1071 га із земель рекреаційного призначення Височанської селищної ради згідно генерального плану селища за нежитловими приміщеннями, які належать БО "Дитинство" по вул. Хоткевича, 43 та вул. Горького, 30-а в смт. Високий Харківської області для обслуговування вказаних приміщень, обустрію дитячих майданчиків та проведенню благодійних заходів.
Рішенням Височанської селищної ради було відмовлено в наданні дозволу на укладення довгострокових договорів оренди на земельні ділянки площею 0,6624 га по вул. Хоткевича, 43 в смт. Високий та площею 0,1071 га вул. Горького, 30-а в смт. Високий.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Із цим положенням Цивільного кодексу України кореспондуються положення ч.2 ст.180 Господарського кодексу України. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Всупереч зазначеним вимогам Закону у тексті договору від 12.07.1999рр. №10 відсутні істотні умови, визначені ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Крім того, в договорі відсутні істотні умови визначені в якості необхідних для договору оренди землі. У відповідності до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998р. істотними умовами договору оренди землі у відповідності до ст. 15 зазначеного закону є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Відсутність у спірному договорі оренди від 12.07.1999р. №10 названих вище істотних умов, визначених Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та Законом України "Про оренду землі" означає, що цей договір є неукладеним.
Наслідки не укладення договору визначені чинним законодавством України. Відповідно до ч.8 ст.181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Втім, в будь якому разі факт не укладення договору від 12.07.1999р. №10 означає, що цей договір не створює жодних правових наслідків. В тому числі цей факт унеможливлює продовження його дії, пролонгації чи поновлення, на чому наполягає позивач.
За таких обставин правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання цього договору дійсним відсутні.
Відмовляючи в позові в цій частині позовних вимог суд також враховує таке.
Згідно абз.2 ч.2 ст.16 ЦК України ч.2 ст.20 ГК України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом. В даному разі предмет позову в частині визнання договору дійсним не відповідає способам захисту права, передбаченим законом. Такий спосіб захисту не міститься в переліках способів захисту права, що визначені в ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України, не передбачений він й іншими нормами права. Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що такий спосіб захисту був передбачений договором сторін. Це свідчить про відсутність у суду правових підстав для застосування обраного позивачем способу захисту права і унеможливлює задоволення позову в частині такого предмету.
Відсутність правових підстав для застосування такого способу захисту права випливає також з того, що у відповідності до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України способи захисту права по своїй суті – це правові заходи, за допомогою яких у встановленому законом порядку здійснюється відновлення порушеного суб’єктивного права. Натомість спосіб обраний позивачем до такого результату (відновлення права) привести не спроможний.
Застосування судом заходів, які не приводять до захисту права неприпустимо, оскільки це не відповідає завданням суду визначеним ст.2, 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України). Висновок суду про неможливість застосування способу захисту права, який не відповідає Закону, договору і не приводить до відновлення порушеного права узгоджується з позицією ВГСУ, викладеною в п.3 Інформаційного листа від 25.11.2005 р. N 01-8/2229, а також із правовою позицією ВСУ викладеною в його постановах від 13.07.2004 у справі №10/732 та від 14.12.2004 у справі №6/11 та ін.
Встановлена вище судом відсутність належним укладеного, посвідченого та зареєстрованого договору оренди землі стосовно спірної земельної ділянки означає відсутність у позивача права її оренди. Згідно ст.93 ЗК України останнє виникає на підставі договору оренди землі. Відсутність договору означає відсутність права оренди.
За таких обставин в цій частині позовних вимог також належить відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 628, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13, 15 ЗУ "Про оренду землі", ст.ст. 2, 10 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47, 49, 66, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Бринцев О.В.
/Повний текст рішення
підписано 29.04.2011р.
Справа № 5023/2115/11/