Справа № 10-92/11 04.05.2011 04.05.2011 15.06.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-92/11р. Головуючий у 1-й інстанції: Молчанов О.Г.
Категорія: про обрання Доповідач: Семенчук О.В.
запобіжного заходу
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області
у складі: головуючого – судді Куценко О.В.
суддів : Олещук Т.Л., Семенчука О.В.
за участю прокурора Буца Г.О.
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 11 квітня 2011 року, якою стосовно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Маліївка Березнегуватського району Миколаївської області, громадянина України, освіта початкова загальна, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, обвинуваченого в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 307 КК України
- обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Згідно подання слідчого, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України. Обґрунтовуючи необхідність обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, слідчий послався на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не має постійного місця роботи, перебуваючи на волі може продовжити злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини по справі, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень досудового слідства та суду.
Задовольняючи подання, суд визнав достатніми наведені слідчим підстави для застосування ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду та обрати йому міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд. Посилається на те, що суд не врахував його особистість і всі обставини справи в їх сукупності, а саме: щире каяття, активне сприяння встановленню істини по справі, позитивну характеристику за місцем проживання, те що він раніше не судимий і до адміністративної відповідальності не притягувався, злочин вчинив вперше, має постійне місце проживання та двох малолітніх дітей на утриманні. Вказує, що не має ніяких підстав вважати, що він буде ухилятися від слідства або суду та перешкоджати встановленню істини по справі.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію, думку прокурора, який вважає постанову суду законною та обґрунтованою і просив залишити її без зміни, а апеляцію - без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст.155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який може бути призначено покарання на строк від 5 до 10 років позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Данні про особу, на що посилається апелянт, враховуються при обранні запобіжного заходу відповідно до ст.150 КПК України, поряд з іншими обставинами.
При вирішенні питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд першої інстанції вірно врахував те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, і в сукупності з даними про його особу та іншими обставинами, в тому числі і тими на які вказує апелянт, суд правильно дійшов до висновку про необхідність обрання йому саме такого запобіжного заходу - взяття під варту, з метою запобігти спробам ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі та продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Постанова суду постановлена відповідно до вимог ст.ст.148-150, 155 КПК України, підстав для її зміни чи скасування не має.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И ЛА :
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 11 квітня 2011 року у відношенні ОСОБА_2 – без зміни.
Головуючий
Судді