ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.11 Справа№ 5015/2669/11
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд", м. Горлівка,
до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-ФУДЗ", с. Солонка,
про: стягнення 10 860,56 грн.
Суддя Т. Рим
За участю представників:
позивача:ОСОБА_1 –довіреність від 07.06.2011 р.
відповідача:не з’явився.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" до товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-ФУДЗ" про стягнення 10 860,56 грн. Ухвалою від 19.05.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 31.05.2011 р. Розгляд справи відкладався на 15.06.2011 р. у зв’язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача.
Позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору поставки товару №1322 від 17.06.2010 р., не здійснив оплату за поставлений товар. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість у сумі 7 600,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 428,86 грн. пені, 634,30 грн. –штрафу, 611,27 грн. інфляційних втрат, 1 302,00 грн. –20% річних.
Відповідач у судові засідання не з’являвся, причин неприбуття не повідомляв, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 24.05.2011 р., проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.
Між сторонами у справі укладено договір поставки товару №1322 від 17.06.2010 р. (надалі –Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов’язується передати у власність покупця (відповідач у справі) алкогольні напої (надалі –товар), а покупець зобов’язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.
Додатком №1 до Договору сторони визначили, що матеріально-відповідальною особою, якій дозволено отримувати товарно-матеріальні цінності від позивач є завідувач магазину –Романюк Оксана Степанівна.
На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товару на суму 9 061,44 грн., що підтверджується: видатковою накладною №312829 від 18.06.2010 р. Позивачем виписано податкову накладну від 18.06.2010 року на зазначену суму. Відповідачем частково оплачено вартість поставленої продукції у сумі 1 461,44 грн., про що свідчать банківські виписки: від 28.02.2011 р. на суму 261,44 грн. та від 11.03.2011 р. на суму 1 200,00 грн. Таким чином, вартість поставленого, проте не оплаченого відповідачем товару, становить 7 600,00 грн.
Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №23 від 31.01.2011 року про оплату 9 800,00 грн. заборгованості за отриманим товаром. Сторонами погоджено заборгованість у сумі 7 600,00 грн. за період з 01.01.2010 р. до 06.04.2011 р., про що складено акт звірки взаєморозрахунків. Доказів погашення заборгованості в сумі 7 600,00 грн. відповідачем не представлено, проти позову не заперечив.
При винесенні рішення суд виходив з такого.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності з пунктом 6.1 Договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 35 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін –шляхом попередньої оплати. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Таким чином, оскільки факт виконання позивачем договірного обов’язку підтверджено, строк виконання зобов’язання між сторонами встановлено, іншого порядку та форми розрахунків сторонами не визначено, у відповідача виник обов’язок з такої оплати, а тому вимоги позивача про стягнення 7 600,00 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно з пунктом 7.1 Договору у випадку порушення покупцем строків оплат вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмір 7% від суми боргу.
За таких обставин, оскільки сторони погодили такий обсяг відповідальності, вимоги позивача з урахуванням поданих уточнень про стягнення з відповідача 428,86 грн. пені та 634,30 грн. штрафу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 611,27 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Пунктом 9.2 Договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами. Таким чином, оскільки сторонами в Договорі погоджено розмір відсотків за користування чужими коштами, суд задоволює вимоги позивача про стягнення відсотків у розмірі 20% за кожен день прострочення в сумі 1 302,00 грн.
Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду інших доказів про наявність обставин, що свідчать про належне виконання своїх обов’язків.
Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-ФУДЗ" (адреса: АЗС-№6, село Солонка, Пустомитівський район, Львівська область, 81131; ідентифікаційний код 32819038) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" (юридична адреса: вулиця Озерянівська, будинок 2, місто Горлівка, Донецька область, 84601, поштова адреса: вулиця Нова, будинок 20А, село Малехів, Жовківський район, Львівська область, 80383; ідентифікаційний код 36899012) 7 600,00 грн. боргу, 428,86 грн. пені, 634,30 грн. штрафу, 611,27 грн. інфляційних втрат, 1 302,00 грн. –20% річних, 108, 60 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Рим Т.Я.