Справа № 22-ц-1502/11 14.06.2011 14.06.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1502/11 Суддя суду 1-ї інстанції Карікова Л.В.
Категорія 7 Доповідач апеляційного суду Ямкова О.О.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
14 червня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Шолох З.Л.,
суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,
при секретарі Богуславської О.М.,
за участю: відповідача – ОСОБА_3,
представника третій особи –ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_5
на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22 березня 2011 року
за позовом
ОСОБА_6
до ОСОБА_5, Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області
про визнання державного акту на земельну ділянку недійсним,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, Миколаївської районної державної адміністрації, третіх осіб – Садівничого товариства «Янтар» (СТ «Янтар»), Миколаївського районного державного відділу земельних ресурсів, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №549883, виданого 2 серпня 2005 року на ім’я відповідача ОСОБА_5.
Позивач зазначала, що вона є членом СТ «Янтар» та з 2005 року їй в користування надані дві земельних ділянки №№ 94 і 106. Ці земельні ділянки ОСОБА_6 приватизувала, внаслідок чого 12 липня 2006 року отримала державний акт серії ЯБ №839401 на право власності на земельну ділянку в межах території Надбугської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області загальною площею 0,1154 га. Але позивачу випадково стало відомо про те, що на належну їй земельну ділянку № 106 був виданий ще один державний акт на право власності на землю площею 0,0600 га на ім’я відповідачки.
Посилаючись на те, що державний акт на ім’я ОСОБА_5 був виданий з порушенням встановленого порядку, позивач просила визнати його недійсним.
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22 березня 2011 року позов задоволений. Державний акт серії ЯА №549883 на право власності на земельну ділянку площею 0,0600 га, виданий 2 серпня 2005 року на ім’я відповідача ОСОБА_5 визнаний недійсним.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення суду скасувати з постановленням нового, яким у задоволенні вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач здійснила приватизацію земельної ділянки, раніш виділеної в користування її матері, на підставі фіктивної довідки садівничого товариства. Внаслідок цього нею був отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку з порушення вимог чинного земельного законодавства і на підставі рішення районної державної адміністрації, яке є нечинним.
Проте, з такими висновками погодитися не можна, оскільки суд дійшов до них внаслідок неналежного дослідження всіх обставин справи та неправильного застосування норм процесуального та матеріального права.
Як вбачається із змісту статей 12, 17, 116 ЗК України, громадяни набувають право власності на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування. Надання в користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. Розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності, а також підготовка висновків щодо викупу (вилученню) цих земельних ділянок відноситься до компетенції відповідних сільських рад та місцевих державних адміністрації.
Частинами 1, 5, 6 статті 35 ЗК України передбачено, що громадяни України із земель державної або комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Приватизація земельної ділянки громадянином – членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статуту цих товариств.
Так, пунктами 1, 3.2, 3.3, 3.8 та 3.9 Статуту СТ «Янтар» встановлено, що товариство є громадською організацією добровільно об’єднаних громадян, які мають земельні ділянки, розташовані на території Миколаївського району селища Надбузьке. Рішення про прийом або виключення членів товариства приймається правлінням та затверджується загальними зборами. У випадку смерті члена садівничого товариства зберігається перевага до вступу у товариство одному із спадкоємців або членів сім’ї. Усі суперечки між товариством та спадкоємцем вирішуються судом. Виключення із членів товариства може здійснювати у випадках добровільного відмовлення від земельної ділянки, несплати зборів та тощо, з відповідним повідомленням про це рішення члена товариства, якого виключено. Смерть члена товариства ні тягне за собою його автоматичне виключення зі членів СТ «Янтар» та вилучення з його користування наданої раніше земельної ділянки.
При вирішенні справи у суді встановлено, що мати відповідача ОСОБА_7 являлася членом СТ «Янтар» та в її користуванні знаходилася земельна ділянка № 106 площею 0,0600 га, яка за витягом з рішення виконкому Надбузької сільської ради від 24 грудня 1997 року за № 72 була безкоштовно передана їй у власність без отримання державного акту. Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_5, яка є її єдиною спадкоємицею, звернулася до колишнього голови СТ ОСОБА_8. Він, в порушення встановленого порядку, без прийняття відповідача до складу товариства відповідно до п. 3.2 статуту СТ «Янтар», надав останній довідку про те, що ОСОБА_5 є членом садівничого товариства. На підставі цієї довідки, відповідач ОСОБА_5 з дотриманням процедури, встановленої ст. 118 ЗК України спочатку звернулася до органу виконавчої влади з відповідною заявою, потім розробила проект відведення спірної земельної ділянки та на підставі розпорядження Миколаївської державної адміністрації Миколаївської області від 1 липня 2005 року №209-р отримала державний акт на право власності на землю серії ЯА №8549883.
В той же час, 24 квітня 2005 року рішенням загальних зборів СТ «Янтар» земельна ділянка № 106, що раніш була виділена матері відповідача ОСОБА_7, у зв’язку з наявністю у неї заборгованості за внесками конфіскована з пропозицією передачі ділянки іншим членам товариства.
У статті 141 ЗК України зазначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від прав на її використання або її вилучення.
Статтями 148, 149 ЗК України передбачена конфіскація земельної ділянки виключно за рішенням суду або її вилучення на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, або за відсутності згоди землекористувача в судовому порядку.
4 серпня 2005 року до членів садівничого товариства «Янтар» була прийнята позивач ОСОБА_6 з наданням в її користування земельної ділянки № 94 та земельної ділянки №106, після попередньої конфіскації цієї ділянки за рішенням зборів та здійсненням її приватизації відповідачем за відповідним рішенням органу виконавчої влади.
Отже, як при первісної приватизації спірної земельної ділянки відповідачем ОСОБА_5, так і при другої її приватизації позивачем ОСОБА_6, порушений встановлений порядок вступу та виключення членів товариства з його складу та процедура вилучення і конфіскація земельних ділянок, раніш виділених членам товариства. Прийняті зміни СТ «Янтар» до рішення загальних зборів від 24 квітня 2005 року щодо конфіскації спірної земельної ділянки, не змінюють юридичних наслідків відповідних рішень та дій, прийнятих та здійснених на його підставі.
Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.
Між тим, суд на зазначені положення закону та обставини справи уваги не звернув і залишив поза неї те, що захист прав громадян на земельну ділянку здійснюється шляхом визнання недійсним рішення органів виконавчої влади, тому визнання недійсним державного акту на право власності на землю без визнання недійсним рішення, на підставі якого виданий державний акт, є порушення норм закону.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_6 таких вимог не заявляла, тому у суду не було підстав при задоволенні її вимог мотивувати їх нечинністю розпорядження райдержадміністрації.
Не давши належної оцінки наявним обставинам справи, суд першій інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач ОСОБА_6 набула право власності на спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку і воно підлягає захисту без пред’явлення вимог про визнання недійсним розпорядження адміністрації.
Таким чином, судом порушено норми матеріального і процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи і відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування колегією суддів рішення місцевого суду та постановлення нового про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити, а рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22 березня 2011 року скасувати і ухвалити нове.
В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_5, Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді