Справа № 33-133/11 27.04.2011 15.06.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 33-133/11
категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Суддя суду першої інстанції:
Патрик Ю.Ю.
Суддя апеляційного суду:
Семенчук О.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2011 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Семенчука О.В.
при секретарі Болмосовій І.В
особи, яка притягнута до
адміністративної відповідальності ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4,
розглянув справу за апеляцією особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності на постанову суду Єланецького районного суду Миколаївської області від 14 березня 2011 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
- притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 (два) роки.
Згідно постанови суду, 20 лютого 2011 року о 22 годині 50 хвилин ОСОБА_3, в порушення п. 2.9 а Правил дорожнього руху, керував автомобілем АЗЛК-2140 д/н НОМЕР_1 в м. Миколаєві по вул. Пушкінська в стані наркотичного сп’яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вважає постанову суду незаконною, винесеною з порушенням норм КУпАП та просить її скасувати. При цьому посилається на те що в судове засідання його викликано не було і при розгляді справи не було враховано заключний діагноз медичного огляду на
стан сп’яніння та вмісту психоактивних речовин, за результатами якого наркотичних речовин в нього не виявлено було.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, який винним себе у вчиненні правопорушення не визнав, його захисника, який просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в діях складу правопорушення, перевіривши матеріали справи та додатково надані документи, вважаю, що скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню виходячи з наступних підстав.
З постанови суду вбачається, що суд, визнаючи ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, послався лише на дані протоколу про адміністративне правопорушення ВЕ 1 № 143034 від 20.02.2011 року та висновок медичного огляду ОСОБА_3, яким підтверджено перебування його у стані наркотичного сп’яніння.
Суд дійшов такого висновку не витребувавши всіх необхідних документів, які були складені під час медичного огляду ОСОБА_3 і підтверджували його перебування в стані наркотичного сп’яніння.
В п.п. 3.15, 3.16 Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 9 вересня 2009 р. N 400/666 зазначено, що після результатів огляду на стан сп'яніння та проведених лабораторних досліджень встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду і тільки на його підставі видається висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння.
Лікар-нарколог Олійников В.О., який проводив медичний огляд ОСОБА_3 на стан наркотичного сп’яніння, в апеляційній інстанції пояснив, що оскільки для проведення хімічно – токсикологічного дослідження та встановлення остаточного результату необхідний певний час, то у висновку від 20.02.2011 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп’яніння ним було попередньо зазначено, про знаходження ОСОБА_3 у стані наркотичного сп’яніння. До такого висновку він прийшов після обстеження зазначеної особи і на підставі проведеного експрес аналізу, без врахування лабораторних досліджень. Однак в послідуючому, після проведення хіміко-токсикологічного дослідження, у ОСОБА_3 наркотичних речовин виявлено не було, тобто 20 лютого 2011 року він наркотичних засобів не вживав і був тверезий.
Вищезазначене свідчить про те, що лікар, в супереч вищезазначеної Інструкції, склав висновок щодо результатів медичного огляду без врахування
лабораторних досліджень і встановлення остаточного діагнозу в акті медичного огляду.
Із пояснень ОСОБА_3 під час розгляду справи в апеляційній інстанції вбачається, що він 20.02.2011 року наркотичні засоби та алкоголю не вживав, чому лікар, який проводив огляд, прийшов до висновку, що він знаходиться в стані наркотичного сп’яніння йому невідомо. Крім того, вказав, що лікар, в присутності працівників ДАЇ неоднаразово зазначав, що у висновку вказано попередній діагноз, а заключний діагноз буде встановлений лише після лабораторних досліджень.
Дослідженими в апеляційному суді документами, додатково наданими Миколаївським обласним наркологічним диспансером, а саме: актом медичного огляду № 788 від 20.02.2011 року, актом хіміко-токсикологічного дослідження № 495 від 20.02.2011 року на вміст психотропних речовин, підтверджується, що у ОСОБА_3 20.02.2011 року наркотичних речовин виявлено не було.
На підставі вищевикладеного вважаю, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про винність ОСОБА_3 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин постанова суду підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову суду Єланецького районного суду Миколаївської області від 14 березня 2011 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.
Провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_3 зазначеного складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області О.В.Семенчук