ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2011 р.                                                            Справа № 16/65-10

вх. № 3154/6-16

Суддя господарського суду Погорелова О.В. 

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дорученням,  відповідача - ОСОБА_2., за дорученням,

розглянувши справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м. Харків  

до  Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в особі  Харківської регіональної дирекції ПАТ "Страхова група"ТАС", м. Харків  

про стягнення 6449,90 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, у якому просить стягнути з відповідача  в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 4734,94 грн., 350,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 822,46 грн. пені, 426,14 грн. інфляційних, 116,36 грн. 3% річних грн., також до стягнення заявлено  державне мито та   витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з моменту виплати страхового відшкодування у позивача відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України виникло право вимоги до відповідача щодо відшкодування спричиненого збитку.

19.05.2010 р. представник відповідача надав заперечення на позов  в якому вказує, що у дослідженні спеціаліста - автотоварознавця викладеному у звіті № 57/2008 від 22.04.2008 р. проведено розрахунок вартості відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу, крім того недостовірно вказана інформація щодо року випуску транспортного засобу, у зв’язку з чим листом № Р.О. 42/1086 від 18.05.2009 р. позивачу було запропоновано надати  фотографії показання одометру та усунути недоліки відносно року  випуску транспортного засобу, для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування. Однак витребувані фотографії показання одометру позивач так і не надав.

У судовому засіданні 07.07.2010 р. оцінювач ОСОБА_3 надав суду пояснення, у яких вказує, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу рік виготовлення автомобіля "Toyota Camry" 2007 р., дата першої реєстрації 15.01.2008 р., дорожньо-транспортна пригода сталась в березні 2008 р., тобто автомобіль "Toyota  Camry" експлуатувався менше 2-х років і в такому випадку коефіцієнт фізичного зносу для розрахунку матеріальної збитку не застосовується, також вказував, що від дати придбання (12.01.2008 р.)  та дати пошкодження (29.03.2008 р.) пройшло 77 днів, а згідно рекомендацій Союзу експертів України для легкового транспортного засобу, що експлуатується менше 1 року величина пробігу не нормується, тобто відсутність фотопоказань одометра не має суттєвого значення.

Ухвалою суду від 26.08.2010 року провадження у справі було зупинено та по справі була призначена автотоварознавча судова експертиза, проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

20.12.2010 року справа була повернута до суду, оскільки судова експертиза № 7582 була знята з виконання в зв'язку з несплатою.

Ухвалою суду від 15.02.2011 року по справі була призначена судова автотоварознавча експертиза (рецензія), проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса та провадження у справі було зупинено.

21.03.2011 року провадження у справі було поновлено, в зв'язку з поверненням справи без надання висновку.

Ухвалою господарського суду від 06.04.2011 року розгляд справи був відкладений до 27.04.2011 року та в судове засідання був викликаний оцінювач ОСОБА_3 для дачі пояснень. Проте, в судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, оскільки, зі слів представника позивача, помер.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що  відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі.

Представник відповідача позовну заяву визнає частково в розмірі 2921,61 грн. та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення 350,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 822,46 грн. пені, 426,14 грн. інфляційних, 116,36 грн. 3% річних грн. та судових витрат.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

29.03.2008 р.  в м. Харкові по вул. Ак. Проскури сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів SSАNG YONG (реєстраційний номер НОМЕР_1), під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобілем Toyota  Camry (реєстраційний номер НОМЕР_2), який не рухався.

ТДВ "МСК" згідно з умовами договору страхування СНТ-К № 806/08-46 від 24.03.2008. здійснювало страхування автомобілю Toyota  Camry, в тому числі і ризику пошкодження (знищення) транспортного засобу внаслідок ДТП.

Вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, підтверджується постановою Київського районного суду м. Харкова від 16.04.2008 р.

В результаті зазначеної ДТП, автомобіль Toyota  Camry, державний номерний знак НОМЕР_2,  отримав механічні  ушкодження,  чим   страхувальнику -    ОСОБА_5 була спричинена матеріальна шкода в розмірі 5864 грн. 94 коп., що підтверджується звітом № 57/2008 дослідження спеціаліста - автотоварознавця від 22.04.2008 року.

За результатом розгляду заяви страхувальника ОСОБА_5 до ТДВ "Міжнародна страхова компанія" про виплату страхового відшкодування та доданих до неї матеріалів, уповноважена комісія ТДВ “Міжнародна страхова компанія” дійшла висновку про наявність страхового випадку, та було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, що підтверджується страховим актом № 1846 від 26 травня 2008 року. Згідно з умовами страхування розмір страхового відшкодування, обрахований шляхом віднімання від розміру матеріального збитку, завданого власнику застрахованого транспортного засобу, суми франшизи, встановленої за договором, склав 4734 (чотири тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 94 коп. Зазначена сума була сплачена на користь ТОВ АВТОАРТ”, за бажанням страхувальника ОСОБА_5, що підтверджується платіжним дорученням банку (а. с. 32 т. 1).

Також, відповідно до ст. 34 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі Закону) та п. 6.2 Договору СНТ-К № 806/08-46 від 24.03.2008 р., компенсації підлягають витрати на визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota  Camry, державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок ДТП у розмірі 350 грн. 00 коп. “звіт № 57/2008 дослідження спеціаліста автотоварознавця від 22.04.2008 р.).

Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є  діяльність,  пов'язана  з використанням,  зберіганням  або  утриманням транспортних засобів, механізмів та  обладнання,  використанням,  зберіганням  хімічних, радіоактивних,   вибухо-  і  вогненебезпечних  та  інших  речовин, утриманням диких звірів,  службових  собак  та  собак  бійцівських порід  тощо,  що  створює  підвищену  небезпеку для особи,  яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода,    завдана    джерелом    підвищеної     небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє   транспортним   засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку.

Також відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно рекомендацій дирекції МТСБУ (Протокол № 153 Президії МТСБУ від 27.04.2006 р.) страховик за договором майнового страхування має право звернутися до страховика за договором ОСЦПВВНТЗ (страхування цивільно-правової відповідальності) з проханням відшкодувати кошти, сплачені в якості страхового відшкодування. Незадоволення такого прохання може розглядатися порушенням страховика за договором ОСЦПВВНТЗ зобов'язань перед своїм страхувальником.

Між відповідачем та особою, що безпосередньо винна у заподіянні матеріальної шкоди, був укладений чинний на момент настання ДТП договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/5260338), відповідно до вимог Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

10 квітня 2009 року позивач, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, звернувся до ЗАТ “Страхова група “ТАС” з претензією вих. № 396 з пропозицією розглянути питання щодо компенсації здійсненої страхової виплати в порядку регресу у розмірі 4734 грн. 94 коп.

Відповідно до ст. 36 Закону після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Згідно ст. 37 Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

22 травня 2009 року позивач отримав від Харківської регіональної дирекції ЗАТ “Страхова група “ТАС” лист, в якому зазналося, що для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування позивачу необхідно надати більш якісні фотографії показань одометру пошкодженого автомобілю і усунути деякі незначні недоліки у звіті № 57/2008 дослідження спеціаліста автотоварознавця від 22.04.2008 р.

Позивач, листом вих. № 567 від 05.06.2009 р., зазначив, що вимоги відповідача не обґрунтовані, не передбачені вимогами Закону, наявних у відповідача документів вдосталь для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування. Додатково були заявлені вимоги щодо компенсації витрат на визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota  Camry, державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок ДТП у розмірі 350 грн. 00 коп. (звіт № 57/2008 дослідження спеціаліста автотоварознавця від 22.04.2008 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України та ч. 2 ст. 37 Закону відповідачу у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання було запропоновано сплатити суму боргу с урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних і пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної    облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Проте, на день розгляду справи в суді відповідач борг не сплатив.

Відповідач оспорює звіт № 57/2008 дослідження спеціаліста - автотоварознавця від 22.04.2008р., оскільки при дослідженні спеціаліст - автотоварознавець провів розрахунок вартості відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу, вважає, що розмір шкоди, спричиненої внаслідок ДТП власнику автомобіля "Toyota Camry" (реєстраційний номер НОМЕР_2) неналежно визначено.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і  заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Враховуючи вищевикладене, ретельно дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачем не надано до суду доказів які б спростовували звіт № 57/2008 дослідження спеціаліста - автотоварознавця від 22.04.2008 р. або ставили під сумнів докази, надані позивачем до позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в особі Харківської регіональної дирекції ПАТ "Страхова група "ТАС" (61072, м. Харків, вул. О. Яроша, 22, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні, код 30115243) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літ. А-3, код 31236795, р/р 26500010151329 ПуАТ "СЕБ Банк" м. Київ, МФО 300175) -  суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 4734,94 грн., 350,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 822,46 грн. пені, 426,14 грн. інфляційних, 116,36 грн. 3% річних грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 28 квітня 2011 року