ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "18" травня 2011 р.                                                                                    Справа № 10/136(8/224)  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,

суддівКостенко Т.Ф.,

Полянського А.Г.

розглянувши матеріали

касаційної скаргиПершого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Макишинської сільської ради

на постановуКиївського апеляційного господарського суду

від 28.02.2011 року

у справі господарського суду Чернігівської області

за позовомЧернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Макишинської сільської ради

доГороднянської районної державної адміністрації

за участю третіх осіб, які

не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

на стороні відповідача1.          ОСОБА_1.,

2.          ОСОБА_2.,

3.          ОСОБА_3.,

4.          ОСОБА_4.,

5.          ОСОБА_5.

провизнання незаконним розпорядження райдержадміністрації та державного акту на право колективної власності

за участю представників:

прокуратури: Ходаківський М.П.,

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

від третьої особи-1: не з'явився,

від третьої особи-2: не з'явився,

від третьої особи-3: не з'явився,

від третьої особи-4: не з'явився,

від третьої особи-5: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Чернігівський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Макишинської сільської ради звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до Городнянської районної державної адміністрації (далі за текстом –Городнянська РДА) про визнання недійсним розпорядження райдержадміністрації "Про передачу земель колективному сільськогосподарському підприємству "Дельта" для сільськогосподарського використання" від 21.02.1997 року № 56 та визнання недійсним державного акту на право колективної власності на землю від 28.02.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 33.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Чернігівської області від 25.11.2010 року позовні вимоги було задоволено частково: визнано недійсним розпорядження Городнянської РДА "Про передачу земель колективному сільськогосподарському підприємству "Дельта" для сільськогосподарського використання" від 21.02.1997 року № 56, в частині визнання недійсним державного акту на право колективної власності на землю від 28.03.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 33, виданого Колективному сільськогосподарському підприємству "Дельта" провадження у справі припинено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що на момент прийняття оскаржуваного рішення всупереч нормам Земельного кодексу України у редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження, земельна ділянка знаходилась у постійному користуванні іншої юридичної особи –малого виробничо–комерційного підприємства "Дельта" (далі за текстом –МВКП "Дельта") згідно державних актів на право постійного користування на землю від 03.02.1995 року ЧН № 29 та від 09.07.1996 року ІІ-ЧН № 001516, право на яку у МВКП "Дельта" припинилось лише 14.05.1997 року, а тому в силу чинного на той час законодавства, спірна земельна ділянка не могла бути надана у власність іншій юридичній особі, а саме, колективному сільськогосподарському підприємству "Дельта" (далі за текстом –КСП "Дельта"), а, отже, не могла бути розпайована між третіми особами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 року рішення господарського суду Чернігівської області від 25.11.2010 року було скасовано, провадження у справі –припинено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що питання про законність прийнятого Городнянською РДА розпорядження про передачу земель КСП "Дельта" для сільськогосподарського використання у власність носить компетенційний характер, в силу чого не підвідомчий господарським судам України і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду,                     перший заступник прокурора Чернігівської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду від 28.02.2011 року –скасувати, а рішення місцевого господарського суду від 25.11.2010 року –залишити без змін.

Розпорядженням від 16.05.2011 року № 03.08-05/272 у зв'язку з перебування головуючого судді Божок В.С. у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя –Сибіга О.М., судді –Костенко Т.Ф., Полянський А.Г.

26.04.2011 року через відділ документального забезпечення судових палат Вищого господарського суду України Прокоп’євим В.В. було подано заяву про повернення касаційної скарги першого заступника прокурора Чернігівської області без розгляду у зв'язку з пропуском, на його думку, процесуального строку на касаційне оскарження, яке залишене без задоволення з огляду на те, що постанову апеляційної інстанції від 28.02.2011 року прокуратурою отримано лише 14.03.2011 року, що підтверджується відтиском штампу прокуратури на отриманій копії оскаржуваного судового акту, а тому останнім днем подачі касаційної скарги було 04.04.2011 року, оскільки 03.04.2011 року припало на вихідний день і переноситься на наступний.

Крім того, ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. подали заяву, в якій проти доводів касаційної скарги заперечували і просили суд касаційної інстанції постанову апеляційного господарського суду залишити без змін та розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

Прокурор в судовому засіданні просив суд касаційну скаргу задовольнити, постанову апеляційного господарського суду –скасувати, а рішення місцевого господарського суду –залишити без змін.

Позивача, відповідача та третіх осіб згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористалися передбаченим процесуальним законом правом на участь в розгляді справи судом касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення прокурора, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.1995 року Городнянською районною радою народних депутатів Городнянського району Чернігівської області було видано державний акт на право постійного користування землею МВКП "Дельта" від 03.02.1995 року, ЧН № 29 (зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2), згідно якого було надано у постійне користування 27,7 га землі для ведення підсобного господарства.

23.05.1996 року сесією двадцять другого скликання Макишинської сільської ради народних депутатів було вирішено надати у користування із земель запасу сільської ради земельну ділянку розміром 200 га МВКП "Дельта" для ведення підсобного господарства.

Також, як встановлено місцевим господарським судом, 09.07.1996 року державним актом на право постійного користування на землю ІІ-ЧН № 001516 (зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1) МВКП "Дельта" було надано у постійне користування 197,0 га землі для ведення підсобного господарства.

21.02.1997 року розпорядженням Городнянської РДА "Про передачу земель колективному сільськогосподарському підприємству "Дельта" для сільськогосподарського використання" № 56 було передано КСП "Дельта" у колективну власність для сільськогосподарського використання 201 га земель, які розташовані на територій Макишинської сільської ради.

Рішенням Макишинської сільської ради "Про вилучення земельної ділянки" від 20.03.1998 року було вирішено спірну земельну ділянку площею 224,7 га, що знаходилась у користуванні МВКП "Дельта", перевести в землі запасу сільської ради.

Апеляційним господарським судом було припинено провадження у справі з огляду на те, що при здійсненні повноважень у галузі земельних правовідносин органи місцевого самоврядування виступають як суб'єкти владних повноважень, які реалізують розпорядчі та інші функції, а спір між Макишинською сільською радою та Городянської райдержадміністрацією про законність прийнятого останнім розпорядження про передачу земель КСП "Дельта" для сільськогосподарського використання у власність носить компетенційний характер, в силу чого не підвідомчий господарським судам України і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду не погоджується з такими висновками апеляційного господарського суду щодо наявності у даної справи ознак справи адміністративної юрисдикції та необхідності припинення провадження у ній з огляду на наступне.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори між суб'єктами земельних правовідносин, в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади.

Відповідно до рекомендацій президії Вищого господарського суду України  „Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” від  02.02.2010 року № 04-06/15 спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право і підлягає розгляду за правилами ГПК України.

Спори щодо оскарження актів органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, на підставі яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки (спір про право), не є публічно-правовими і розглядаються за правилами ГПК України, оскільки у відносинах, де вказані органи виступають у ролі власників землі відповідно до статті 14 Конституції України, вони є рівними учасниками земельних відносин з іншими суб'єктами таких правовідносин (юридичними та фізичними особами, у тому числі суб'єктами підприємницької діяльності) (п. 1.5).

В порядку господарського судочинства розгляду підлягають, зокрема, такі категорії спорів:

- з питань набуття та реалізації юридичними особами (в т. ч. суб'єктами підприємницької діяльності), органами місцевого самоврядування та державою права на земельні ділянки;

- визнання незаконними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання у користування, припинення права власності на ділянки, вилучення земельних ділянок із користування;

- пов'язані із захистом права власності або права користування земельною ділянкою (в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень державних органів або органів місцевого самоврядування претендує на спірну земельну ділянку);

- інші спори, пов'язані з правами суб'єктів господарювання на земельні ділянки.

Пред'явлення в межах спору щодо права на земельну ділянку похідних вимог до відповідача, як суб'єкта владних повноважень, не змінює господарської підвідомчості спору.

Таким чином, від справ господарської юрисдикції за участю суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.

Крім того, відповідно до п. 15 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 27.06.2007 року № 04-5/120 господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід відносити справи, пов'язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь суб'єкти господарської діяльності.

Якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Зазначені обставини не були враховані апеляційним господарським судом при винесенні оскаржуваного судового акту, що потягло за собою прийняття помилкового рішення у справі.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи апеляційному господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати обставини справи, дійсні права та обов’язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і в залежності від встановленого вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга першого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Макишинської сільської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 року у справі № 10/136(8/224) підлягає частковому задоволенню, а постанова апеляційного господарського суду від 28.02.2011 року –скасуванню з направленням справи на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу першого заступника прокурора Чернігівської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 року у справі № 10/136(8/224) –задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 року у справі № 10/136(8/224) –скасувати.

3. Справу № 10/136(8/224) направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя                                                                         О.М. Сибіга

Судді:                                                                            Т.Ф. Костенко

     А.Г. Полянський